Безпосередніми питаннями організації захисту споживчого кошика городян активно займалися комісії по боротьбі з дорожнечею та продовольча, статистичний відділ управи, торгова поліція. Найбільш дефіцитними тоді були цукор, дрова, гас та вугілля. Тому на ці товари першої необхідності міська управа ввела карткову систему, яка спочатку мала діяти до 1 лютого 1917 року, а потім її планувалося зберегти до наступної зими. Цей досвід зацікавив й інші міста, які запросили зразки карток. При зміні місця проживання вони вилучались. На випадок їх втрати переліки надсилалися до магазинів з метою вилучення та списання, а поновлення відбувалося через 4 місяці. У грудні 1916 року картки були постійними. А згодом їх почали видавати на певний строк. Наприклад, на цукор – на 2 тижні, на гас – на 7 днів. Одночасно діяли і купони.
Міська влада регулярно повідомляла населення про наявність на складах товарів першої необхідності. Так, на 1 грудня 1916 року там було 454 пуди цукру, 60 десятин лісової деревини, 2 цистерни гасу. А вже через кілька днів цукор і вугілля закінчились. 17 грудня місто отримало 6 вагонів рафінаду, через кілька тижнів – 10 тисяч пудів картоплі. У кінці січня хронічно не вистачало гасу, в зв’язку з чим картки часто залишалися не отовареними.
На відміну від державної помітно більший вибір був у системі приватної торгівлі, на ринках. Однак на ряд продуктів і там були фіксовані ціни, дотримання яких контролювалося казенними органами. Останні, наприклад, у грудні розшукували групу гінців з інших регіонів, які скуповували на Єлисаветградщині м’ясо (свинину) і сало за цінами більш високими, ніж встановило міністерство землеробства. Власнику магазину Макаревичу завдяки пильності комісії по боротьбі з дорожнечею не вдалося уникнути місячного арешту за завищення втричі ціни на ковбасу шляхом заміни найменування “Малоросійської” на “Краківську”. А місцевий пристав у дворі А. Рабиновича натрапив на такі припаси: 2 діжки гасу, 4 діжки нафти і близько 300 пудів вугілля. З цієї нагоди було подано на затвердження губернатору постанову про двомісячний термін в’язниці “за скупку предметів першої необхідності зі спекулятивною метою”.
На період перевірки ринків на них зовсім зникла квасоля, на яку також була встановлена фіксована ціна. У зв’язку з підвищенням ціни на худобу піднялась і такса на м’ясо. На ринках чи безпосередньо вдома у господарів можна взимку було придбати дійних корів, індиків, качок, яйця, масло, молоко, рибу, дефіцитну картоплю. До продовольчого магазину заводу Ельворті до Різдва завезли багато ковбаси, сала, інших продуктів, а також калош. З метою насичення міста хлібом у міській управі з торгів було віддано в оренду 20 казенних лавок на один рік.
Сергій ШЕВЧЕНКО
