Отже, донька Карпенка-Карого Марія Прохорова (саме так про неї пишеться) викладала французьку мову в Київській гімназії Конопницької. Восени 1917 року вона починає працювати у новій 2-й Українській гімназії ім. Кирило-Мефодіївського братства, де виявили бажання навчатися українці з багатьох міст (в т. ч. Києва, Петрограда) Галичини, Буковини. Крім того, що викладала французьку, Марія стала наставницею 7-го класу, частина учнів якого за кілька місяців загине під Крутами. Її колегами були член Центральної Ради П. Зайцев, брат першого Президента України О. Грушевський, керівники Інституту української наукової мови В. Шарко та Г. Холодний, літературознавець Й. Гермайзе, екс-викладачі гімназій Златополя М. Зеров та Єлисаветграда М. Улезко, колишній викладач 1-ї Єлисаветградської комерційної школи К. Шило, К. Стеценко, донька М. Старицького Оксана. У вивчених київським пошуковцем І. Ткаченком протоколах педради (написаних, до речі, секретарем М. Зеровим) підпис М. Прохорової стоїть другим після директора .
Представниця славетної театральної сім’ї організовувала вдома у Києві літературні вечори, на вогник яких, до речі, заходили Зеров і Вороний. Відомо, що засуджена у справі “Спілки визволення України” Марія Іванівна на початку 1930 року оголосила у в’язниці голодовку.
Сергій ШЕВЧЕНКО
