Свої шанси для розвитку використовує сповна

Керівниця міського комунального закладу «Ліцей «Науковий» Наталя Чередніченко – одна з депутаток Кропивницької міської ради, які представляють у нашому місцевому органі самоврядування жителів виборчого округу № 1 (а це – значна частина центру міста й мікрорайон «Шкільний» та Масляниківка).

Зважаючи на значний досвід роботи в міській освітній сфері, її обрано очільницею постійної депутатської комісії міської ради з питань охорони здоров'я, освіти, соціальної політики, культури та спорту. Про свою депутатську й професійну діяльність пані Наталя розповіла «Вечірній газеті».

– Чому ви обрали професію саме педагога, Наталю Юріївно? Який ваш професійний шлях? Чим для вас є ваша нинішня посада керівниці ліцею «Науковий» і чим цей навчальний заклад вирізняється серед інших шкіл Кропивницького?

– До нещодавнього мого приходу в місцеву політику завжди була залучена в громадську діяльність. Це, зокрема, й різноманітні заходи, спрямовані на поліпшення району, на території якого проживаю. Так, із сусідами й мешканцями будинків поруч ми впорядковували нашу прибудинкову територію на вулиці Архітектора Паученка. Разом з іншими створювала спортивний майданчик на подвір’ї серед багатоповерхівок, у яких ми живемо. Разом із членами різних громадських організацій неодноразово організовувала екологічні проєкти, наприклад «Радон в Кіровограді: міфи та реальність» та інші. І хоча ця громадська активність не пов’язана з моєю освітньою діяльністю, але точно спровокована нею, тому що вчителі в кожній країні є одними з найактивніших громадян. А педагогічна робота спонукала до участі в різних міжнародних програмах і заходах, де вчителі популяризують свою роботу й залучають до цього своїх учнів (наприклад, «Global Teenager Project», «International Educational and Resourse Network»). І таким чином моя професійна діяльність нерозривно пов’язана з громадською.



А свій професійний шлях я обрала іще в шкільні роки під впливом мого улюбленого вчителя фізики Володимира Семеновича Хенкіна зі школи № 11 (зараз це НВК «Кіровоградський колегіум»), який нині мешкає в Ізраїлі. Його уроки визначили мою подальшу долю, професія вчителя фізики стала тоді мрією. Тож однозначно вирішила вступати в педагогічний інститут. Але спеціальність обрала собі більш сучасну – учителя фізики та інформатики. Після навчання одразу ж пішла працювати в свою ж таки школу. На жаль, на той час вільної посади вчителя фізики не виявилося, тож розпочала працювати вчителем інформатики. Тоді інформатику як предмет почали вводити з початкової школи. На мою думку, інформатика – найсучасніший предмет, адже постійного вдосконалення зазнають комп’ютерна техніка й технології, змінюються відповідно й навчальні програми. Завдяки цьому інформатика стала для мене й багатьох колег таким собі вікном у світ, завдяки їй ми змогли долучитися до міжнародної програми «International Educational and Resourse Network», працювати в інтернет-проєктах, першими (вчителі інформатики та іноземної мови) стали частиною європейського і світового освітнього простору. Як і наші учні – на уроках інформатики, а потім і на інтегрованих уроках інформатики й іноземної мови.

Попрацювавши вчителем, обійняла посаду заступника директора школи, а згодом перейшла працювати в центр методичної й соціально-психологічної служби при управлінні освіти міської ради. А потім отримала пропозицію й погодилася очолити педагогічний, а згодом – науковий ліцей.



