Нинішня пандемія коронавірусу винесла на поверхню всі проблеми вітчизняної медицини. Особливо відчутні вони ще й під час початку другого етапу реформування галузі. Не виняток у цьому плані і наше місто.
Від колишнього потужного державного лікувального закладу СМСЧ-19 залишилось лише кілька відділень (близько 70-ти працівників). Завідувач ортопедо- травматологічного відділення заслужений лікар України Олександр Барков побоюється, що і вони будуть закриті. Своїми роздумами він поділився з нашим кореспондентом.
– Оцінювати усі нинішні зміни у галузі охорони здоров’я лише негативно – неправильно, – каже Олександр Васильович. – Сьогодні на передній план виходить питання чіткого усвідомлення того, що ми реформуємо, для чого змінюємо систему, що є пріоритетним, а що – другорядним, але не менш важливим. Усі ми є потенційними пацієнтами лікарень, ніхто не застрахований від травм та хвороб. Іноді важко уявити те, що необхідно змінити, як спрацьовує система, що відбувається, так би мовити, на передовій, де сходяться умовний «замовник послуг» та «виконавець». Іншими словами, там де лікар оглядає пацієнта, діагностує та дає призначення, медична сестра виконує ці призначення, а молодша медсестра забезпечує догляд та підтримує належний санітарно-епідемічний рівень. Якщо скоротити цю «передову», розірвати ланцюжок, що буде? Кваліфіковані виконавці, зібрані в єдиний колектив, усвідомлюють необхідність спільної праці задля хворого. Вони і визначають успіх. Це значить, що професійний колектив, що добре функціонує, – це не просто зібрання тямущих фахівців, а спільнота залучених до спільної справи її членів. Слід зробити так, щоб вона загалом працювала так само добре, як кожен у ній. Медзаклад успішно працює там, де працівники усіх рівнів здатні виконувати роботу, цінність якої перевищує фінансову вигоду.
– Наш колектив сьогодні – на межі виживання, хоча, відповідно до рішення міської ради, його приєднали до міської лікарні №2 ім. святої Анни, – каже Олександр Барков. – В управлінні охорони здоров’я міської ради нас запевняли, що таке приєднання потрібно для збереження колективу. Добре. Але не минуло і кількох місяців, як виконуючий обов’язки головного лікаря лікарні №2 пише наказ: у зв’язку із недостатнім фінансуванням вивести із штату всі підрозділи колишньої МСЧ і працівників попередили про скорочення. І ось на початку липня нам – на вихід. Але ж у лікарні працюють клінічні відділення, рентгенологічне, стерилізаційне, фізіотерапевтичне, клініко-діагностична лабораторія, підрозділ функціональної діагностики, пральня, харчоблок та інші. Всі ці служби взаємопов’язані та необхідні для належної роботи медзакладу, який фактично є відокремленим підрозділом лікарні №2, оскільки знаходиться від неї на відстані 8 кілометрів. І навіть скорочення однієї з них призведе до порушення системи. Та все ж надія у колективу, що наш лікувальний заклад буде збережений, живе. Підтвердженням цього стала розмова і з міським головою Андрієм Райковичем, який із розумінням поставився до проблеми медиків.
– Останніх чотири – п’ять років, – продовжує Барков, – наш заклад існує завдяки підтримці міського голови. Ми розуміємо, що у нього управлінські та фінансові можливості не безмежні, але впевнені, що і у такий важкий час він знайде можливість підтримати наш лікувальний підрозділ задля пацієнтів, які тут лікуються зараз та тих, які зможуть лікуватися у майбутньому.
