Ухвалення Верховною Радою України 9 квітня 2015 р. Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки» є, без перебільшення, переломною подією в долі України.
Адже без очищення від топоніміки, яка символізує упокорення України Радянською Росією, а також уславлює злочини комуністичного режиму годі сподіватися на гідне місце України у світі та на ті глибокі зміни, які конче потребує українське суспільство і які окроплені кров'ю Небесної сотні та героїв, полеглих у Вітчизняній війні 2014–2015 рр.
Однак існує загроза, що подекуди місцеві ради під виглядом відновлення «історичної топоніміки» можуть ухвалити рішення про заміну радянських топонімів на російські імперські, які нав'язувала Росія в ХУШ–ХІХ ст., щоб вкорінити у свідомості населення та всього світу уявлення, що тут не Україна, а предковічна російська земля. Зокрема, у Кіровограді є сили, які бажають повернути місту імперську назву Єлисаветград. Замінити російські радянські топоніми на російські імперські означає: а) визнати, що нам комфортно бути поневоленими Росією; б) навіяти в Україні та поза її межами враження про тимчасовість Української держави; в) засвідчити Росії, що українці психологічно продовжують перебувати в її орбіті, чим підкріпити сподівання Москви поглинути Україну, а отже, й наснажити на подальшу війну; г) цинічно здійснити наругу над світлою пам'яттю Героїв, які загинули у війні з Росією в 2014–2015 рр., а також над почуттями поранених.
Вибір стратегії заміни радянської символіки насправді є цивілізаційним вибором. Для України це вибір між поверненням до європейського дому і подальшим перебуванням у московській орбіті. Або ми демонструємо, що стали самодостатньою нацією із власною історією та історичною перспективою, або засвідчуємо, що належимо до «русского міра» і згодні перебувати на задвірках історії.
У зв'язку з цим закликаємо Верховну Раду унеможливити на законодавчому рівні реанімації російських імперських назв і внести такі зміни до законодавства України:
У Законі України «Про географічні назви» (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 27, ст. 360; 2014 р., № 6–7, ст. 80): у статті 5: після частини десятої доповнити новою частиною такого змісту: «Забороняється присвоювати географічним об'єктам назви, які є іменами або псевдонімами російських державних, політичних та військових діячів ХІV–ХХ ст. чи співзвучні з їхніми іменами чи псевдонімами».
У зв'язку з цим частини одинадцяту та дванадцяту вважати відповідно частинами дванадцятою та тринадцятою. Частину п'яту статті 8 викласти в такій редакції: «Перейменування географічних об'єктів, пов'язане з необхідністю приведення назв таких географічних об'єктів у відповідність із вимогами Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", здійснюється в порядку, установленому Законом України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки"; а також частиною одинадцятою статті 5 Закону України "Про географічні назви"».
