Жасминовий кущ Тарковських

Усе, що вони встигли зробити в земному житті, все, що залишили після себе, не розчинилося, не пішло в небуття, а стало часткою великої історії, великої літератури, великого кіномистецтва. Їхній моральний, духовний і художній досвід перейшов до онуків й правнуків. Він передається прийдешнім поколінням через приклади їхніх шляхетних вчинків, через їхні статті, книги, фільми. Дехто намагається розірвати цей ланцюжок традицій, відокремити їхні постаті, приписати до тієї чи іншої культури – польської, російської чи навіть кумикської.

Та чи можна ігнорувати, наприклад, глибинний зв’язок Арсенія Олександровича з нашею землею, з його дивним містом, в якому він народився, – Єлисаветградом, з його чудовою сім’єю та сім’єю Тобілевичів, зі спадщиною Сковороди? Любов і шану до них він проніс крізь усе життя. Чи не тому вони так проникливо і образно звучать в рядках його віршів, більшість яких написана з болем в серці і які неможливо читати без душевного трепету.

Творчість справжніх художників живить не одне джерело. Вони всотують увесь найрізноманітніший потенціал Культури з великої літери – і східної, і західної. Тому інтерес до їхньої творчості не згасає не лише в слов’янському світі, а й далеко за його межами. Тому й батьківщина поета радо озивається на виклики часу і кожні п’ять років, починаючи з 1992-го, щиро приймає хранительку роду Тарковських, дочку поета, письменницю Марину Тарковську разом з іншими гостями – вченими, акторами, поетами, літературознавцями.
Роман ЛЮБАРСЬКИЙ

Камень лежит у жасмина.
Под этим камнем клад.
Отец стоит на дорожке.
Белый-белый день.
В цвету серебристый тополь,
Центифолия, а за ней -
Вьющиеся розы,
Молочная трава.
Никогда я не был
Счастливей, чем тогда.
Никогда я не был
Счастливей, чем тогда.
Вернуться туда невозможно
И рассказать нельзя,
Как был переполнен блаженством
Этот райский сад.


Мой город в ранах, от которых можно
Смежить в полёте крылья и упасть,
Почувствовав, насколько непреложна
Видений ранних женственная власть.
Не странно ли, что ты, мой ангел падший,
Хранитель нежный, искуситель мой,
Передо мной стоишь, как брат мой младший,
Без серебристых крыльев за спиной.
Вдали от тополей пирамидальных,
Не за моим, а за чужим окном,
Под пеленой дождей твоих прощальных,
Стоишь и просишь, но о чём? о чём?


9:30 – 10:00 – виступ муніципального духового оркестру.
10:10 – 10:15 – урочисте відкриття свята.
10:15 – 11:00 – святковий концерт.
10:00 – 13:00 – виставка виробів майстринь квартальних комітетів, учнів навчальних закладів, продукції організацій та закладів торгівлі.
11:00 – 13:00 – ігри з дітьми.
11:00 – 12:00 – конкурс малюнка на асфальті (відтинок вулиці А. Тарковського – від вулиці Шевченка до вулиці Гагаріна).
11:00 – 12:00 – виступ майстрів паркуру (спортивний майданчик колегіуму).
11:00 – 13:00 – створення графіті (стіни біля спортивного майданчика, медпункту та паркани біля корпусів колегіуму).
12:00 – 13:00 – виступи велосипедистів (бігові доріжки спортивного майданчика колегіуму).
13:00 – 13:15 – закриття свята, вручення призів та подарунків.