Хто претенденти на премію імені Олександра Осмьоркіна 2021?

Віртуальну виставку творів претендентів на здобуття обласної премії в сфері образотворчого мистецтва та мистецтвознавства імені Олександра Осмьоркіна у 2021 році презентовано на вебсайті художньо-меморіального музею Олександра Осмьоркіна.

Престижна мистецька премія заснована у 2005 році і присуджується у трьох номінаціях: «Національна традиція», «Новітні спрямування», «Мистецтвознавство та історія мистецтв» за досягнення визначних успіхів в образотворчому мистецтві та створення яскравих мистецьких доробків у різних видах образотворчого мистецтва, які б утверджували національну традицію, зберігали основи класичного мистецтва, впроваджували новітні форми в образотворчому мистецтві, адаптовані до сучасності, були виконані на високому професійному рівні та здобули широке громадське визнання в Кіровоградській області та за її межами.

Цьогоріч у номінації «Національна традиція» представлено серію робіт «Кіровоградщина – очима художників» кропивницького живописця члена Національної спілки художників України Анатолія Кімнатного, яка вирізняється миловидністю краєвидів, поетичністю та ліризмом у сприйнятті мальовничих куточків нашої області. Невибагливі мотиви природних ландшафтів «Вечір», «У Новоархангельському районі», «Кар’єр поблизу Аджамки», «На Батьківщині Івана Похитонова» та міські мотиви «Місто Кіровоград. Вулиця Гоголя», «Театр», «Будинок Чижевського. Олександрія» приваблюють простотою і не нагромадженістю зображень, дають можливість глядачеві бути одночасно спостерігачем і співучасником події, що розгортається в картинному етюді.

У номінації «Новітні спрямування» є два претенденти – відома одеська мисткиня заслужена художниця України Наталія Мартинюк та молодий кропивницький живописець член Національної спілки художників України Дмитро Тарасенко.



Наталія Мартинюк – яскрава особистість у сучасному українському образотворчому мистецтві. Її графічні доробки – унікальні зразки графіки. Коли ми говоримо про новітність мистецтва, то в першу чергу маємо на увазі оригінальність творчого почерку, неповторність самовираження та мистецьку унікальність. У Наталії Мартинюк ці риси яскраві та переконливі, починаючи від монументальної форматності робіт та незвичного застосування живописного стилю малювання простим олівцем, до найголовнішого – створення художнього образу. Як зазначає доктор мистецтвознавства завідувач кафедри образотворчого мистецтва Південноукраїнського національного педагогічного університету імені К.Д.Ушинського Ольга Тарасенко в своїй статті «Неоромантизм в творчості Наталії Мартинюк», «Композиції Наталії Мартинюк – це вільна імпровізація на тему міста, побаченого як подібність прозорого кристала, що зростає; вази, що зберігає модуль бароко; це метаморфоза букета квітів і трав, які вибухають салютом на світлому тлі міста. Звичайне перетворене на святкове». До вибудови власної оригінальної системи філософських знаків та символів мисткиня подолала довгий шлях становлення та осмислення уже існуючих досягнень мистецтва, вивчаючи, а не копіюючи творчість видатних і великих. Її твори не говорять штампами, а неначе живі струмені повітря змушують нас замислитися над сенсом життя.



Творчий доробок кропивничанина Дмитра Тарасенка – арт-проєкт «COVID_story», чесно кажучи, викликав у мене здивування. Адже фактично це – реплікація на творчість художників поп-арту кінця 1950-х – початку 1960-х років та зліпок з класичного кластера, розробленого Енді Уорхолом. Живописна серія Дмитра Тарасенка «Sasha» мало чим відрізняється від уорхолівської серії портретів Монро, перетворених в промисловий штамп ХХ століття. Звісно, ми живемо в постмодерновому світі, перемодельовуючи епоху модернізму. Але чи можемо, копіюючи модерністичні парадигми, мови та сенси, говорити про щось нове та оригінальне? Чи можлива оригінальність в повторі оригінального? А де ж тоді художня особистість?



У номінації «Мистецтвознавство та історія мистецтв» представлено друковані видання мистецької тематики – альбом «Музей мистецтв. Кропивницький», який висвітлює історію створення музею та представляє найбільш цікаві музейні предмети, що входять до фондового зібрання. Музейний каталог виданий за підтримки Українського культурного фонду. Його автори – директор музею Тетяна Ткаченко, художниця Оксана Віжевська та головний зберігач фондів Валентина Ноженко. А також друковані видання – «Архітектурне обличчя міста» в двох частинах та «Будинок кількох архітекторів», які підготовлені авторським колективом – Володимиром Поліщуком, Сергієм Невесьоловим та Валентиною Сємічовою. Книги презентують архівне, краєзнавче та мистецтвознавче дослідження пам’яток історії, містобудування та архітектури кінця ХІХ – початку ХХ ст. історичного центру міста Кропивницького, демонструючи переємність архітектурної мови від часів заснування міста Єлисаветграда до сучасності як нерозривну історію побудови цілісного урбаністичного середовища.

З представленими художніми творами та друкованими виданнями можна ознайомитись на музейному вебсайті у розділі «Вибрані виставки».

---