ЗВЕРНЕННЯ УЧАСНИКІВ ВСЕУКРАЇНСЬКОГО ЗІБРАННЯ ПРЕДСТАВНИКІВ ЖУРНАЛІСТСЬКИХ КОЛЕКТИВІВ

В ухваленому парламентом Державному бюджеті на 2004 рік призупиняється звільнення від ПДВ з коштів, одержаних редакціями газет і журналів з передплати та продажу друкованих ЗМІ.

Цю норму ви ухвалили, коли передплата практично вже закінчилась. Передплатні ціни не передбачали відрахувань ПДВ. Отже, редакціям доведеться відразу після початку року оголошувати нову передплату за значно вищими цінами, що призведе до зниження тиражів друкованих ЗМІ. Може повторитися ситуація 1992 року, коли після такої додаткової передплати тиражі газет зменшилися у 8-14 разів і ніколи вже не повернулися до попередньої позначки.

Тому ми наполягаємо, щоб Верховна Рада України внесла поправку до Закону про Державний бюджет-2004, яка б продовжувала дію звільнення від ПДВ з коштів, одержаних редакціями газет і журналів з передплати та продажу друкованих ЗМІ.

1 січня 2004 року починає діяти Цивільний кодекс України. Його 277 стаття визначає: "негативна інформація, поширена про особу, є недостовірною". Важко збагнути логіку такого тлумачення, але воно перекреслює будь-які спроби журналістів сказати слово правди про політиків, чиновників, бізнесменів, усіх, хто порушує закони України і норми суспільної моралі.

Ми закликаємо вас вилучити із Цивільного кодексу України 277-у статтю.

У законі України "Про внесення змін до Закону України "Про рекламу" стаття 6 передбачає: реклама розповсюджується на території України виключно українською мовою. Ця норма протирічить Конституції України, Закону про мови, Європейській хартії про мови національних меншин і сучасній практиці реклами у засобах масової інформації. Зрештою, у нас величезний масив видань російською, кримськотатарською, англійською, молдавською, болгарською, литовською та іншими мовами. Тому, вважаємо, слід ввести законом норму, що реклама у засобах масової інформації розповсюджується мовою друкування (передач) цього ЗМІ;

п.3 статті 9 визначає, що "інформаційний, авторський чи редакційний матеріал, у якому привертається увага до конкретної особи чи товару та який формує або підтримує обізнаність та інтерес глядачів (слухачів, читачів) щодо цих особи чи товару, є рекламою і має бути вміщений під рубрикою "Реклама" чи "На правах реклами".

Під дію цього пункту підпадає будь-який позитивний матеріал (інформація, репортаж, інтерв'ю, кореспонденція, авторський виступ, стаття, нарис). Отже, розповіді про досягнення колективів, про умілих організаторів виробництва, про нові товари, які виходять із цехів і дільниць, тощо відтепер вважатимуться рекламою і мають оплачуватися їхніми героями за рекламними розцінками, інакше редакції сплачуватимуть штрафи. У що ж тоді мають перетворитися наші ЗМІ — у повністю рекламні видання (випуски, передачі)?

У цій же площині слід розглядати і п.8 статті 13-ї: "Ведучим, дикторам та іншим учасникам інформаційно-аналітичних програм, передач забороняється наводити споживчі властивості товару...". А як же переконати читача, слухача, глядача у тому, що український виробник дійсно зробив крок уперед у певній галузі?

Враховуючи, що Закон уже набрав чинність і вже сьогодні можна штрафними санкціями закрити будь-який засіб масової інформації, закликаємо терміново внести відповідні зміни до Закону України "Про рекламу".

Ми вступаємо у рік президентських виборів. Аби уникнути тиску на ЗМІ і журналістів, закликаємо вас оголосити мораторій на будь-які перевірки засобів масової інформації у 2004 році.

Ми вважаємо, що Верховна Рада спеціальною постановою має попередити Генерального прокурора, голову СБУ, Міністра внутрішніх справ, перших осіб інших відомств про персональну відповідальність за дотримання закону у ході підготовки і проведення президентських виборів.

Шановні народні депутати!

Закликаємо вас підтримати наші пропозиції, щоб українська журналістика мала можливість вільно діяти у правовому полі нашої держави.

Учасники Всеукраїнських зборів представників журналістських колективів