Ліцей «Науковий» є одним із передових закладів освіти Кропивницького. І, як кожен заклад освіти, має свої особливості. Найперша – це наше стійке спрямування на розвиток профільної освіти. Щойно минулого навчального року у нас було дев’ять десятих класів з такими профілями навчання: іноземна філологія, українська філологія, право, автосправа, фізико-математичний, природничо-математичний, біолого-хімічний, мистецький профілі. Раніше в нашому ліцеї навчалися лише 9–11 класи. А 2018 року, згідно з рішенням сесії міської ради, педагогічний ліцей та колишню НВО № 18 об’єднали й утворили ліцей «Науковий», в якому навчаються учні з першого по одинадцятий класи. У старші класи у нас – конкурсний набір. Педколектив ліцею працює для всього міста. Охочі прийти в десятий клас з інших шкіл проходять такий же конкурсний відбір, як і наші випускники-дев’ятикласники. Усі вони вступають на конкретний профіль, складаючи різні іспити.

Діти, які вступають на навчання до наукового ліцею в десятому класі, мають можливість обрати той профіль, який їм потрібен, з-посеред багатьох інших. І в цьому – наша особливість, бо кожна дитина обирає саме ту освітню траєкторію, яка потрібна саме їй. І максимально витрачає зусилля на отримання профільної підготовки. У результаті – гарні результати на зовнішньому незалежному оцінюванні і вступ до омріяного закладу вищої освіти.

– Якщо профілізація старшої української школи – це навчання в профільних старших класах з поглибленим вивчанням окремих освітніх предметів і дисциплін задля набуття спеціалізованих знань і умінь, то на що спираються освітяни при впровадженні профілізації? Багатьох читачів цікавить і те, хто з нинішніх учнів навчатиметься уже 12 років та коли віддавати дитину у школу – у шість чи сім років.

– Профілізація нині є актуальною для всієї України згідно із законами України «Про освіту» від 2017 року й «Про повну загальну середню освіту» від 2020-го. У цих законах сказано, що старші класи мають бути обов’язково профільними. Школа повинна мати не менше чотирьох профілів на паралелі, щоб у дитини був вибір. Перехід деяких шкіл на дев’ятирічний термін навчання – прямий доказ реалізації закону про загальну середню освіту. Бо якщо в закладі на паралелі всього два дев’ятих класи, то чотири десятих із них не з’являться. Але профільне навчання залежить не лише від кількості учнів, а й від кадрового потенціалу, матеріально-технічної бази. Профільне навчання – це складний освітній рівень, при якому учні поглиблено вивчають профільні предмети із використанням необхідного обладнання. Потрібні висока кваліфікація й різноманіття вчителів. А якщо навчальний заклад невеликий, то в повному обсязі реалізувати завдання названих законів з профілізації неможливо.

Зазначу також, що закони України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту» проголошують 12-річне навчання. Діти, які щойно закінчили третій клас, вчитимуться вже 12 років (четвертий і старші – іще 11). Стосовно того, коли віддавати дитину до школи, скажу так: є період віковий – 6 років, а є готовність дитини до школи. Поняття готовності дитини до школи є індивідуальним, його потрібно розглядати не залежно від віку, а комплексно. Психологи говорять про педагогічну та психологічну готовність дитини. Педагогічна готовність – це запас знань, умінь і навичок, наявний у дитини на момент вступу до школи. Під цим, як правило, мають на увазі вміння читати, рахувати, переказувати, однак це не дає змоги спрогнозувати успішність навчання навіть на найближчий час.

До того ж реформа «Нова українська школа» не ставить таких вимог до дитини на початок навчання, але донедавна такі вимоги були. Психологічна готовність – це своєрідність інтелектуального розвитку дитини й деяких особливостей її особистості, без яких неможливо успішно навчатися в масовій школі. Психологічна готовність якраз і є найважливішим показником готовності дитини до школи. Тому віддавати дитину до школи в 6 чи 7 років потрібно з огляду на її максимальну готовність до цього.

