Нещодавно, 11-го й 12 червня, журналісти з Кіровоградщини й Харківщини побували в сільських Галицинівській (Миколаївська область) і Станіславській (Херсонська область) громадах – підопічних Програми USAID DOBRE.
Цей престур організував Український кризовий медіацентр. Гості громад на власні очі побачили їхні досягнення й дізналися про заплановані заходи задля поліпшення життя мешканців. Дещо із побаченого варте запозичення й поширення й у Кропивницькому.
Уже шостий рік (замість запланованих п’яти) Програма USAID (Агентство США з міжнародного розвитку) DOBRE («Децентралізація приносить кращі результати та ефективність»), яку виконує міжнародна організація «Global Communities» та фінансує USAID, опікується ста територіальними громадами в Дніпропетровській, Івано-Франківській, Харківській, Херсонській, Кіровоградській, Миколаївській, Тернопільській, Запорізькій, Чернівецькій і Чернігівській областях. Фахівці програми надають їм як консультативну допомогу, так і фінансову, навчають краще управляти ресурсами, підвищувати якість комунальних послуг, стимулювати місцеву економіку та розширювати залученість мешканців громад у їх розбудову.
Пріоритет – розвиткові освіти й медицини
Село Галицинове, адміністративний центр Галицинівської сільської громади, до якої входять шість населених пунктів із загальною кількістю населення – 9 200 осіб, розташоване всього за п’ять кілометрів від Миколаєва. Через це значна частина його мешканців працює й навчається в обласному центрі, а на території громади зареєстровано більше трьохсот підприємств. На території села знаходиться Миколаївський глиноземний завод – одне з найбільших у Європі підприємств кольорової металургії. Зважаючи на те, що це виробництво завдає шкоди довкіллю, місцева влада домовилася з керівництвом заводу про постійне виділення коштів на придбання необхідного для громади обладнання (цьогоріч завод придбав апарат УЗД для центральної амбулаторії, щороку оплачує ремонт і облаштування одного зі шкільних класів).
Під час зустрічі з журналістами голова громади Іван Назар наголосив, що головними завданнями у громаді визначено розвиток і забезпечення всім необхідним закладів освіти й охорони здоров’я (тому тут діють п’ять дитсадків, шкіл, клубів і амбулаторій – у кожному із сіл), аби створити комфортні умови для життя місцевим. Проблемами ж, до яких ще не дійшли руки, є подекуди незадовільний стан доріг, хоча 70 відсотків із них – із асфальтним покриттям, та мережі водопостачання, чималій частині з яких уже понад пів століття.
– Для нас головне – наші діти й літні жителі. Тому ми першочергово приділяємо увагу освіті, медицині. У громаді зберегли п’ять шкіл, не переводячи їх у філії опорної школи. Сільська рада активно співпрацює з молодіжною радою та підтримує усі ідеї молоді. Сьогодні громада може похвалитися фестивалем короткометражних фільмів, які знімають діти – учасники медіацентру, який діє на базі Галицинівської школи. У кожному населеному пункті громади є стадіон та спортивні майданчики, – повідомив Іван Назар.
Розповівши про основні напрями розвитку громади, її голова разом з іншими працівниками місцевої адміністрації показав гостям центральну амбулаторію (на даний час у громаді триває будівництво двох нових будівель для амбулаторій), Галицинівську опорну школу й школу в селі Лупаревому. Головний лікар галицинівської амбулаторії Андрій Аліфанов провів журналістів її приміщеннями й показав кабінет з УЗД-апаратом, біохімічну лабораторію, соляну кімнату. Тут, окрім сімейних лікарів, пацієнтів приймають гінеколог і стоматолог, що є доволі нетиповим для сільської медицини.
