Така загроза стала причиною ініціювання урядом реформи пенсійної системи в Україні. Зараз у трудових колективах та в органах влади триває обговорення запропонованого законо- проекту про пен- сійне забезпечення, в якому є чимало змін стосовно чинних пенсійних норм.
Одне з таких обговорень відбулося минулого тижня і в Кіровоградській міській раді – "круглий стіл" "Пенсійна реформа в Україні. Пропонуй своє рішення" під головуванням заступника директора департаменту – начальника управління економіки департаменту економіки та фінансів міської ради Олени Осауленко. У заході взяли участь заступник начальника головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області – начальник головного управління пенсійного забезпечення Олена Романченко, представники головного управління Пенсійного фонду України в місті Кіровограді – заступник начальника відділу призначення і виплат пенсій Ольга Калюш, заступник начальника відділу обліку надходжень платежів Лідія Мільченко, начальник Кіровоградського міськрайонного центру зайнятості Алла Поліщук, виконавчий директор Кіровоградського регіонального відділення Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України Олена Надутенко, приватні підприємці, представники Кіровоградської об’єднаної Державної податкової інспекції, інших установ, підприємств і громадських організацій міста.
Мета проведення "круглого столу" полягала в інформуванні присутніх про запропоновані урядом новації в пенсійному законодавстві та збиранні пропозицій щодо його вдосконалення, які буде спрямовано на "гарячу" лінію Міністерства соціальної політики України.
З доповіддю про запропоновані зміни в пенсійному законодавстві виступила Олена Романченко, яка повідомила, що проблема старіння трудових ресурсів як для всієї України, так і для Кіровоградської області дуже актуальна. Прослідковується стала тенденція до зменшення кількості працівників. Зараз в області на 239 тисяч працюючих припадає 316 тисяч пенсіонерів. А в деяких районах (Ульяновський, Онуфріїв- ський, Устинівський) на сто працівників – до 250 пенсіонерів. У селах загалом – до п’ятисот. Це надзвичайно велике навантаження на нинішніх працівників та на фонд оплати праці підприємств, установ й організацій. І чим далі, тим описана ситуація погіршуватиметься. Населення України катастрофічно старіє. Нинішнього десятиліття пенсіонерами стануть люди найчисленнішої групи населення (1951 – 1959 років народження). 1951 року в Україні народилося 858 тисяч дітей, 59-го – 880 тисяч. Протягом же останнього десятиліття минулого століття народилося всього 390 тисяч осіб.
Солідарна система, на якій нині базується українська система пенсійного забезпечення, спроможна ефективно діяти лише за умови, що пенсіонерів менше від працівників. Неухильне зростання кількості літніх людей спонукало розробників пенсійного законопроекту додати до обов’язкової солідарної системи пенсійного забезпечення таку ж обов’язкову накопичувальну систему (під її дію підпадатимуть особи, яким на час ухвалення закону виповниться 35 і менше років). Її впровадження передбачає відкриття кожному працівникові його власного накопичувального рахунку. В рік уведення цієї системи відсоток відрахувань становитиме два відсотки від заробітної плати, надалі названа цифра збільшуватиметься на один відсоток щороку до загальних семи відсотків. Накопичені працівником кошти можуть бути успадковані його спадкоємцями. Названі нововведення стосуватимуться майбутніх пенсіонерів, нинішні ж ніяких змін у своєму пенсійному забезпеченні не зазнають.
Заплановано, що протягом 2011 – 2020 років пенсійний вік для жінок збільшуватиметься щороку на шість місяців. Під цю зміну підпадають народжені 1960 року й молодші представниці слабкої статі. Заплановано підняти пенсійну планку і для деяких категорій працівників-чоловіків. Тим з них, які отримуватимуть пенсії за спеціальними законами, доведеться чекати її до 62 років.
Проект законопроекту пропонує обмежити надто високі пенсії, розмір яких зараз не обмежений, дванадцятьма прожитковими мінімумами. Під час парламентських слухань 16 лютого стосовно новацій у пенсійному законодавстві розмір пенсій було запропоновано обмежити десятьма прожитковими мінімумами. Лунали пропозиції застосовувати цю норму не лише щодо майбутніх елітних пенсіонерів, а й стосовно нинішніх. Пенсійні зміни зачеплять і військовослужбовців, яким передбачено до 20 обов’язкових нинішніх років вислуги докинути ще п’ять. А також не враховувати у загальний стаж навчання у військових закладах та відмінити пільгове обчислення років служби в особливих умовах (рік за півтора чи два).
Нині при обчисленні пенсії враховують розмір заробітної плати за 60 місяців до 2000 року і за весь наступний період. Законопроектом передбачено враховувати лише заробітну плату за даними персоніфікованого обліку з першого липня 2000 року. Але на парламентських слуханнях, взявши до уваги нарікання на цей пункт, автори законопроекту вирішили прописати, що новий механізм обчислення пенсії, виходячи із розміру заробітної плати тільки після 2000 року, почне діяти лише з 2015-го.
Право на перерахунок пенсійного забезпечення пенсіонери, які працюватимуть, матимуть через два роки після досягнення ними пенсійного віку. Право на пільгову та за станом здоров’я пенсію залишається. Як і право вийти на пенсію за 1,5 року до настання пенсійного віку за скороченням штатів та за станом здоров’я. Нині право на пенсію має той, хто відпрацював не менше п’яти років. Законопроект передбачає збільшення цього терміну до п’ятнадцяти літ.
Особливу увагу учасників "круглого столу" привернули заплановані збільшення пенсійного віку, новації щодо пенсійного забезпечення держслужбовців, запровадження обов’язкової накопичуваль- ної системи. Після активного обговорення пропонованих урядом змін у пенсійному законодавстві було підбито підсумки засідання та вирішено висловлені пропозиції спрямувати на "гарячу" лінію Міністерства соціальної політики України. Йдеться про необхідність законодавчо чітко регламентувати в законодавчій системі розмір пенсій чорнобильцям та дітям війни, адже зараз законодавчі акти стосовно цього суперечать один одному. Необхідно встановити мінімальний розмір пенсій на рівні прожиткового мінімуму, ліквідувати необгрунтовані пільги, встановити відсоток сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове соціальне страхування на одному рівні для всіх категорій працівників, провести реформу заробітної плати, адже підвищення зарплат – порятунок для Пенсійного фонду України. Без такого підвищення пенсійна реформа не буде ефективною. Рівень валового внутрішнього продукту нашої держави дозволяє збільшити заробітну плату без шкоди для економіки щонайменше у два – два з половиною рази. Інший ресурс для поліпшення пенсійного забезпечення – тіньова економіка. Сорок відсотків української економіки перебуває в тіні. Щорічно Пенсійний фонд України недоотримує близько п’ятдесяти мільярдів гривень внесків. Тому без цілеспрямованої політики на виведення економіки з тіні про успішність пенсійної реформи не може йтися.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА
