Пам’ятник жертвам голодоморів у тоталітарну добу в Україні вирішено встановити в Кіровограді на території колишньої земляної фортеці – на місці, де нині стоїть дерев’яний пам’ятний хрест, до якого вже тривалий час приходять містяни в День пам’яті жертв голодоморів.
І встановити його вирішили до четвертої суботи листопада, коли поминають усіх померлих від штучних морів, влаштованих українцям радянською владою. Назване місце для пам’ятника, за словами учасників наради в міській раді під головуванням заступника міського голови Олександра Грабенка, що відбулася 23 березня, є найбільш підхожим, бо на залишках земляної фортеці, за свідченнями очевидців, ховали заморених штучним голодом.
Один з ініціаторів створення пам’ятника голова громадської організації "Меморіал жертвам Голодомору" Людмила Шубіна розповіла, що кіровоградці за участю підприємців обласного центру зібрали на облаштування меморіалу 209 тисяч гривень. Ці кошти поклали в банк на депозит, у результаті чого загальна сума збільшилася до 315 тисяч гривень.
Перша спроба звести в нашому місті пам’ятник жертвам голодоморів була ще 2008 року. Тоді обласна рада виділила 400 тисяч гривень на монумент, який мав з’явитися на набережній Інгулу в центрі міста. Та замість монумента її нині "прикрашає" бетонна брила з металевим прутом.
– Тоді украли 400 тисяч гривень, яких вистачило б на два пам’ятники, – зазначила Людмила Шубіна.
Свого часу конкурс у Кіровограді на найкращий ескізний проект пам’ятника виграла робота місцевого скульптора Григорія Савченка (руки, які тягнуться до неба, і колоски пшениці в колючому дроті над ними). Згідно з кошторисом, облаштування меморіалу обійшлося б у 500 тисяч гривень без благоустрою території, який погодилися зробити місцеві бізнесмени. Зараз же, зазначив скульптор, вартість пам’ятника із полімерних смол, армованих скловолокном, складає 1,2 мільйона гривень, а на його виготовлення і встановлення піде більше року.
– Позиція міської влади, міського голови полягає в тому, що затягувати зі встановленням пам’ятника жертвам голодоморів ми не маємо права, – наголосив Олександр Грабенко. – Це потрібно зробити вже цьогоріч, до Дня пам’яті жертв голодоморів. У той же час ми маємо розуміти, що мільйонних коштів у міському бюджеті для цього немає, тож потрібно підібрати такий варіант пам’ятника, який би коштував менше, аніж 1,2 мільйона гривень, і виконував би поминальну та виховну роль…
Олександр Грабенко доручив відділу культури і туризму міської ради терміново готувати матеріали для Міністерства культури України задля отримання необхідного дозволу ведення будівництва на залишках земляної фортеці – пам’ятки культури державного значення (заступник директора департаменту культури, туризму та культурної спадщини ОДА Вадим Колос повідомив, що на отримання цього дозволу може піти щонайменше три місяці, тож усі необхідні документи треба збирати негайно). А голову обласного осередку Національної спілки архітекторів України Людмилу Харламову заступник міського голови попросив бути координатором зусиль архітектурної спільноти міста для створення остаточного варіанта проекту пам’ятника, провівши задля цього швидкоплинний закритий конкурс.
Наступну нараду в міській раді для обговорення питань, пов’язаних зі встановленням пам’ятника жертвам голодоморів, її учасники домовилися провести за тиждень чи два.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
