У попередньому номері “ВГ” писала про те, що в Олександрії поліція затримала трьох молодиків, які грабували стариків – найбеззахиснішу, на нашу думку, категорію людей. Та, як виявилося, у визначенні беззахисності трохи помилилися. Існує ще більш беззахисна частина суспільства, яка не те ще протидіяти зловмисникам не може – часто навіть не розуміє, що стосовно неї вчиняється злочин. Мова – про малюків. Так, так, про дітей, які навіть толком говорити й обслуговувати себе ще не навчилися, а їх уже обкрадають. І не де-небудь на вулиці, а в дитячому садочку. І не хто-небудь, а працівниця цього закладу.
Ні-ні, вона не продуктів недодавала в порції дітлахам. Вона... нахабно знімала з них ювелірні прикраси, причому виключно золоті! Це відбувалося протягом серпня цього року в одному з дитячих садочків Кропивницького, в його ясельній групі, де перебувають наймолодші вихованці – віком від півтора до трьох років. Підприємлива (на її думку) жіночка, небезпідставно вважаючи, що ці малюки навряд чи зможуть розповісти батькам, де поділися їхні хрестики та сережки, оскільки або зовсім не вміють розмовляти, або роблять це погано, вирішила збагатитися за рахунок цих най-найбеззахисніших. Причому працівниця садочка (тепер уже колишня) крала у дітлахів золото так, щоб батьки думали, буцімто ті його загубили: виймала, наприклад, з вушка одну сережку, а іншу залишала, тільки хрестик з шийки знімала, а ланцюжок чи мотузочку – ні. Загалом, хитрувала як могла, аби мами й тата вихованців нічого не запідозрили. Але тим все-таки видалося дивним, чому це їхні чада раптом так масово почали губити прикраси в яслах. І звернулися до правоохоронців.
Досудовим слідством встановлено і доведено п’ять епізодів обкрадання малюків. Так, 16 серпня жінка зняла в дитини з шиї золотий хрестик вартістю більше 400 гривень. Через день – знову хрестик, але вже вартістю понад 800 гривень. 23 серпня в очі зловмисниці впали золоті сережки на дівчинці, не змогла встояти і взяла собі одну, коштувала вона 535 гривень. Через день був знову золотий хрестик ціною близько тисячі гривень, а наступного дня сережка вартістю понад тисячу гривень з вушка дитини перекочувала в кишеню злодійки...
2 листопада цього року Кіровський районний суд Кропивницького визнав жінку винною в скоєнні крадіжки, вчиненої повторно, і призначив їй покарання у вигляді позбавленні волі строком на три роки, але тут же звільнив від його відбування, встановивши іспитовий термін тривалістю два роки. Оскільки підсудна все викрадене вже попродала і повертати потерпілим було нічого, то вона, звісно, має відшкодувати збитки, моральні – в тому числі.
До батьків цих обкрадених малюків – питання: навіщо обвішуєте своїх доньок і синів дорогими прикрасами, та ще й відправляєте їх у цьому в дитсадок? Це що спосіб похизуватися, втерти носа решті? Ось, мовляв, які ми – не гірші за інших, а навіть кращі, можемо собі дозволити золото, навіть на дитині. А маля часто навіть сказати не може, зручно йому чи ні в тих сережках спати та з “цепурою” на шийці гратися. Якщо все-таки придбали малюку щось з дорогоцінних прикрас або бабусі подарували, одягайте це на своїх чад тоді, коли будете впевнені, що вони перебуватимуть у полі вашого зору і що ви не наражатимете їх на небезпеку, провокуючи злодюжок. А краще нехай ваша найдорожча дитина почне носити найдорожчі прикраси, коли подорослішає. Бо золото, як на мене, – метал не для дітей, до нього потрібно дорости. Дитинча, обвішане золотими цяцьками, виглядає як “старе мале”...
Світлана МИХАЙЛОВА
