Спекотний липень для письменниці Ольги Полевіної – місяць особливий. Вона народилася майже всередині літа. Тож творча зустріч із нею саме в цей час – свого роду звіт напередодні дня народження. Вона – авторка понад десяти книжок, пише в жанрах поезії, прози, публіцистики, перекладу, а останнім часом – і дитячу літературу. І відома не тільки на Кіровоградщині.
Ольга Миколаївна з подивом оглянула два стелажі книжок і журналів, збірок, до яких увійшли її твори, потримала в руках дипломи лауреатів і фіналістів різноманітних конкурсів числом понад півтора десятка, серед яких дипломи лауреата літературної премії ім. М. Кирієнка-Волошина, «Дніпро-Бук ФЕСТ», «Молодої КороНації», ім. Є. Маланюка, ім. Ю. Яновського – усіх не перелічиш. Один стелаж зайняли журнали «Дзвін», «Дніпро», «Перевал», «Золота пектораль», «Склянка часу», «Український детектив», «Поріг», збірки фіналістів конкурсів ім. В. Портяка, І.Федорова та інші. Одну з поличок зайняли макети поки ще не виданих книжок, серед яких п’ять романів, дві збірки віршів.
Творчий ужинок вразив не тільки присутніх, а й саму авторку, яка побачила свої твори не на полиці в шафі, а розкладеними на загальний огляд. Ольга Полевіна розповіла про кожну свою книжку.
Журналіст і літератор Анатолій Саржевський процитував вислови героїні роману «Санта Лючія»: «Є автори такі, що пишуть, а є такі, яких читають. Іноді перехід з однієї якості в іншу займає ціле життя»; «Письменник – це той, хто не писати не може».
Завідувач відділу краєзнавства обласної наукової бібліотеки ім. Д. Чижевського, де проходила зустріч, Тетяна Колєчкіна зауважила, що Ольга Полевіна – саме та письменниця, книжки якої читають.
На вулиці панувала спека, а в залі було тепло й радісно. Щира розповідь авторки, її природний гумор, невимушеність у спілкуванні створювали чудову атмосферу.