– Завдяки вашій ініціативності, професіоналізму й вільному володінню англійською мовою ви неодноразово брали участь у міжнародних освітніх програмах…

– Так, у попередні роки, в рамках міжнародної програми «International Educational and Resourse Network», я побувала на освітніх тренінгах, конференціях, семінарах в Південно-Африканській Республіці, Нідерландах, Великобританії, Китаї, Бразилії, Японії. Як переможець міжнародної програми для вчителів Посольства США в Україні «Партнери в освіті» три місяці працювала в США, де викладала в школі й університеті. Усе це дало можливість ознайомитися з різними освітніми системами, значно вплинуло на моє розуміння організації ефективного освітнього процесу. У країнах Європи, США в освіті все сконцентровано навколо інтересів і вподобань дитини. Там увагу зосереджено не на тому, що потрібно для всіх, а на максимальній індивідуалізації навчання. Тоді воно буде результативнішим і ефективнішим. Там можуть спростити якісь форми й методи навчання, але в той же час підвищити його результативність. І це в підсумку дає позитивний результат.

Зрозуміло, що коли бачиш абсолютно різні підходи, різну організацію навчальної діяльності, то це завжди корисно для педагога. І навіть якщо щось не можна запозичити, бо законодавча база не дозволяє, однак багато що все ж можна взяти корисного й використати.

У складі міжнародної команди координторів проєкту «Global Teenager Project» я брала участь в міжнародному тренінгу в Гані, де ми з колегами, учителями інформатики з різних країн, вчили тамтешніх учителів працювати на комп’ютерах, використовувати інформаційні технології для участі в освітніх інтернет-проєктах.

– Коли ви вирішили взяти участь у місцевих виборах і чому?

– Перебуваючи на посаді керівника закладу освіти, завжди поринаєш в організаторську роботу. Ця особливість, яка є невід’ємною від інших посадових обов’язків директора школи, спонукала мене взяти участь у місцевих виборах. Коли міркувала над тим, у складі якої команди йтиму на них, то зрозуміла, що мені імпонує програма партії «Пропозиція», яка є партією професіоналів, що мають позитивний досвід роботи у своїй галузі й націлені на її вдосконалення, позитивні зміни, інновації.

– Наскільки ваша професійна діяльність допомагає вам як керівниці постійної комісії міської ради з питань охорони здоров'я, освіти, соціальної політики, культури та спорту?

– Як голові комісії мені випадає ухвалювати дуже важливі рішення. І члени комісії усвідомлюють, що вирішують дуже вагомі проблеми, винесені на засідання комісії. Тому зрозуміло, що професійна діяльність і професійний досвід завжди стають у пригоді. І без знання нормативної бази, змін у ній і новацій, без досвіду управлінця й розуміння стратегічних напрямків розвитку своєї й споріднених галузей неможливо ухвалити рішення, яке слугуватиме розвиткові.

Хоча більшість нинішніх депутатів міської ради увійшла до її складу вперше, та вже немало зроблено. Це, зокрема, й консолідація зусиль у вирішенні проблем щодо насилля в сім’ї, кібербезпеки, яка має бути сьогодні на першому плані. Оскільки діти в період пандемії навчаються в режимі дистанційної освіти, вони є вразливою аудиторією. Тому програми, напрацьовані різними управліннями міської ради й депутатами, спрямовані на те, щоб підвищити рівень безпеки учасників освітнього процесу.

На освіту й медицину йде дуже велика частка бюджету міста. Тому зрозуміло, що освітні й медичні питання займають левову частину роботи комісії. Дуже важливими є й забезпечення соціальних гарантій для людей. А у зв’язку з реформуванням соціальної сфери в Кропивницькому, пов’язаним зі змінами в законодавстві, соціальні питання теж доволі активно розглядаємо на засіданнях комісії.

