Феєричним дійством з флешмобом та яскравим перформансом означилося відкриття виставки «Зустрінемось на Андрія» в художньо-меморіальному музеї Олександра Осмьоркіна в місті Кропивницькому.
Це третя експозиція нового музейного АРТ-проєкту «Виставка однієї картини», і присвячена вона пам’яті унікального українського художника наїву Андрія Ліпатова. Виставка презентує твір заслуженого художника України Андрія Надєждіна «Дзеркало, кіт, циліндр та недопалена сигара, або Сон про художника, який створив кольоровий світ» з музейної колекції сучасного українського образотворчого мистецтва.
Фактично – це поетична розповідь, що спонукає глядачів до роздумів про осмислення життя і творчості художника Андрія Ліпатова, щиро закоханого в своє місто, степовий край і Україну.
Композицію картини, написаної в 2018 році, складають фрагменти творів Андрія Ліпатова, в яких він зображує себе в різних образах – Велюрового кота, Мандрівника-дослідника, Фокусника-чародія, власне, останній і став основою сюжету. Рудий кіт в імпозантному циліндрі, в обличчі якого проглядаються портретні риси художника Андрія Ліпатова – це дійсно чаклун, який перетворює сірий світ на кольорову картину життя, а зображення недопаленої сигари, які полюбляв герой твору, вказує на те, що його історія не закінчена…
Вечір відкриття вернісажу 13 грудня був обраний не випадково, адже свято Андрія Первозванного – одне з найутаємниченіших в українській народній культурі. В ньому органічно, створивши унікальну суміш містики та віри, звелися в єдине ціле стародавні язичницькі обряди та християнська, євангельська, світоглядність. Такий філософський дуалізм з різнобарвними проявами таїнств, перетворень та метаморфоз є і однією з характерних ознак картин Андрія Ліпатова.
Його творчість я знав ще з початку 1990-х років. Наше знайомство зблизька відбулося, коли облаштовували персональну виставку митця в музеї Осмьоркіна до 245-річчя нашого міста. Андрій вирізнявся дивовижною інтелігентністю, скромністю і в той же час веселою вдачею та рідкісною, органічною здатністю до навчання і перевтілення. Всі зустрічі в компанії чи просто розмови переростали на своєрідне священнодійство.
Саме таке священнодійство хотілося втілити й на відкритті виставки – не просто розповісти про творчість та життя художника, а створити атмосферу, в якій би кожен присутній відчув свою особисту причетність до моменту творення, зрозумів, що він також може бути художником, як-то кажуть, в широкому сенсі цього слова, адже людина народжена творити.
Звідси й ідея флешмобу «Поділись мистецтвом», для реалізації якого всім присутнім роздали форматні репродукції творів художника. Після розповіді та розмови про творчість Андрія, яка точилася не лише з приводу представленої відеопрезентації, а й навколо оригінальних творів Андрія Ліпатова з музейної колекції та приватного зібрання доброго друга художника відомого фотографа Олександра Шулешка, розміщених на мольбертах, всім було запропоновано здійснити демонстративний акт обміну репродукціями творів, піднявшись та повернувшись один до одного обличчям, тим самим засвідчивши, що мистецтво живе, поки воно рухається в суспільному середовищі, поки ми дивимося, спілкуємося та ділимося враженнями від побаченого і відчутого, передаємо власні відчуття, створюючи нову, особисту картину з пропозиції художника.
Наступним етапом дійства став перформанс «Потаємна кімната творчості», до якої нас міг провести лише автор картин. Оскільки він не міг бути з нами реально, але це могли зробити його живописні образи у вигляді автопортретів в різних іпостасях – осяяного сонцем Художника і Фокусника Синя Борода, Світила в центрі власної Творчої Галактики або Пасічника, що неначе прийшов з розповідей Миколи Гоголя, а також його ім’я – Андрій. Тому я запропонував всім присутнім в залі Андріям перетворитися в збірний образ митця, надягнувши маски із зображеннями його фантастичних автопортретів та взявши до рук ліхтарики, стати провідниками до потаємної кімнати, що зберігала одну з повсякденних таємниць життя його картин. Погодилися всі – і голова обласної організації Національної спілки художників України Андрій Хворост, до речі, автор ідеї муралу за твором Андрія Ліпатова «Променад на Дворцовій», що нині є окрасою стіни обласного художнього музею та новою візитівкою міста, і директор популярної книгарні «Є» Андрій Домаранський, і заступник міського голови Андрій Паливода, і юний віолончеліст Андрій Чернов, адже цього вечора вони були Андріями, що й дало їм можливість стати співучасниками дивовижних перетворень.
І потаємна кімната відчинила нам свої двері. Всіх, хто зайшли до неї, зустрічав стіл з предметною інсталяцією, яку висвітлювали з темноти живе мерехтіння свічок та відблиски ліхтариків. Яскраві фрукти, шматочки чорного хліба, розмальовані імбирні пряники та круасани, а ще дивовижний салат «Від Андрія Ліпатова» вразили всіх присутніх своїми збігами з об’єктами картин, зображення яких вони тримали в руках. А умовним розпорядником цього гастрономічного твору став Велюровий кіт, що усміхнено дивився на всіх широко відкритими очима з однойменної картини, розміщеної на маленькому мольберті край столу.
Ввімкнулося світло, Андрії зняли маски, демонструючи таким чином, що вони залишаються собою, але частинка душі художника, в образ якого вони перевтілювалися, буде жити з ними завжди, а всі, хто був присутнім, почастувалися тими самими звичайними стравами, які художник власним талантом та фантазією перетворив на художні образи, що літають по небу, плавають по воді чи повертаються на світила космічного простору.
А далі були розмови про творчість і мистецтво, розповіді про Андрія, навіть відчувалася його присутність, і всім видавалося, що він просто вийшов випалити свою улюблену сигару й, можливо, саме так і було…
Андрій НАДЄЖДІН, щирий шанувальник творчості Андрія Ліпатова, заслужений художник України, мистецтвознавець, провідний науковий співробітник музею О.О.Осмьоркіна
