У кінці березня цього року в Кіровському райсуді Кіровограда слухалася справа кіровоградця Олександра Б., звинуваченого в сутенерстві і втягненні дівчат (у тому числі неповнолітньої) у заняття проституцією.
Цей безробітний чоловік ще влітку 2014 року запропонував чотирьом своїм знайомим (двом чоловікам і двом жінкам), котрі теж ніде офіційно не працювали, організувати в Кіровограді публічний дім, прибутків якого мало б вистачити усім членам групи на безбідне існування. Ті погодилися, бо знали в цій справі толк - вони вже були засуджені за сутенерство, знали також, що покарання за цей злочин суворим не буває. А грошики можна було отримати непогані, тим більше, як кажуть, коли є попит, має бути й пропозиція. Компанія цю саму пропозицію і надала не тільки кіровоградцям, а й жителям кількох населених пунктів навколо обласного центру.
Олександр як генератор ідеї взяв на себе роль організатора й керівника. Він на вулиці Валентини Терешкової в Кіровограді винайняв приватний будинок, куди поселив сімох дівчат, одна з них була на той час неповнолітньою, які добровільно зголосилися працювати повіями. Між рештою членів групи він розподілив обов'язки так: чоловіки були одночасно охоронцями й водіями, розвозячи двома автомобілями клієнтам проституток, а жінки по черзі чергували “на базі” - виконували роль диспетчерів, приймаючи по телефонах замовлення і приглядаючи за дівчатами, які постійно жили в будинку. Аби ті самі замовлення були й люди знали, де саме можна отримати тілесну втіху, були виготовлені візитки з написом “Досуг” та зазначенням мобільних телефонів. А для не дуже “сообразительньїх” на картках ще й голих жінок намалювали. Візитки роздавали і проститутки, і сам Олександр та його “підлеглі” в саунах та таксистам.
Вирішив організатор “справедливо” і фінансові питання - те заради чого, власне, й весь город городив. З чотирьохсот гривень за годину “роботи” з клієнтом повія отримувала сто, решта розподілялася між членами групи: 20 гривень - “диспетчеру”, 20 - водієві, якщо в ланцюжку виклику проститутки були задіяні працівниця сауни або таксисит, то вони мали по 50 і 20 гривень відповідно. Ну, а “дрібничка”, що залишалася, йшла в кишеню Олександру Б. - усе-таки ідейний натхненник і мозковий центр організації!
І справа закрутилася. І досить успішно. Замовлення буквально посипалися зусібіч. Фірма “Досуг” ледь встигали їх виконувати. Олександру довелося навіть сестру підключити, він “поклав на неї диспетчерські функції”. Розширили й “штат” проституток, взявши ще одну на роботу. Обслуговували дівчата замовників і за домашніми адресами останніх, виїжджали й, так би мовити, на корпоративні гуляння по саунах Кіровограда та села Соколівського.
Так тривало аж до середини січня 2015 року, аж поки “Досугом” не зацікавилися правоохоронні органи. Працівники СУ УМВС України в області спільно зі співробітниками УБОЗ УМВС України в області провели ряд негласних слідчих дій - “зняття інформації з транспортних телекомунікаційних мереж, контролю за телефонними розмовами, з абонентського номеру стільникового зв'язку..., негласного візуального спостереження за місцем, яке розташоване за адресою: м. Кіровоград, вул. Валентини Терешкової...” І встановили з добрий десяток конкретних епізодів сутенерської діяльності Олександра й компанії.
А 15 січня один з правоохоронців (цікаво, за яким принципом колеги обирали поміж себе того щасливчика чи, навпаки, - нещасного?), діючи відповідно до постанови (далі - цитата судового рішення. Стиль, граматику і пунктуацію збережено. - Авт.) “щодо контролю за вчинення злочину у формі контрольованої закупки послуг сексуального характеру, маючи при собі попередньо оглянуті, помічені написом "Контрольована закупка" ... грошові кошти ... всього у сумі 800 грн., біля 20 год. 30 хв. прибув до приміщення сауни "Оазис"...”
Звідти “агент” зателефонував у “Досуг” та замовив собі дівчину. Привезли йому аж трьох, аби вибрав з них ту, яка сподобається найбільше. Оперативник виявився, як кажуть, губа - не дура, й обрав “для надання йому сексуальних послуг”... неповнолітню, та ще й на півтори години. І правда, що там за ту годинку встигнеш! Це ж не розвага яка-небудь, а серйозна робота - контрольна, так би мовити, закупка, треба все грунтовно зробити, як належить оцінити. Тим більше, що платив чоловік явно не з власної кишені. Тож (далі - знову цитата) “надав іншим повіям наперед обумовлену суму коштів 600 грн. грошовими знаками, які були попередньо оглянуті, помічені та вручені йому, після чого протягом 1 год. 30 хв. отримав надані йому ... сексуальні послуги”. Отже, міліціонер (на той час поліції ще було) взяв, так сказати, проститутку, до того ж, неповнолітню, на гарячому... Слід заради справедлитвості зазначити, що оперативнику видали 800 гривень - на дві години “роботи” повії, а він замовив “послуг” на 600, тобто зекономив державних аж 200 гривень! Чи, може, знав свої можливості - витримає саме півтори години, і не більше.
А “співробітниці” неповнолітньої повії передали заплачені правоохоронцем гроші водієві “Досуга”, який чекав їх на вулиці в салоні машини.
Працівники міліції під час обшуку вказаного автомобіля серед особистих речей шофера виявили й вилучили ті банкноти, мічені спеціальною хімічною речовиною - вони світилися яскраво-блакитним світлом, інші предмети, що вказували на заняття проституцією й сутенерством: безліч візитних карток з написом "Досуг", презервативів, пакетиків з гель-змазкою та ін. Тому організатору “Досуга” відкрутитися від покарання не вдалося - всі факти були проти нього, і він постав перед судом.
Так, згідно зі ст. 12 КК України, скоєний ним злочин (ч 3 ст. 303 КК України) відноситься до категорії тяжких, констатував суддя у вироку, але “тяжких наслідків не настало, враховуючи, що дівчата які виконували функції повій, самі йшли на дану діяльність...”, тому дав шанс виправитись Олександру Б. без ізоляції від суспільства, присудивши покарання у вигляді позбавлення волі строком на п'ять років з конфіскацією усього особистого майна, але встановивши іспитовий строк на три роки.
Світлана МИХАЙЛОВА
