Як уже повідомлялося в ЗМІ, з початку нинішнього року в Україні принципово змінився порядок реєстрації прав на нерухоме майно – замість бюро технічної інвентаризації її здійснюють Державна реєстраційна служба (Укрдержреєстр) та нотаріуси як спеціальні суб’єкти, на котрих покладено функції державних реєстраторів.
Утім, права на нерухоме майно та їх обтяження, що були зареєстровані до 1 січня цього року, визнаються державою, якщо їх реєстрація була проведена відповідно до законодавства, яке діяло на момент виникнення цих прав, або якщо відповідне законодавство не передбачало проведення державної реєстрації цих прав.
В обов’язковому порядку перереєстровувати право на нерухомість необхідно тільки в тому разі, якщо виникла необхідність її відчуження. У такому випадку перереєстрацію речових прав на нерухоме майно здійснить нотаріус, який перевірить інформацію в реєстрах і перенесе її у Державний реєстр прав.
Словом, якщо власник нерухомості, право власності на яку зареєстроване в БТІ, не має наміру її продавати чи дарувати, то звертатися в органи Укрдержреєстру йому не обов’язково. На цьому, власне, й наголошується у ході роз’яснювальної кампанії, яка проводиться Укрдержреєстром у зв’язку із описаними вище новаціями.
І все ж у працівників місцевого територіального органу Укрдержреєстру – державної реєстраційної служби Кіровоградського міського управління юстиції – чимало роботи. За словами начальника відділу державної реєстрації речових прав на нерухоме майно міської реєстраційної служби Олександра Нікітенка, звертаються до них як ті, хто хоче узаконити новозбудовані об’єкти нерухомості (свідоцтво про право власності на них можна отримати лише в Укрдержреєстрі), так і ті, хто не зареєстрував право власності на квартиру чи будинок до 1 січня цього року.
Серед останніх трапляються й люди, які затягували з узаконенням нерухомості ще з 1980-х років. Тепер вони вирішили продати (подарувати) житло, а цього не зробиш без державної реєстрації прав на нього. Олександр Нікітенко показав уже пожовклий документ, поданий заявницею як доказ того, що така-то кооперативна квартира належить їй. Щоб з’ясувати, чи дійсно про цю людину ідеться у документі (а не про її, приміром, однофамільця), працівники реєстраційної служби звертаються із запитами до органів міграційної служби (колишніх так званих паспортних столів міліції) та інших установ, які можуть пролити світло на це питання. Адже у 1980 роках не було ідентифікаційних номерів й діяли радянські паспорти, які майже всі громадяни замінили на українські.
Загальний строк проведення державної реєстрації права власності складає чотирнадцять робочих днів. При первинній реєстрації права власності заявник має заплатити 119 гривень держмита та ще 120 гривень – за витяг з реєстру. Свідоцтво про право власності видається безплатно.
– Заявникам слід мати при собі паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера, правовстановлюючі документи на об’єкт нерухомості, технічний паспорт на нього, – каже Олександр Нікітенко. – Тим, хто представляє інтереси іншої особи, – нотаріально засвідчене доручення. З початку року до нас звернулися 580 громадян. 320 із них задоволено в їхніх проханнях зареєструвати речові права.
Державна реєстраційна служба Кіровоградського міського управління юстиції знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 84. Тел.: 22-16-20. Працює щодня, крім суботи й неділі, з 8.30 до 18.30. Обідня перерва – з 13.00 до 13.45.