Галицинівська опорна школа, в якій навчаються 267 учнів, має свою STEM-лабораторію. Абревіатуру STEM [від S – science (наука), T – technology (технології), Е – engineering (технічна творчість), М – mathematics (математика)] вживають для означення напряму в освіті, коли в навчальних програмах поєднано природничонауковий компонент та інноваційні технології. Технології використовують навіть у вивченні творчих, мистецьких дисциплін. Наприклад, за кордоном музикантів навчають не тільки музикувати, а й використовувати комп'ютерні програми для створення музичних творів… У цій лабораторії є фотостудія, 3D-принтер, паяльна станція, голографічний екран, комп’ютери, принтер, інструменти для деревообробки, робототехнічні комплекти. Тут викладають предмети природничого циклу, використовуючи назване обладнання, проводять уроки комбінованого характеру. Усі вчителі природничого циклу Галицинівської громади пройшли в лабораторії триденний семінар задля опанування особливостями проведення STEM-уроків. У ній же діють гуртки з робототехніки й дитячої анімації, які відвідують учні не лише опорної школи, а й інших навчальних закладів громади.
Інша цікавинка школи – медіацентр при шкільній бібліотеці, обладнаний необхідною фото-й відеоапаратурою. За фінансової підтримки Програми USAID DOBRE всі діти, які є членами медіацентру, пройшли курси журналістів та операторів. Вони створюють друковані й відеопродукти уже не тільки про школу, а й працюють для всієї громади, висвітлюючи її життя. У цій же школі діє бізнес-інкубатор, де навчають швейній справі старшокласників і дорослих. Сучасні швейні машинки й меблі для кабінету трудового навчання також придбано за кошти Програми USAID DOBRE, як і вісім спортивних майданчиків та ряди крісел для трибун шкільного стадіону. Залучають до співпраці й фінансової підтримки галицинівці й інших партнерів.
У Лупарівській школі, де навчаються 149 учнів, особливо звертають увагу на мистецький напрям розвитку школярів. Тут створено так звану артлабораторію, де діти на уроках і на заняттях гуртка опановують образотворче мистецтво. А їхні малюнки виставляють на змінній художній виставці, облаштованій у шкільному коридорі. Тут же у співпраці з Програмою DOBRE створено бізнес-інкубатор для навчання дорослих гончарству, декоративно-прикладному мистецтву, водійській справі. Досвідчений гончар Сергій Глушко навчає й школярів, які приходять до нього на заняття гуртка опановувати стародавнє ремесло.
Із цікавинок, що можуть привабити в громаду туристів, – майбутній туристичний маршрут, одним з пунктів якого стане майстер-клас із гончарства, можливість побувати на полуничному полі й за пів ціни придбати зібрані власними руками ягоди, а також екскурсія на ферму «Пан Равлик» Костянтина й Ольги Пономаренків, із якими можна зв’язатися за номером телефона (093) 304-49-67. Тут туристи почують розповідь про вирощування равликів, супроводжувану відеофільмом, побачать своєрідний молюсковий «пологовий будинок», посмакують равликами із білим вином, придбають різноманітні сувеніри та косметику з екстрактом слизу середземноморського равлика. На фермі навчилися збирати не лише цей слиз, а й розробили технологію виготовлення порошку із нього й налагодити виробництво цієї продукції. А ще підприємці Пономаренки придбали високоточний мікроскоп і планують демонструвати за його допомогою школярам мікросвіт, про існування якого більшість із дітей навіть не здогадується.
Головний козир – південна природа
Після Галицинівської громади журналісти переїхали до розташованої неподалік Станіславської, а зустрічав гостей її голова Іван Самойленко на самому в’їзді до неї. Дуже швидко стало зрозуміло, чому саме на природі очільник громади вирішив почати розповідь про неї. Розташовані всі чотири населених пункти Станіславської сільської громади (адміністративний центр – село Станіслав) із загальною кількістю населення десять тисяч людей – на березі Дніпровсько-Бузького лиману. Тому туризм тут – один з пріоритетних напрямів розвитку.
