Усиновлення є юридичним фактом, у силу якого між дитиною та усиновлювачем встановлюються такі ж правові відносини, які існують між кровними батьками і дітьми.
Усиновлені втрачають особисті і майнові права та обов’язки стосовно своїх рідних батьків і кровних родичів і набувають їх по відношенню до усиновлювачів та їхніх родичів.
Стаття 1260 Цивільного кодексу України передбачає, що усиновлений та його нащадки не спадкують після своїх кровних батьків, інших родичів за походженням по висхідній лінії. Враховуючи, що дитина може бути усиновлена і однією особою (жінкою або чоловіком) зі збереженням права одним із кровних батьків, то залежно від цього діють такі правила спадкування. Якщо дитина була усиновлена чоловіком, але у неї зберігається кровний зв’язок зі своєю матір’ю, то в цьому випадку дитина буде спадкувати як після матері, так і після усиновлювача. Такі ж самі наслідки будуть і в тому разі, якщо дитина усиновлена тільки одним із подружжя. Дитина буде спадкоємцем тільки одного з подружжя, хто дав згоду на її усиновлення.
Це саме стосується усиновлювачів та їхніх родичів. Після смерті усиновленого спадкувати буде тільки той, хто давав згоду на усиновлення.
Закон не передбачає обов’язкової вказівки в актовому записі про народження дитини як батьків її усиновлювачів. На їх бажання, вони можуть бути записані в книгах записів народжень у якості батьків усиновленого, а можуть бути вказані і справжні батьки. Але виникнення права на спадкування від цих обставин не залежить, бо юридичне значення має сам факт усиновлення.
Рішенням суду про усиновлення може бути збережений правовий зв’язок між усиновленим та його бабою, дідом, братом, сестрою за походженням. Тоді, в разі смерті його баби, діда за походженням усиновлений має право на спадкування за правом представлення, тобто він має право успадкувати ту частину спадщини, яка належала б за законом його матері, батькові за походженням, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Наприклад, помер дід, після нього успадковує онучка, мати якої померла за рік до смерті свого батька (спадкодавця). При цьому успадковується та частина, яка б належала померлим батькам, якби хтось із них закликався до спадкування. Оскільки усиновлені прирівнюються до кровних дітей спадкодавця, то при встановленні правового зв’язку між іншими родичами на них поширюються зазначені права.
У разі смерті брата, сестри за походженням усиновленого він може закликатися до спадкування як спадкоємець другої черги за законом.
Світлана ЛИТВИН,
спеціаліст І категорії Кіровоградського міського управління юстиції
