На цьому наголосив під час прес-конференції минулого четверга головний лікар Кіровоградської міської санепідстанції Іван Касьяненко. Дещо буде зменшена кількість планових перевірок, але те, що стосується лабораторних досліджень або реагування на звернення громадян, то тут повноваження санітарної служби залишаються такими ж, як і були. На прес-конференції головний державний санітарний лікар міста та його підлеглі розповіли про найбільш актуальні для літньої пори року питання – зокрема, про епідеміологічну ситуацію в Кіровограді, якість питної води та про вміст нітратів у баштанних культурах.
Кіровоградці частіше хворіють на гострі кишкові інфекції
Про це повідомила завідуюча епідвідділом міської СЕС Наталія Дяченко. За перше півріччя захворюваність на кишкові інфекції зросла на 13 відсотків, міський показник дещо перевищує загальнообласний. Хворіють як дорослі, так і діти. Правда, масових спалахів захворювань не реєструвалося. Стосовно кожного випадку проводиться епідрозслідування, що дозволяє з’ясувати причину захворювання. Лікарі кажуть, що найчастіше кіровоградці хворіють на кишкові інфекції через те, що не миють овочі та фрукти, пробують продукти на ринках, беручи їх немитими руками, не піддають належній термічній обробці молочні продукти та яйця, вживають страви, термін придатності яких закінчився. Трапляється, батьки годують маленьких дітей продуктами, що не можна вживати в їхньому віці, – наприклад, холодцем, смаженою качкою, що може теж призвести до виникнення захворювання.
Особливу увагу Наталія Дяченка приділила питанню профілактики сальмонельозу. Вона нагадала про те, що найчастіше збудник цієї недуги передається через яйця. Тож дітям давати їх сирими чи недостатньо термічно обробленими не варто – навіть якщо це яйця "що передала бабуся із села". Також зараження харчових продуктів збудником сальмонельозу може статись при неправильному їх зберіганні, при контакті приготовленої їжі з сирими продуктами тощо.
Дещо новий для Кіровограда ризик – немиті фрукти з дерев, що оброблялися хімічними засобами для знищення личинок американського метелика. Нинішнього року з метеликом у такий спосіб боролося чимало дачників, жителів приватного сектора, тож яблука, груші, абрикоси, сливи перед вживанням слід ретельно мити.
Воду з колодязів пити небезпечно
Такого висновку дійшли фахівці, перевіривши громадські криниці обласного центру. Як зазначив заступник головного санітарного лікаря міста Віктор Заброда, у воді всіх без виключення місцевих колодязів спостерігається перевищення допустимої норми вмісту нітратів у кілька разів (від одного до десяти, а то й 35 разів). Така вода й здоров’ю дорослих шкодить, а для дітей до трьох років узагалі несе смертельну загрозу. За словами Івана Касьяненка, причиною підвищеного вмісту нітратів у колодязній воді є щільна забудова приватного сектору й близькість криниць до вигрібних ям, туалетів, місць, де тримають худобу. І хоча у 2010 році було проведено чистку та дезінфекцію всіх громадських криниць, позитивного результату це не дало, адже нітратів таким чином у воді не позбутися. Отже, пити колодязну воду небезпечно. Зважаючи на те, що п’ять відсотків домогосподарств обласного центру не мають централізованого водозабезпечення, й їхні мешканці вживають колодязну воду, санепідстанція рекомендувала міській владі внести до міського сегменту програми "Центральний регіон – 2015" пункт, яким передбачити підключення до централізованого водопостачання усіх приватних будинків, які його ще не мають, робота в цьому плані ведеться. А тим часом усіх жителів, які користуються громадськими колодязями, у першу чергу тих, у родинах яких є діти до трьох років, попередили про небезпеку вживання криничної води, їм рекомендовано вживати покупну воду, а колодязну використовувати лише в технічних цілях.
Як свідчать результати лабораторних аналізів, погана якість води – не лише в громадських, а й в більшості індивідуальних колодязів. У мешканців приватного сектору, до речі, є можливість перевірити, яку воду вони п’ють. Дослідження на вміст нітратів та бактеріологічний аналіз для родин, в яких є діти до трьох років, проводяться безкоштовно, іншим доведеться оплатити вартість реагентів (вартість повного хімічного аналізу – 250 гривень, бактеріологічного – 76 гривень з копійками).
А ось вода, що подається централізовано, стверджують учасники прес-конференції, відповідає нормативам і є безпечною.
– Визначено 206 контрольних точок мережі водопостачання, – зазначив помічник лікаря-гігієніста Андрій Сидоренко. – Нами було відібрано 255 проб води і лише у чотирьох випадках зафіксовано відхилення від нормативів. Хоча "централізовану" воду ми все одно радимо відстоювати та кип’ятити, оскільки водопровідна мережа Кіровограда застаріла й не є герметичною, а значить є ризик потрапляння до мереж грунтових вод, які у свою чергу можуть містити збудники інфекційних захворювань. Ще один нюанс – нині ви можете відчути, що вода пахне хлоркою сильніше, ніж зазвичай. Це пов’язано з необхідністю її більшого знезараження через літню спеку.
У кавунах нітратів не виявлено
Принаймні, їх не було у тих дев’яти пробах баштанних культур, що взяли для перевірки фахівці санепідстанції на початку тижня на ринках Кіровограда.
– Водночас ніхто не дасть гарантії, що немає нітратів у кавунах та динях, що продаються на стихійних ринках, адже там продукція ніким не перевіряється й апріорі вважається неякісною. На відміну від офіційних ринків, де є лабораторії, які регулярно перевіряють всі продукти. Особливо небезпечно їсти кавуни, які продають вздовж доріг, адже ці ягоди активно абсорбують всі шкідливі викиди від транспортних засобів, – попередив завідуючий відділом гігієни харчування міської СЕС Сергій Сидоренко.