Функція постійної депутатської комісії – розглянути певний нормативний акт, певне звернення для того, щоб потім винести його на розгляд сесії або відправити на доопрацювання. От, наприклад, відбувається створення міської програми розвитку освіти чи медицини. Її пишуть працівники профільних управлінь (тобто освіти чи охорони здоров’я). До програми вносять заходи для розвитку галузі, пропозиції від громадськості. Потім комісія розглядає програму: чи все необхідне включено до неї, строки виконання заходів адекватні чи ні, чи потрібно щось додати або прибрати, переформатувати чи об’єднати якісь заходи, аби результат був ефективнішим. І вже після того, як комісія розгляне й дасть свої рекомендації або просто погодить програму без рекомендацій, програму передають на розгляд депутатів на засіданні міської ради. Будь-яка постійна депутатська комісія складається з депутатів, які дійсно розуміюся на питаннях, якими вона опікується, і можуть правильно оцінити, наприклад, програму розвитку тієї чи іншої галузі, проаналізувати, відкоригувати й удосконалити її. Тому серед членів нашої комісії – і освітяни, і медики, і працівники культури.

– Тепер дійшла черга до вашої суто депутатської роботи.

– Крім роботи в комісії, зрозуміло, що працюю як депутатка на окрузі. Ще під час передвиборчих зустрічей як кандидатка в депутати разом з іншими кандидатами із «Пропозиції» брала участь у зустрічах з виборцями. Вони і тоді, і зараз на індивідуальному прийомі говорять про чимало проблем: і ті, які накопичувалися роками (необлаштовані прибудинкові території, під’їзди, недостатня кількість зелених насаджень у дворах тощо), і ті, з якими люди стикаються індивідуально. У результаті моїх депутатських запитів після цих звернень є вже позитивні результати. Це і відновлення зовнішнього освітлення, і впорядкування зелених насаджень, і включення в програму асфальтування прибудинкових територій. Звертаються і громадяни, які потребують матеріальної допомоги, і ті, які не знають, до кого з чиновників слід іти, аби вирішити ту чи іншу проблему. Надаю їм необхідну консультацію, після чого вони приходять до відповідних служб, де в повному обсязі зможуть вирішити їхні проблеми.

Зараз на збільшених виборчих округах депутати мають можливість об’єднуватися задля ефективнішої роботи. Наприклад, у першому окрузі нас тепер семеро. Поки глобальних проблем, які потребують консолідації, ми ще не розв’язували. Але обранці кропивничан поки що лише на початку строку своїх депутатських повноважень. Тож якщо виникатиме необхідність для об’єднання зусиль і фінансів заради позитивного результату, робитимемо це, адже не залежно від партійної приналежності всі ми є представниками місцевого самоврядування, які мають допомагати людям у вирішення їхніх нагальних проблем.

Користуючись нагодою, зазначу, що громадська приймальня політичної партії «Пропозиція» знаходиться на вул. Гоголя, 84/61 [номер мобільного телефона (050) 104-01-61], вона відкрита для відвідувачів щоденно від 10:00 до 18:00, крім суботи й неділі. Особисто я приймаю першого й третього понеділка місяця від 16:00 до 18:00. Адреса моєї електронної пошти для листування з виборцями така: [email protected].

Під час зустрічей з виборцями я з ними не лише обговорюю питання, яке їх цікавить, а й, якщо потрібно, виходжу на місце, щоб краще зрозуміти ситуацію.

– І насамкінець: чим живете поза місцевою політикою й роботою?

– Зрозуміло, що весь час не проходить на роботі та в політичній діяльності, є ще й особисте життя. І це моє життя – родина, яка, як кажуть, є світлом у віконечку – мої син і чоловік. Син цікавиться математикою, щорічно відвідує літню фізико-математичну школу при Київському національному університеті ім. Т. Шевченка, займається бальними танцями, а це, окрім репетицій, ще й змагання, концерти, фестивалі. У всьому цьому ми з чоловіком прагнемо брати посильну участь, бо, як і всі батьки, намагаємося надати своїй дитині можливість розвинути власні таланти.

Люблю подорожі на природу, читання сучасної літератури, а також освітні проєкти, в яких дуже давно співпрацюю з освітянами із різних країн. Тобто життя моє наповнене не лише керівництвом ліцеєм і депутатством, що, звичайно, також важливо. Але важливо й те, щоб кожна людина максимально використовувала ті шанси для розвитку, які їй дає доля.

---