Останнім часом багато галасу в суспільстві наробило відокремлення плати за транспортування природного газу до наших домівок. Як на мене, це чергова спроба витягнути з наших кишень ще більше грошей. Втім, звертаю увагу, разом з введенням окремої плати за транспортування, здійснена – хоча і сумнівна – деяка знижка тарифу на газ. Але мене дивує, що нишком, практично без будь-якого обурення, те ж саме суспільство свого часу сприйняло новину про здійснення майже за такою ж схемою і з тією ж метою окрему плату за абонентське обслуговування, що відбулась у сфері централізованих водопостачання та водовідведення. Нагадую, ціна питання на сьогодні – окрема плата 16,69 грн з кожного споживача щомісячно. Багато хто мужньо вистоював і зараз вистоює черги в абонентському відділі задля дострокового підписання нового договору з ОКВП «Дніпро-Кіровоград» (далі – ОКВП) із обов’язковою окремою абонентською платою. І це як додаток до нинішніх майже 38 грн(!) за 1 (один) куб води.
Статтею 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII (далі – Закон №2189-VIII), який вступив у дію з 01.05.2019, визначено, що плата за абонентське обслуговування – це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних: а) з укладенням договору про надання комунальної послуги, б) здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами та в) стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також г) витрати на обслуговування приладів – розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багатоквартирного будинку.
То що ж змінилося зараз? Як бачимо, законом визначено перелік тих же послуг, які ми одержували від водопостачальника-монополіста і раніше, окрім повірки лічильників за окрему плату. І договори укладались, і розподіл послуг зі стягненням за спожиті нами послуги здійснювались (а якже ж), і квитанції з проставлянням відповідних (не бажаних) сум сплати за послуги виконавця одержували… То постає просте питання. Оці перелічені послуги, які зараз законодавчо визначили як абонентські ми одержували раніше від виконавця безоплатно, «за так»? Ясна річ, всі ці витрати закладались в тарифи. А якщо так, то витрати на перелічені послуги повинні бути відокремлені, видалені з розрахунків тарифів. Може, щось не так? Тож спробуємо розібратися, чи дійсно витрати на визначені Законом № 2189-VIII послуги як абонентські, видалено з розрахунків тарифів.
Першоджерельним законодавчим актом, який визначає умови формування тарифів, зокрема, у сфері водозабезпечення, є Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011 №869 (далі – Порядок). Пункт 24 цього Порядку визначав склад т. з. витрат на збут (запам’ятаємо), куди включались дев’ять позицій витрат, безпосередньо пов’язаних із збутом послуг з централізованого водопостачання та водовідведення. На підставі зазначеного Порядку, НКРЕКП видало постанову від 10.03.2016 №302, якою затвердила свій Порядок формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, де п. 3.3, практично продубльовано склад витрат на збут, визначений згаданою постановою КМУ.
Тут саме час згадати, що п. 9 Прикінцевих положень Закону №2189-VIII Кабінету Міністрів України було передбачено у шестимісячний строк з дня набрання ним чинності, зокрема, привести всі нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом, у тому числі тих, що визначають порядок оплати за абонентське обслуговування, яка сплачується виконавцю комунальної послуги відповідно до індивідуального договору про надання комунальних послуг. Безумовно, це стосувалось і згаданої постанови №869.
Однак, на мій погляд, суть проблеми в тому, що оновлений Порядок, затверджений постановою КМУ від 01.06.2011 №869 (в редакції постанови КМ України від 03.04.2019 №291), залишив у складі розрахунків тарифів практично усі витрати на збут (п. 21), видаливши з них лише витрати на проведення планових повірок лічильників самого ліцензіата. Відповідно, НКРЕКП внесла у свій згаданий вище Порядок, вже в редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 №339, такі ж самі зміни.
Слід зазначити, що наразі до складу абонентських послуг ОКВП входять: заробітна плата контролера, відрахування на соцзахист (22%), прямі витрати, пов’язані з повіркою лічильника, витрати на друк та доставку рахунків, витрати на програмне забезпечення, загальновиробничі та адміністративні витрати, рентабельність, а також ПДВ. Ситуація ускладнюється тим, що до цього часу відсутній нормативний документ, який би визначав конкретний перелік абонентських послуг, чіткий порядок формування кожної з таких витрат, у даному випадку, в сфері водозабезпечення. Тому можна передбачити зловживання такого становища виконавцями. Приміром, наше ОКВП спочатку включило в абонпослуги такі дивні витрати, як «виготовлення довідок на продаж» і навіть, на «відчуження майна»(?). Але це дещо інша тема.
