Це чималі гроші, тож з огляду на нинішню непросту фінансову ситуацію в державі колектив театру з розумінням ставиться до того, що віднайти їх на швидке закінчення реконструкції непросто. Тому й мириться зі значними незручностями у своїй професійній діяльності. Трупа вже майже два роки не має змоги проводити повноцінні репетиції й грати на своїй сцені. Чи ж надовго вистачить у спадкоємців корифеїв українського професійного театру терпцю працювати за несприятливих для творчості умов? Про це та загалом про нинішнє життя-буття трупи кропивничан кореспондентові "ВГ" розповів заслужений діяч мистецтв України художній керівник і директор театру Михайло Ілляшенко:
– Для поновлення реконструкції будівлі театру, яка завмерла на невизначений час, якихось кількох мільйонів гривень не вистачить. До того ж, розтягування ремонту на десять – двадцять років просто знищить його. І це розуміє голова обласної державної адміністрації Сергій Ларін, який добивається виділення з державного бюджету України шістдесяти – вісімдесяти мільйонів гривень на відновлення ремонтних робіт. За його словами, прем’єр-міністр України Микола Азаров пообіцяв виділити названу суму. Завданням трупи на сьогодні є збереження її творчого потенціалу, аби за два-три роки, необхідних на завершення реконструкції, колектив був у хорошій формі. Адже поки ми виступали на своїй сцені, то досягли непоганих творчих і виробничих показників. У попередні роки нам вдалося суттєво поповнити трупу молодими акторами, розширити свій репертуар.
Нинішній постійний виїзний режим роботи на сценічних майданчиках у райцентрах і селах області, у містах поза межами Кіровоградщини несприятливий як для творчості, так і загалом для існування стаціонарного театру. Зараз ми змушені існувати в режимі колективу мандрівного, який суттєво відрізняється від стаціонарного.
Це болісна перебудова, яка відбивається на всіх складових творчості й функціонування театрального організму. Та попри все це намагаємося виставляти на різні сценічні майданчики повноцінний продукт – бо така наша політика. За можливості, виїжджаємо повною трупою з усіма необхідними декораціями. І хоча це доволі затратно, та іншого виходу немає: глядач потребує якісних вистав, тупцювати на місці не можемо, бо маємо у складі трупи багато молоді. А їй потрібне постійне професійне зростання.
У приміщені театру нині можемо використовувати для репетицій лише невеличку кімнату. Через це випускаємо небагато нових вистав. Не граємо чимало творів з нашого репертуару, бо значна їх кількість потребує рухомого кола на кону, насичена складними декораціями, які не втиснути на невеликі сцени. Ось так і живемо. Зі сподіваннями, що до завершення реконструкції будівлі театру трупа не втратить усіх тих рис хорошого театрального колективу, які надбала в минулому. Та побоююся, що у випадку затягування ремонту на невизначений термін почнемо втрачати молодих акторів, яким необхідна самореалізація. Та й з іменитих артистів у театр, який не матиме реальної перспективи повернення до роботи у стаціонарі, ніхто не прийде. Тому вважаю, що академічний обласний музично-драматичний театр імені Марка Кропивницького слід підтримати. Нам дуже важко. Ми готові ще якийсь час протриматися. Але якщо не матимемо чітких перспектив щодо завершення в найближчі роки реконструкції будівлі театру, то для його колективу це може стати занадто складним випробуванням.
До названої проблеми додалася й інша. Так уже склалося, що в Кіровограді немає такого приміщення, що перебуває в комунальній власності, в якому "кропивничани" могли б проводити репетиції та грати вистави. Дещо додають оптимізму перемовини про тимчасове використання акторами актового залу й гримерних кімнат Будинку культури ВАТ "Червона зірка". У випадку успішного їх завершення наявність хоча б тимчасових репетиційної бази й місця для проведення спектаклів у Кіровограді трохи полегшать нам життя. Разом з усім колективом я вдячний керівникам "Червоної зірки" за те, що вони перейнялися проблемами театру й тепер усіляко сприяють наданню в наше тимчасове користування заводського Будинку культури.
Загалом, найбільше пригнічує те, що відсутній чіткий графік проведення в театрі ремонтних робіт. Якби актори та інші наші співробітники знали, що за одним етапом реконструкції гарантовано настане інший, а за тим – і близьке завершення ремонту, то це заспокоїло б людей та не відволікало б їх від роботи. Та за будь-яких обставин кропивничани намагаються не втрачати високого професійного рівня, і це нам поки що вдається робити. Але потребує великих зусиль.
* * *
Голова облдержадміністрації Сергій Ларін під час нещодавньої прес-конференції повідомив про те, що на реконструкцію драмтеатру в державному бюджеті передбачено вісімдесят мільйонів гривень.
Записав Юрій ЛІСНИЧЕНКО