– У стратегії розвитку нашої громади передбачено розвиток двох напрямів – туристичного та переробку сільськогосподарської продукції. Туристичний напрямок для громади дуже перспективний, адже до нас приїжджають сотні гостей з усіх куточків України. Ми розширили види діяльності місцевого комунального підприємства та додали КВЕД, який даватиме можливість надаватиме послуги з туризму. Уже маємо туристичне спорядження, велосипеди, обладнання для виготовлення сувенірів. Туристичне спорядження можна взяти напрокат. Плануємо на базі Центру розвитку туризму та бізнесу проводити тренінги та навчання тих, хто хоче працювати в туристичній галузі. Поки завершуємо ремонт у приміщенні центру й готові також надати приміщення для підприємців, які зможуть організувати кафе та мініготель для гостей, – розповів Іван Самойленко.
А коли природа – головний козир, то й розпочали господарі з демонстрування її принад. У зонах відпочинку на березі лиману за фінансової підтримки Програми USAID DOBRE встановлено альтанки, грибочки й гойдалки для відпочивальників – як дорослих, так і малих. Берег Дніпровсько-Бузького лиману – це місце, де схід сонця можна спостерігати над Дніпром, а захід – над Південним Бугом (берегова зона громади складає 22,5 кілометра). На протилежному боці лиману видно два маяки, зведені на початку минулого сторіччя, один з яких (Аджигольський, побудований за проєктом інженера і вченого Володимира Шухова 1911 року) є найвищим в Україні (64 метри) та найвищим у світі маяком традиційної конструкції. Частина берегу громади – це глиняні височини, які тут називають скелями, поорані глибочезними ярами. У балку Байдиху, як і на крутий берег з урвищами, названий Гранд-каньйоном, приїздять екскурсії як із ближніх, так і дальніх місць. У балці прокладено дорогу, якою з’їжджають і піднімаються екстремали, а на узвишші туристів пригощають чаєм і пиріжками з полуницею, розповідаючи місцеву легенду: молода дружина щовечора зустрічала свого чоловіка-рибалку з молоком і пиріжками. Та якось велика вода забрала його. Але до кінця свого життя жінка продовжувала приносити на берег частування й пригощала ним інших рибалок, які поверталися з лиману, вшановуючи таким чином пам’ять свого чоловіка.
Перед ознайомленням із Гранд-каньйоном господарі показали гостям Центр розвитку туризму та бізнесу у селі Станіславі, де завершують внутрішній ремонт. Там планують зустрічати туристів і пропонувати їм туристичне обладнання, відпочинок на байдарках, туристичні велосипеди. Усе це добро придбано за фінансової допо-
моги Програми USAID DOBRE, як і ремонт зали засідань центру, і проведення навчання в Західній Україні для охочих розвивати туризм у Станіславській громаді.
Є тут і декілька зелених садиб, де можна пожити деякий час, щоб насолодитися місцевою природою. Невдовзі може з’явитися й хостел: приміщення для нього є, потрібен лише той, хто візьметься його утримувати.
Нетривале ознайомлення гостей з Кіровоградщини й Харківщини із Станіславською громадою завершилося на високому березі над лиманом, який місцеві й туристи назвали Гранд-каньйоном. Окрім фантастичного краєвиду (ліворуч – Дніпро, праворуч – Південний Буг, а посередині – Чорне море), глибоких глиняних проваль на височенному березі й різноманітної польової рослинності, тут ще й «оселилися» парапланеристи, які літають самі або з туристами над сушею й водою. А неподалік у своєму відкритому УАЗі на охочих полоскотати нерви очікують Юрій та Ілона Голіньки. Вони розробили автомобільний екстрим-тур і за прийнятні гроші возять охочих горами й долами унікальної місцини над широким лиманом. За словами Ілони, яка є дипломованим гідом і може розповісти чимало про місцеві цікавинки, вони з чоловіком налагодила тісні ділові стосунки з місцевими виноробами, рибалками, людьми, які можуть прийняти на ночівлю, навчити плавати на байдарках, зварять запашної місцевої юшки із часниковою підливою. Тож туристи можуть отримати два в одному: і проїхатися з вітерцем понад лиманом, і вибрати ще й додаткові розваги. А дізнатися детальніше про такий відпочинок можна дуже просто, зателефонувавши Юрієві (095) 463-49-44 або Ілоні (095) 463-49-28.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