А зараз пропоную споживачеві Порівняльну таблицю, за допомогою якої можна самостійно здійснити невеличкий аналіз складу витрат на збут, які входять у розрахунки тарифів і порівняти їх з переліком витрат на абонентське обслуговування ОКВП (щомісячний платіж), а також з переліком абонентських послуг, передбачених Законом №2189-VIII.
Дивись п о р і в н я л ь н у т а б л и ц ю внизу
Як бачимо, згідно п. 3.3. нині діючого оновленого Порядку (вже у редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 № 339), до складу витрат на збут зараз входять, як мінімум, витрати безпосередньо пов’язані зі збутом централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачам, а саме: – витрати на оплату праці персоналу, розраховані відповідно до вимог щодо формування витрат на оплату праці;
– внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу;
– витрати на виготовлення розрахункових документів про оплату централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення.
Не секрет, що до складу вже нині діючих тарифів ОКВП, розрахованих ще у першому півріччі 2019 року, природно, увійшли ті ж самі витрати на збут (окрім витрат на планову повірку квартирних лічильників води), які входили туди всі останні роки, бо розрахунки робились на підставі згаданого Порядку (в редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 №339). Витрати на збут враховувались у розрахунках тарифів-2020, зокрема, в таблицях додатків: 4, 6, 11 та 15, 16, передбачених Процедурою (постанова НКРЕКП від 24.06.2016 №364). Цілком очевидно, що ніякого відокремлення витрат на абонентські послуги в розрахунках тарифів здійснити практично неможливо, бо форми таблиць згаданих додатків цього не передбачають, вони залишились ті ж самі. Тому, майже усі витрати на збут (без витрат на повірку лічильників) і зараз там «сидять». Інакше, як можна пояснити той факт, що у розрахунки тарифів-2020 увійшли витрати на заробітну плату усіх працівників ОКВП, включно тих самих контролерів. В той же час, їхня зарплатня разом з витратами на квитанції та іншими витратами, і зараз входять до складу витрат на абонпослуги – 16, 69 грн щомісяця.
Скажу відверто: бажаю побачити своїми очима офіційні документи, які б засвідчили видалення (відокремлення) витрат на абонентське обслуговування від витрат, закладених у розрахунки нині діючих тарифів. Ну, хоча б по заробітній платі та витратах на щомісячні квитанції, які надаються споживачам. Є сумнів, що вони знайдуться, бо підприємство подавало заявку на тариф-2020 з урахуванням зазначених умов у розмірі 37,47 грн/м3, а затверджений НКРЕКП тариф виявився навіть вищий.
4 лютого 2020 року постановою НКРЕКП №283 для ОКВП (нас з вами) встановлено тариф на централізоване водопостачання та водовідведення – 37,62 грн/м3, про що вже наступного дня нас «обрадував» пан Ілик на веб-сайті. Цією ж постановою затверджено Структуру тарифів-2020 (додаток 32), яка, до речі, змушує поставити деякі питання. Перш за все, це збільшення багатьох показників витрат, закладених у розрахунки тарифів, у порівнянні з заявленими свого часу ОКВП, хоча відкритих громадських обговорень відкоригованих тарифів-2020 не проводилось. Як приклад. Сума розрахункового прибутку ОКВП у згаданій Структурі тарифів складає майже 72 млн. грн, тоді як підприємство у своїх розрахунках надавало цей показник на 12,7 млн. грн меншим. Збільшено, зокрема, і ті ж самі витрати на збут, в т. ч. витрати на… оплату праці, а це майже 70% від загальних витрат на збут і т. ін.
Не менший подив викликає такий факт. Враховуючи невиконання ОКВП Інвестиційної програми на 2018 рік, пунктом 9 Структури передбачено коригування витрат, з урахуванням п. п. 2, 3 постанови НКРЕКП від 17.05.2019 №757, в сторону зменшення тарифів-2020 на суму понад 25 млн. грн (без ПДВ), яке знижує тарифи на 1,786 грн/м3. Але найцікавіше, що в результаті такої вагомої знижки тарифи не тільки не зменшились, а затверджені НКРЕКП навіть дещо вищі від заявлених підприємством. То чи можна називати такі тарифи прозорими і справедливими, як нам дехто намагається представити?
