Протистояння екіпажів українських військових суден російським окупантам у Криму завершилося тим, що більшість моряків після захоплення цих кораблів залишилася вірною присязі українському народові й повернулася на, як тепер кажуть, материкову Україну.
Не отримавши чіткого наказу від свого командування щодо подальших дій у надзвичайній ситуації, наш підшефний середній десантний корабель “Кіровоград” після закінчення пального підійшов із середини озера Донузлав, поєднаного з Чорним морем, до причалу. За словами матросів і старшин, які не побажали переходити на російських бік, їхній командир не закликав їх до зради, а лише спитав, хто хоче лишитися на кораблі. Двадцять два моряки-контрактники із сорока членів екіпажу вирішили повернутися до себе додому. Залишилися в Криму переважно офіцери й мічмани, які мають на півострові родини й житло.
Наша міська влада не лишила напризволяще членів екіпажу підшефного корабля, які зійшли на берег. Питання виділення транспорту, харчування координував міський голова Олександр Саінсус. Інше забезпечували фахівці міського управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення, яке очолює Сергій Коваленко, і військовий комісар Кіровоградського об’єднаного міського військового комісаріату підполковник Олександр Зіньковський. Було організовано перевезення мікроавтобусом частини екіпажу, яка виїхала з Криму, до місць “дофлотного” проживання моряків. Супроводжував їх у поїздці головний спеціаліст названого управління Юрій Копецький, який і розповів “ВГ” про цю подорож:
– Наших підшефних ми зустріли в Херсоні, куди вони приїхали мікроавтобусами, які знайшов для них один з командирів “Кіровограда”. Він же, розповіли хлопці, домовився про їхню ночівлю в родинах кримських татар у селищі Новоозерному (місце базування СДК “Кіровоград”), які прихистили й нагодували наших моряків. Дорогою до Херсона я постійно спілкувався по телефону з ними, а вже в нашому автобусі вони були на зв’язку з тими моряками, які лишилися на СДК “Кіровоград” та з членами екіпажів інших українських військових суден. Найбільше поверталося хлопців з нашої області, були також з Херсонської, Дніпропетровської, Запорізької, Сумської, Полтавської, Чернігівської, Миколаївської, Вінницької та Хмельницької областей. Наш земляк із села Новоградівки Бобринецького району забрав із собою корабельного пса, який “прослужив” на “Кіровограді” вісім років і тепер з морського вовка перекваліфікується на сухопутного Рябка. Багато моряків вийшло в Миколаєві та Бобринці, де хлопці розставалися один з одним зі слізьми на очах, адже флотське братерство – то не вигадка. До Кіровограда ми привезли п’ятьох моряків, з яких більшу частину посадили в автобус і поїзд (квитки на них було заздалегідь заброньовано), якими вони поїхали додому.
Усі моряки-контрактники з “Кіровограда”, які повернулися з Криму, мають стати на облік у військових комісаріатах, а вже після відпустки, яку їм надано на період від 24 березня до 22 квітня, їхнє подальше місце служби визначатиме військове керівництво в Києві. Кіровоградська ж міська влада й надалі опікуватиметься ними, підтримуючи постійний контакт і допомагаючи в разі потреби чим зможе.
