– У нинішньому році опалювальний сезон розпочався раніше, ніж у попередні роки, – каже директор підрозділу Ростислав Клоков. – Усі місцеві теплопостачальні підприємства були готові до цього повною мірою. Вже 11 жовтня наше підприємство розпочало опалювальний сезон. Зараз практично сто відсотків споживачів отримують тепло.
ТЕЦ без форс-мажорних обставин ввійшла в опалювальний сезон, й цьому сприяло те, що підприємство повернули в управління органу місцевого самоврядування, розірвавши договір оренди з недобросовісними інвесторами. Ми відразу відчули до себе увагу влади. Не можу не згадати, що буквально за рік нам вдалося ліквідувати заборгованість із заробітної плати перед працівниками підприємства – це понад п’ять мільйонів гривень. Думаю, що до кінця року повністю стабілізуємо цю ситуацію. Окрім того, в поточному році провели капітальні ремонти мереж на загальну суму у понад три мільйони гривень, що набагато перевищує те, що зробили орендарі за п’ять років свого господарювання.
Але проблеми все ж є. Головна із них – зношеність зовнішніх теплових мереж, які подекуди, особливо в центральній частині міста, вже давно вичерпали свій експлуатаційний ресурс. Їх тривалий час не ремонтували, бо підприємство не мало на це коштів. А потім його передали в оренду, і новим господарям було, звичайно, не до ремонтних робіт.
Зараз ми намагаємося розв’язати цю проблему, але є певні складності, пов’язані не лише з фінансами, а й з тим, що всі комунікаційні мережі розташовані під землею, відразу і не визначиш, де стався порив. Ми проводимо усі відповідні випробування, дотримуємось необхідного теплового режиму. Але не завжди можемо вчасно відреагувати на ту чи іншу поломку. З внутрішньобудинковим мережами ще більша проблема – вони обслуговуються КРЕПами та ЖЕКами, фінансові можливості яких дуже обмежені.
– З огляду на таку непросту ситуацію із станом комунальних мереж, як вам вдається їх підтримувати в належному стані, а подекуди навіть проводити капітальні ремонти?
– Відповідно до наших фінансових можливостей ми здебільшого проводимо локальні заміни трубопроводів: десь – кілька метрів, десь – сто і більше. Загальна протяжність теплових мереж становить 143 кілометри. Всі матеріали, запчастини закуповуємо за власний рахунок. Це дозволяє утримувати ситуацію під контролем ще певний період, але не вирішує проблеми. Для цього потрібні значні капіталовкладення. А таких коштів підприємство, зрозуміло, не має. Слід замінювати мережі десятками кілометрів на рік, і з цим можна впоратись років за п’ять у кращому випадку.
Зрозуміло, що підприємство повинне самостійно дбати про ремонти теплових комунікацій. Ми це і робимо. Але фінансове становище ТЕЦ не таке, щоб навіть у найближчі роки повною мірою виправити ситуацію. Тому потрібне фінансування з інших джерел. Наприклад, нами розроблено ряд програм, на умовах співфінансування з місцевого бюджету та державного, адже вартість подібних робіт обраховується десятками мільйонів гривень. Тож певна частка коштів (25 відсотків) має бути закладена в міському бюджеті. З пропозиціями ми вже звернулись до Міністерства житлово-комунального господарства, порозумілись з цього приводу з нинішнім його керівництвом.
У першу чергу ми хочемо замінити магістральні мережі, де в разі пориву втрати тепла і води просто колосальні. Для цього потрібно вісім мільйонів гривень. Ця сума розподіляється таким чином: 70 відсотків – державний бюджет, 25 – міський і п’ять відсотків – підприємство.
– Ви балотуєтесь у депутати Кіровоградської міської ради. Що спонукало вас прийняти це рішення?
– Перш за все, потреба захистити інтереси трудового колективу ТЕЦ. Щоб не повторилась помилка із передачею не лише нашого підприємства, а й інших стратегічних виробництв, які надають життєво важливі послуги кіровоградцям, в оренду різним зайдам. Адже інтереси орендарів добре відомі – викачати з підприємства якомога більше грошей, а там – хоч трава не рости. Так було у нас, і лише завдяки фаховості наших менеджерів нам вдається поволі вирівнювати стан справ.
Також потрібно втілити в життя вищезгадані програми з капітальних ремонтів мереж. Адже поки цього не зробимо, щороку матимемо проблеми із теплозабезпеченням, а страждатимуть прості кіровоградці. Їх потрібно захистити.
Балотуватимусь я по Ковалівці. Цей великий густо населений мікрорайон постійно знаходиться в моєму полі зору, адже саме ТЕЦ обслуговує тутешні багатоповерхівки. І як надається ця послуга місцевим жителям, для мене дуже важливо. Тому я постійно зустрічаюсь з мешканцями цього мікрорайону, знаю його слабкі місця, одне з яких – старі комунікації та інженерні мережі багатоповерхівок, які потрібно капітально ремонтувати. Якщо з місцевого бюджету на ці потреби не буде виділено коштів, то і матимемо постійний клопіт з поривами, а люди страждатимуть без тепла.
Хочу також повідомити нашим споживачам, що тариф на послуги теплопостачання до кінця року не підвищуватиметься і становитиме 6,6 гривні за квадратний метр опалювальної площі. Відтепер рішення про підвищення тарифів на водо- та теплопостачання прийматиме новоутворений державний орган – Національна комісія з регулювання ринку комунальних послуг. Можливо, так буде краще, адже часто на встановлення тарифів впливали різноманітні фактори, в тому числі й політичні. Але ж економіка не терпить популізму, а якщо влада турбується про людей, то, на мою думку, повинні прийматись інші рішення. Наприклад, можна виділяти дотації з міського бюджету на різницю в тарифах, що є повноваженням депутатського корпусу міської ради та активно застосовується в інших містах.
Треба дбати і про впровадження передових енергоощадних технологій, розробляти відповідні програми, співпрацювати з державним бюджетом, бо такого фінансового навантаження з модернізації жодне підприємство не витримає.
Очолюючи ТЕЦ протягом чотирьох років, я намагаюсь вивести його на передові позиції та забезпечити домівки кіровоградців теплом. Разом із 350 робітниками ТЕЦ, які щодня з року в рік сумлінно виконують свої обов’язки, щоб споживачі почувалися комфортно у власних помешканнях. Тож підйом комунального господарства нашого міста – справа досвідчених та енергійних фахівців.
Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА
