У вівторок Кіровоград відвідала відома дитяча письменниця, радіожурналістка, перекладачка, мандрівниця Леся Воронина.
Із письменницею було записано програму "Ранкова кава" на обласному телебаченні, також вона зустрілася зі студентами-філологами КДПУ ім. В. Винниченка, читачами обласної дитячої бібліотеки ім. А Гайдара й ОУНБ ім. Д. Чижевського.
На зустрічі з юними й дорослими кіровоградцями відома столична гостя приходила не з порожніми руками, а з примірниками написаних нею книжок ("Суперагент 000. Таємниця золотого кенгуру", "Нямлик і балакуча квіточка", "Хлюсь та інші", "Сни Ганса-Християна", перша "доросла" книга письменниці "У пошуках Оґопоґо", "Таємне товариство боягузів та брехунів", "Леся Воронина про Брюса Лі, Махатму Ганді, Жорж Санд, Фридеріка Шопена, Івана Миколайчука (Життя видатних дітей)" та інші) і пані Ґавою (м’якою іграшкою, яка символізує саму письменницю) – постійним супутником Лесі Ворониної в подорожах і навіть певною мірою чародійкою (вона, за словами її господині, може виконувати бажання людей!). Письменниці довелося відповісти на безліч запитань шанувальників. Зокрема, на одне від дитини про те, якою є її улюблена страва. На радість дітлахів нею виявилися не "правильні" борщ, суп чи хоча б якась каша, а "неправильні" пиріжки з м’ясом!..
Усі книги письменниці є переможцями чи лауреатами того чи іншого конкурсу, премії, акції, бо написані жваво, дотепно, вигадливо. На думку Лесі Ворониної, дитяча книга не повинна бути нудною, бо це віднаджує дітей від читання. Як і переобтяження шкільної програми з української літератури творами, у яких українців гноблять, б’ють, переслідують, вони мучаться, страждають, помирають.
– Дітям потрібно в художніх творах розповідати про нашу непросту історію, але для зародження в них любові до України, до рідної мови їм потрібно ненав’язливо показувати, що серед українців були і є багато непересічних особистостей, чимало переможців, що українці – сильні люди! І тоді дитина без примусу стане патріотом, – сказала Леся Воронина. – У своїх книгах я показую, що людей, зараженими вірусом страху, легко залякати, ними легко маніпулювати, а смілива людина спроможна перемогти найсильнішого й найпідступнішого ворога… До того ж, ніхто не поважає слабкодухих, а поважають тих, хто відбивається!
Несприйняття брутального гніту, зневаження українства з дитинства викликали в письменниці спротив. Саме тому підлітком вона, учасниця славнозвісного гурту "Гомін", захопилася забороненим тоді, у радянський час, східним бойовим мистецтвом кунг-фу, аби чинити опір усіляким україноненависникам.
– Але коли подорослішала, то зрозуміла, що всіх гадів не переможу, тож поклала цю відповідальну місію на героїв своїх книжок, – розповіла письменниця.
Категорично не сприймає вона панування в засобах масової інформації, зокрема на телебаченні, засилля інтелектуально вбогої, кричуще антикультурної продукції, чому протиставляє авторські програми на каналі "Культура" Українського радіо. І робить це талановито, як досвідчений майстер, адже за спиною в неї – робота в журналах "Україна" (у якому, зокрема, публікувала інтерв’ю з відомими літераторами Іваном Драчем, Станіславом Лемом, Юрієм Щербаком, Миколою Вінграновським) та "Соняшник" (який заснувала та була його редактором півтора десятка років), а також створення дитячого видавництва "Прудкий равлик".
У її дитячих книжках, яким притаманні ознаки і пригодницької літератури, і трилера, і бойовика, панують реалії українського життя, у яких діють як підступні лиходії, так і позитивні персонажі, які дотепно й вигадливо переконують дітей, що добро і справедливість часто доводиться боронити, а робити це можуть лише сильні герої, які подолали в собі страх, зневіру, байдужість... Однак скільки не розповідай про книги Лесі Ворониної, а все ж найкраще взяти хоча б одну з них і зануритися в її прочитання. Та наприкінці потрібно додати, що останніми роками письменниця співпрацює з видавництвом "Грані-Т", яке й друкує усі її твори.
Візит письменниці до Кіровограда відбувся на запрошення старшого викладача кафедри української літератури КДПУ ім. В. Винниченка кандидата педагогічних наук Олександра Ратушняка.