Свій коментар щодо подальшої долі медичного колективу, який зумів втриматися на плаву попри всі проблеми, зберіг приміщення, спеціалістів, а головне – можливість для пацієнтів отримувати унікальну медичну допомогу, дала начальник управління охорони здоров’я міської ради Оксана Макарук:
– Є рішення міської ради від 18 грудня 2019 року про реорганізацію комунального закладу «Медико-санітарної частини міста Кропивницького» шляхом приєднання до комунального некомерційного підприємства, яким передбачається вищезазначений заклад приєднати до комунального некомерційного підприємства «Міська лікарня №2 ім. святої Анни». Рішенням передбачено також місце розташування даного відділення, яке збережене за старою адресою: вулиця Салганні Піски, 14, але функціонал його та штатна кількість працівників на сьогодні збережені. У приміщенні колишньої медико-санітарної частини проводяться поточний ремонт, заходи з енергозбереження. Тобто позиція міської влади однозначна – потрібно зберегти як саме приміщення лікувального закладу, привести його в належний санітарно-технічний стан і створити в ньому сучасну потужну лікарню, так і трудовий колектив. Все це планувалось зробити вже у цьому році, але пандемія коронавірусу забрала майже всі фінансові ресурси, тому роботи доводиться відтермінувати на більш пізній період. Але ми не відступаємо від намічених планів, думаю, що у найближчому майбутньому там буде функціонувати лікарня, куди будуть переведені відділення, які зараз не мають належних умов. Мова йде про стаціонар №2 центральної міської лікарні на вулиці Дворцовій, де ремонт приміщення потребує значних капіталовкладень.
– Чому виникла проблема з МСЧ наприкінці минулого року? – продовжує Оксана Макарук. – Було зрозуміло, що зі стартом другого етапу медичної реформи цей заклад не підпише договір з Національною службою здоров’я України, оскільки він не мав відповідного кадрового забезпечення, необхідного матеріально-технічного оснащення і не відповідав вимогам для контрактування. Тому МСЧ як самостійний заклад не могла функціонувати і надавати медичну допомогу населенню відповідно до встановлених стандартів і медичних протоколів. Наше завдання було зберегти заклад, де працює заслужений лікар України досвідчений фахівець Олександр Барков, і забезпечити належну роботу у нових належних умовах і фінансування. Зараз він знаходиться у структурі міської лікарні №2, яка працює на основі контрактування з НСЗУ і отримує фінансування, але, на жаль, саме контракт на пакет послуг з надання стаціонарної хірургічної допомоги відділення, очолюване Олександром Барковим, не уклало. Ми змушені виділяти фінансову підтримку з міського бюджету для виплати заробітної плати працівникам. Дійсно, є питання оптимізації штату відділення, адже існує забагато адміністративно-господарського персоналу, молодших медичних працівників, які обслуговують одне відділення. Ці люди попереджені про майбутнє скорочення, це – 17 середніх та молодших медичних працівників. Їм запропоновано вакантні робочі місця, які є в галузі охорони здоров’я міста. Також є потреба в середніх медичних працівниках в освіті. Навіть в лікарні, де вони зараз працюють, є вакансії. Але чомусь вони відмовляються, хоча на нинішньому місці роботи в повному обсязі не завантажені. Тим більше, практично весь перший квартал відділення перебувало на карантині, тому що планові операції не робилися. Тож треба об’єктивно ставитись до того, як використовуються бюджетні кошти.
– Я готова кожному працівникові сприяти у працевлаштуванні, – запевнила начальник управління. – А ті виклики, які поставив перед медициною коронавірус, я впевнена, ми поборемо, виконаємо намічені на цей рік заходи – створення відділення легеневої терапії для лікування хворих саме на COVID-19, куди спрямовані всі наші фінансові ресурси. І це є першочерговим завданням. Надалі будемо реалізовувати наші наміри стосовно функціонування так званої медико-санітарної частини, яка на сьогодні втратила навіть актуальність своєї назви та статус лікувального закладу, який обслуговував працівників підприємств, зокрема місцевої шахти. Це повинно бути міське комунальне некомерційне підприємство, яке надаватиме повноцінну якісну медичну допомогу вторинного рівня, отримувати кошти за надані медичні послуги через НСЗУ і в той же час самостійно заробляти кошти за встановленими тарифами. Тому що операції, які там проводяться, справді унікальні. Думаю, заклад має майбутнє і буде існувати.
Записала Оксана ВЕРСТЮК
