"З атакованими не слід плутати з знищеними. Близько 80% автозаправних станцій відновлюють свою діяльність," - зазначив Куюн, коментуючи ракетні удари РФ по АЗС та підвищення цін на паливо.

Протягом наступного тижня або півтора, ймовірно, відбудеться новий етап підвищення цін на паливо, що може призвести до зростання вартості бензину та дизельного пального ще на 3 гривні, прогнозує Сергій Куюн, директор "Консалтингової групи А-95". Експерт зазначає, що Україна зараз проходить через черговий період здорожчання. Хоча ціна у 100 гривень ще не встановилася, вона вже досить близька. Причинами даної ситуації, на думку фахівця, стали не українські удари по російських нафтопереробних заводах чи їх експортним потужностям, а, перш за все, війна в Ірані та активізація бойових дій у цьому регіоні. Судячи з реакції міжнародних учасників ринку, "цей дощ надовго", тому, на жаль, така ціна на паливо, ймовірно, збережеться, - резюмував Куюн у своєму коментарі для Українського Радіо.

Вплив російського нападу на автозаправну станцію в Харкові. Зображення від ДСНС.

"У майбутньому ми можемо очікувати підвищення цін щонайменше на 3 гривні."

Ціни на пальне в Україні знову зростають. Що відбувається на АЗС сьогодні і чого чекати нам в найближчому майбутньому?

Я не впевнений, що сьогодні ми побачимо якісь зміни. Вчора ми знову стали свідками підвищення цін на гривню, і не виключено, що сьогодні деякі мережі також піднімуть свої ціни. Однозначно можна сказати, що в найближчі тиждень-півтора нас очікує подорожчання. З початку нової хвилі зростання цін ми вже спостерігали підвищення на кілька гривень, і я впевнений, що попереду ще буде зростання мінімум на три гривні. Судячи з ситуації на європейських біржах, ціни на бензин і дизельне паливо можуть зрости ще на приблизно три гривні.

"Поки що 100 гривень немає, але вони вже на підході."

Психологічний бар'єр у 100 грн поки що не перетворюється, наприклад, для дизельного пального?

Хоча наразі це ще не очевидно, зміни вже на горизонті. За нашими оцінками, якщо новий етап починається з середньої вартості дизельного пального на рівні 91 гривні за літр, то додаткові 5 гривень фактично вже відображаються в світових цінах. Таким чином, очікувана ціна складе близько 96 гривень, а в преміум-мережах, ймовірно, близько 98 гривень. Хоча поки що 100 гривень не досягнуто, проте це питання часу.

"Цей дощ надовго"

Що тисне сьогодні на ціну? Наскільки впливають удари по АЗС, наприклад, можливо ще якісь чинники?

Тут можна з упевненістю стверджувати, що заяви американських посадовців про те, що Україна нібито відповідальна за зростання цін на енергоносії, зокрема на дизель, є спірними. Українські удари справді призвели до зниження експорту Росії на 1-1,5 мільйона барелів на добу, але, варто зазначити, що американська військова діяльність в Ормузькій протоці вплинула на ринок набагато більше, забиравши близько 10 мільйонів барелів на добу. Тож питання про те, що насправді стало причиною підвищення цін, залишається відкритим. Насправді, відповідь очевидна — це війна в Ірані, яка триває і знову активізувалася. Вважаю, що ця ситуація затягнеться, отже, високі ціни на пальне, на жаль, збережуться.

"Глобальний ринок функціонує зовсім інакше."

Проте ми вже спостерігали етапи, коли нафта коштувала дорого, але ціни на заправках не сягали таких високих значень. Чому ситуація змінилася? Може, це наслідок виключно інфляційних процесів? І як швидко вплив нових подій у районі Ормузької протоки позначається на цінах в Україні? Чи зменшився цей лаг, чи я помиляюсь?

Навесні виникло чимало запитань. Люди запитували: де ж ця Ормузька протока і чому ми вже реагуємо, якщо жоден вантаж ще не виїхав, а ціни у нас вже зросли? Однак, так функціонує світовий ринок. Є біржі, зокрема й для нафтового сектору, як Лондонська біржа, де ціни формуються на основі очікувань, а не реальних поставок. Якщо учасники ринку помічають, що конфлікт загострюється і постачання не покращиться, вони усвідомлюють, що виникне дефіцит, і починають закупівлі заздалегідь. Тобто, потрібно заздалегідь "підготуватися до бурі". Усе відбувається дуже швидко, адже ніхто не чекає, поки щось "вичерпається" чи прибуде, щоб почати діяти. Реакція ринку миттєва, і це ще раз підкреслює, що не фізичні фактори мають значення, а саме очікування. Оскільки ми імпортуємо все з глобальних ринків, які також орієнтуються на біржові дані, ми теж реагуємо дуже швидко.

Сергій Куюн. Джерело зображення: enkorr.ua.

"Бензинові резервуари стали основною ціллю для противника з самого початку масштабної агресії."

Чи зможе розпорядження про будівництво або хоча б розробка документації для підземних сховищ створити певний захисний буфер? Це допоможе нам формувати оперативні резерви та, можливо, знизити цінові коливання.

Ні, це не зовсім так. Те, про що ви згадуєте, що є предметом активних переговорів між урядом і компаніями, має назву мінімальні запаси нафти та нафтопродуктів. Подібна програма вже функціонує в Європі. Ми, до речі, як кандидати на членство, зобов’язалися адаптувати наше законодавство до європейських стандартів. Однак варто зазначити, що як європейці, так і наші чиновники інколи забувають про те, що в нашій країні триває війна. Резервуари з паливом стали пріоритетною ціллю для ворога з перших днів повномасштабного вторгнення. Я не можу назвати жодну нафтобазу в Україні, яка не була б піддана атакам. На Лівобережжі взагалі важко знайти залишки цілих нафтобаз. Ситуація в Дніпропетровській, Запорізькій, Харківській та Сумській областях є критичною. Тому мені важко зрозуміти, про які запаси ми можемо говорити сьогодні. Проте помітно, що відбуваються зрушення. Існує усвідомлення того, що запаси потрібно формувати в захищених підземних умовах. Держава має певний потенціал для цього, а приватні компанії вже розробляють проєкти таких сховищ. Тому процес створення запасів, ймовірно, затягнеться, адже не йдеться про швидке виконання чинного законодавства. Але це буде хоча б надійно. Адже який сенс у запасах, які можуть згоріти завтра? Це не запаси, а просто збитки, які ти сам собі завдаєш. Тому тепер усі прагнуть діяти в напрямку створення стратегічних запасів, які будуть розміщені під землею. Це означає, що запаси використовуватимуться лише в екстремальних ситуаціях. Уряд розробляє перелік таких випадків, за яких ці запаси можуть бути активовані, проте це не має на меті регулювання цін. Мова йде про забезпечення можливості пережити складні періоди.

Російські війська здійснили атаки на 300 автозаправних станцій, однак близько 80% з них вже відновили свою діяльність.

Медіа наводять цифру, що з квітня було атаковано понад 200 українських АЗС. Окрім фізичної відсутності пального і дефіциту, бо частина його просто горить, як ще це впливає на ринок, зокрема на ціни?

Згідно з останніми відомостями від нашого міністра енергетики, російські війська здійснили атаки на 300 автозаправних станцій. Однак слід зазначити, що атака не завжди призводить до повного знищення. Близько 80% цих станцій уже відновлюють свою роботу, зокрема в частині продажу пального. Хоча зовнішній вигляд може залишати бажати кращого — без яскравих вивісок і реклами, вони все ще виконують свої основні функції. Ціни на пальне залишаються стабільними, не відрізняючись у Львові, Харкові, Києві чи Одесі. Це, звісно, завдає збитків операторам, але для ринку загалом це не має суттєвого впливу, оскільки процеси продовжують функціонувати.