У Кіровограді триває сезонне обрізання дерев. Працівники комунального підприємства “Кіровоград–Благоустрій” (не так давно ще – “Трест зеленого господарства”) роблять це із жовтня до середини квітня.
Здавалося б, корисною справою займаються, але не всі кіровоградці це розуміють. Дехто, побачивши комунальника біля дерева, відразу біжить скаржитися до міської ради: мовляв, якісь зловмисники самовільно дерево пиляють. Є й такі, хто вважає, що дерева надто вже радикально обрізають, кажуть, що це – знущання. Так і хочеться сказати: дуже далекі вони від садівництва. Адже, як пояснюють фахівці, планове санітарне обрізання зелених насаджень – необхідна умова правильного формування крони дерев, їх життєздатності і швидкого росту. Причому йдеться не про укорочування кількох гілочок – щоб досягти ефекту, потрібно зрізати третину крони дерева (це, до речі, передбачено й правилами утримання зелених насаджень). А у випадках, коли дерево старе, реанімувати його можна, повністю зрізавши гілки і залишивши лише стовбур – наступного року крона почне формуватися з нуля…
Як розповів головний інженер КП “Кіровоград–Благоустрій” Ярослав Бригадир, робітники трудяться протягом всієї зими не покладаючи рук, але інтенсивність робіт, звичайно, залежить від погодних умов. Цьогорічна зима біла відносно теплою, тому роботи вистачало. Працювали на проспектах Перемоги, Комуністичному, вулиці Добровольського та за іншими адресами. Обрізка крон, підкреслює Ярослав Бригадир, не має нічого спільного із самовільним знесенням зелених насаджень.
– Ми працюємо тільки відповідно до заявок, які надходять до головного управління житлово-комунального господарства, – каже Ярослав Сергійович. – Так само й знесення аварійних дерев відбувається лише після отримання нами акта обстеження зелених насаджень від комісії з визначення стану та вартості зелених насаджень виконавчого комітету міської ради.
Наприклад, у середу працівники комунального підприємства працювали на вулиці Валентини Терешкової. Мешканці будинку №55 звернулись до головного управління ЖКГ міської ради із проханням спиляти старі гілки кількох дерев, які пошкодили дах приватного будинку та могли обірвати лінії мереж зовнішнього освітлення. Процесом керувала начальник дільниці Любов Добровольська.
В її підпорядкуванні – бригада з шістьох чоловік. До 15 квітня потрібно встигнути завершити обрізання дерев. На день інколи виконують по кілька таких замовлень – можуть обрізати до 12 дерев. Але спочатку узгоджують свої дії з енергетиками, щоб ті відключили електропостачання. Після підготовчого комплексу робіт, вже використовуючи автовишку, робітники займаються безпосередньо обрізанням гілля.
– Ось зараз ми вже обрізали п’ять дерев – акації, клени, ясен, – коментує хід робіт Любов Іванівна. – Місцеві скаржились, що гілки почали руйнувати дах будинку, та ще й газова труба опинилась під загрозою пошкодження. Зрізане гілля ми зберемо на вантажівку, вивеземо. Дещо відправимо на переробку.
Як сприймають люди такі роботи? Любов Іванівна запевняє, що здебільшого населення з розумінням ставиться, але бувають випадки, коли мало не з лайкою кидаються на робітників. Тоді доводиться пояснювати, що вони роблять, для чого. Дехто не хоче розуміти, що обрізати крони дерев так само потрібно, як виполювати бур’яни на городі. І ще молоді пагони дадуть нове життя старому дереву, а сформовані крони прикрашатимуть вулиці міста. Зрозуміло, що люди обурені частими випадками самовільного спилювання дерев. Тож, як можуть, захищають зелені острівці насаджень. Любов Добровольська переконана в тому, що замовлення на знесення дерев потрібно виконувати лише через її підприємство. А так у місті вже “розвелось” чимало приватних фірм, бригад, які виконають будь-яке замовлення, а штрафи за знесення зелених насаджень тепер мінімальні. Отже, в разі розголосу недбайливому підприємцю простіше заплатити таке стягнення, ніж відмовитись від грошового замовлення. Інколи й самі мешканці грішать самовільним виконанням робіт.
Інші починають скаржитись, мовляв, це “зелентрестівці” погосподарювали. А їх там і близько не було.
Отже, багато що залежить від самих кіровоградців. І це добре, що вони почали досить прискіпливо реагувати на прояви самовільного знесення дерев. Значить, не байдужі до зеленої окраси міста, його легень. Адже жити серед асфальту й бетону не дуже-то й приємно, та й шкодить здоров’ю.
Оксана ВЕРСТЮК