Слід додати, що на звернення вже до нового керівника облдержадміністрації з проханням привернути увагу вищого керівництва держави до зазначеної проблеми я одержав відповідь за підписом першого заступника голови ОДА. З посиланням на відміну Порядку формування тарифів на послуги з централізованого постачання холодної води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових мереж) у відповіді зроблено висновок, що «застосування норм діючого законодавства унеможливлює подвійне відшкодування одних і тих же витрат різними видами робіт». При цьому зовсім ігноровано аргументи, які викладено вище (не буду повторювати). Для мене це не дивно, бо відповідь готувалась в Департаменті ЖКГ облдержадміністрації.
Вирішення проблеми напрошується саме собою. Потрібне відповідне доопрацювання Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та водовідведення (в редакції постанови КМ України від 03.04.2019 №291), з метою видалення з розрахунків тарифів витрат на ті послуги, які увійшли до абонентських послуг. Це дещо знизить тарифи. На основі цього Порядку НКРЕКП зобов’язана буде внести відповідні зміни до своїх нормативних документів – Порядку формування тарифів (в редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 №339) та Процедури встановлення тарифів, затвердженою постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364. Окрім того, конче необхідно видання нормативного документа з визначенням конкретних переліків абонентських послуг та чіткого порядку формування витрат кожної з них.
Леонід БОБРОВ
Порівняльна таблиця
Порядок, затверджений постановою НКРЕКП від 10.03.2016 №302 (в редакції постанови НКРЕКП від 14.03.2019 №339) - витяг
3.3. До складу витрат на збут включаються витрати, безпосередньо пов’язані зі збутом централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення споживачам, а саме:
витрати на оплату праці персоналу, розраховані відповідно до вимог щодо формування витрат на оплату праці, визначених у пункті 3.1 цієї глави;
внески на загальнообов’язкове державне соціальне страхування персоналу;
Оплата службових відряджень, витрати на підготовку та перепідготовку персоналу;
Амортизація необоротних активів відповідно до Податкового кодексу України;
Витрати на утримання необоротних активів (зокрема оренда, страхування, ремонт, охорона, придбання газу, теплової та електричної енергії);
Витрати на послуги банків з обробки та структурування інформації у платіжних документах;
Витрати на оплату інформаційних послуг;
Витрати на канцелярські товари і виготовлення розрахункових документів про оплату централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення;
інші витрати, пов’язані зі збутом централізованого водопостачання та/або водовідведення споживачам.
Витрати загального призначення розподіляються на ліцензовані види діяльності відповідно до вимог пункту 2.14 глави 2 цього Порядку. Витрати на збут у частині ліцензованих видів діяльності розподіляються між видами ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення пропорційно виробничій собівартості.
Обсяг витрат на збут централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення визначається із застосуванням нормативного методу на підставі результатів аналізу витрат за попередні роки з урахуванням змін, які передбачаються у планованому періоді, та цін (тарифів) у такому періоді, розрахованих для матеріальних витрат та послуг із застосуванням індексу цін виробників промислової продукції відповідно до вимог пункту 2.1 глави 2 цього Порядку.
Примітка. Порядок НКРЕКП доповнено позицією «інші витрати, пов’язані зі збутом…», яка в Порядку (постанова КМУ від 03.04.2019 №291) відсутня, що значно розширило можливості виконавця щодо «коригування» розміру тарифів. В тарифах-2020 ці витрати складають понад 3 млн. грн.
Пункт 11, ч. 1, ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII, визначає, що плата за абонентське обслуговування, це платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і з постачання та розподілу електричної енергії) для відшкодування витрат виконавця, пов’язаних:
З укладенням договору про надання комунальної послуги,
Здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами,
Стягненням плати за спожиті комунальні послуги, а у випадках, визначених цим Законом, також
Витрати на обслуговування приладів - розподілювачів теплової енергії та/або вузлів обліку, що забезпечують індивідуальний облік споживання відповідної комунальної послуги у квартирах (приміщеннях) багато -квартирного будинку.
Витяг з розрахунку плати за абонентське обслуговування ОКВП «Дніпро-Кіровоград»
Статті витрат:
Заробітна плата контролера;
Відрахування на соцзахист (22%);
Прямі витрати, пов’язані з повіркою лічильника;
витрати на друк та доставку рахунків;
Витрати на програмне забезпечення;
Загальновиробничі витрати;
Адміністративні витрати;
Рентабельність;
Податок на додану вартість. ПДВ.
Примітка. Жирним шрифтом виділено витрати, які безпосередньо входять до витрат на збут у складі тарифів (див. п. 3.3 Порядку) і одночасно, до розрахунку витрат на абонентське обслуговування ОКВП щомісяця.
