24 березня кіровоградці попрощались із командиром відділення третього полку спецпризначення старшим сержантом Віталієм Валерійовичем Федитником. Народився 26-річний герой у селі Докучаєвому Устинівського району Кіровоградської області. Закінчив школу, профтехучилище, відслужив строкову службу в українській армії. Потім залишився служити контрактником, а коли над Україною нависла загроза державній цілісності та незалежності і розгорнулись бойові дії на сході країни, був одним з першим, хто став на оборону її рубежів. Був старшим розвідником, командиром відділення. Володів усіма видами стрілецької зброї, неодноразово брав участь у показових заняттях з рукопашного бою.
Із самого початку проведення антитерористичної операції старший сержант Федитник знаходився на передовій та, не шкодуючи себе, виконував поставлені завдання. Загинув молодий герой 16 лютого під Дебальцевим. Того чорного понеділка група, у складі якої був і Віталій, виконуючи бойове завдання, потрапила у засідку бойовиків. БТР, в якому знаходились українські військові, було підірвано. Старший сержант Віталій Федитник вступив у нерівний бій з ворогом, але, на жаль, дістав смертельне поранення. Відтепер він назавжди залишиться у пам’яті своїх рідних, друзів та бойових побратимів мужнім та незламним воїном, котрий виконав свій військовий та громадянський обов’язок до кінця. А для дворічного осиротілого сина – справжнім героєм, на якого той рівнятиметься все життя.
Чимало теплих слів про свого загиблого побратима сказали його товариші по службі, які не раз були з ним у бою, знали, що на Віталія можна покластись у важку хвилину: він не здригнеться, не злякається, не побіжить, а в разі потреби прикриє своїх бойових побратимів. Так воно й сталось. Саме такими й були останні хвилини його життя.
З тремтінням у голосі звертались до рідних полеглого на полі бою воїна його військові командири, бойові побратими. Від імені земляків героя, мешканців Устинівщини, приїхали попрощатись керівники Устинівського району. Також на громадянській панахиді були присутні очільники області й Кіровограда. Вони запевнили, що ім’я воїна-спецпризначнця назавжди залишиться у пам’яті народній. Бо як справжній козак, лицар, воїн і патріот він загинув, боронячи кордони України, захищаючи рідну землю від ворожої навали, яка нині окупувала український Донбас та Луганщину.
Поховали воїна на Рівненському кладовищі на Алеї почесних поховань. А 24 березня було оголошено у Кіровограді Днем скорботи.
