Батальйон територіальної оборони № 17, в якому служать мобілізовані до війська чоловіки з Кіровоградської області, перебуває нині в зоні проведення антитерористичної операції.
Днями жителі Компаніївського району відвезли землякам першу партію благодійної допомоги (перед цим їм доставляли провізію й інші необхідні речі жителі Устинівщини та Бобринеччини). Серед гуманітарної допомоги (близько однієї тонни) – харчі, цигарки, чай, кава, перепелині яйця, білизна, шампунь, мило та інші гігієнічні засоби й необхідні для військової людини речі.
Найбільше зраділи військові питній воді: поблизу Бердянська, де перебувають військовослужбовці з Кіровоградщини, вода не дуже якісна. У свердловині глибиною більше 80 метрів, що знаходиться в найближчому селі, вона має солонуватий присмак і, природно, не зовсім корисна для вживання.
А днями до редакції "ВГ" звернувся один з тих, кому цю допомогу адресовано, – мешканець Компаніївського району Олександр Безуглий, щоб висловити землякам подяку за моральну й матеріальну підтримку. Він одним з перших (28 квітня) у батальйоні був мобілізований до війська, а тепер перебуває вдома в короткостроковій відпустці. Частина, в якій служить він та ще 54 його земляки, поблизу Бердянська охороняє військову техніку Житомирської аеромобільної бригади, закриваючи рубежі нашої держави з боку Азовського моря. За його словами, у підрозділі батальйону територіальної оборони № 17 (2-й і 3-й взводи) ситуація більш-менш нормальна. Хлопці не беруть активної участі в антитерористичній операції, проте, природно, і в батьків, і у нас виникли питання щодо умов проживання мобілізованих. Там усе, як в армії під час воєнних дій, каже Олександр. Хлопці свій військовий обов’язок виконують, проте запитань до військового начальства і керівництва держави у них – чимало. Попри високий бойовий дух хлопців не полишає думка про відповідальність кожного за доручену ділянку роботи. Це стосується, зокрема, й організації харчування, і забезпечення обмундируванням, і придбання засобів захисту. І хоча посадовці у великих погонах з екранів телевізорів запевняють про колосальні зміни в забезпеченні Збройних сил України та Національної гвардії за останній час, та це не зовсім так.
За словами Олександра, у вояків його взводу є всього шість бронежилетів старого зразка найнижчого класу, які можуть захистити лише від дрібних осколків, а каски – ще часів Великої Вітчизняної війни. Хоча екіпіруватись можна за найвищим класом, але власним коштом: формений одяг, взуття, камуфляж, каски тощо. Наприклад, бронежилет Олександр придбав за власних 3,5 тисячі гривень, яких на службі він ще не заробив. Але життя – дорожче. От тільки "за державу соромно", як висловився один з героїв кінострічки "Біле сонця пустелі". Загалом, наші земляки розуміють, що виконання військового обов’язку – священна справа кожного мобілізованого. Проте в душі в них жевріє надія на безконфліктне і найшвидше завершення цього тяжкого протистояння…
Хлопці задоволені отриманою допомогою. А ще більше – увагою і турботою, яку проявили до них у цей непростий час. Вони висловлюють щиру подяку підприємцям Компаніївщини та всім небайдужим жителям району за надану гуманітарну допомогу. Це рядові В. Куспаков, Є. Мухамбеткалієв, М. Берднік, О. Луньонок, О. Шелемех, К. Самусенко, Г. Журавель, С. Бойчук, О. Горденко, молодші сержанти О. Безуглий, О. Тетерук, сержант А. Михайленко, молодший лейтенант О. Рушковський та інші, загалом – 54 військовослужбовці.
А тим часом…
Комплекти дефіцитного начиння для військових вантажівок та легковиків на 12 тисяч гривень передав представникам частини спеціального призначення депутат Кіровоградської міської ради голова наглядової ради ЗАТ "РУР ГРУП С. А." Володимир Слівнов.
Ці кошти – пожертва працівників кіровоградських підприємств ЗАТ "РУР ГРУП С. А.", ТОВ "СОНЕК", ТОВ "НОКСЕН", на які військовослужбовці придбали необхідні для автомобільної техніки частини деталі.
– Наші підприємства раніше підтримали екіпаж середнього десантного корабля "Кіровоград", тоді 330 працівників зібрали для нього 13 245 гривень, – розповідає Володимир Слівнов. – Зараз допомагаємо кіровоградським спецпризначенцям. Гуртом ми зможемо відродити українську армію, аби вона була забезпечена всім необхідним і могла виконувати ті завдання, які на неї покладено. Окрім технічної допомоги, наші працівники вже кілька разів купували і відправляли нашим захисникам на схід харчі, перераховували кошти.
