Про це повідомила під час апаратної наради в облдержадміністрації начальник головного управління житлово-комунального господарства ОДА Ольга Довжук.
Вона зазначила, що минулого року Міністерство охорони здоров’я затвердило Державні санітарні норми та правила „Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною”, якими встановлено вимоги до безпечності та якості питної води.
– Вказаним документом кількість показників безпечності та якості питної води збільшено до 76, – повідомила Ольга Довжук. – На даний час центральна лабораторія та лабораторія водопровідного господарства обласного підприємства “Дніпро-Кіровоград” гігієнічну оцінку безпечності та якості питної води проводять за 28 санітарно-гігієнічними показниками. Крім цього, лабораторією облСЕС контроль якості води здійснюється за 34 показниками.
За словами Ольги Довжук, для впровадження вищезгаданих норм у повному обсязі виникла необхідність оснащення лабораторій підприємств водопровідно-каналі- заційного господарства додатковим обладнанням та реактивами. Мінімальна потреба у коштах лабораторії ОКВП „Дніпро-Кіровоград” у цінах 2010 року – 900 тис.грн., а для повного впровадження нових стандартів необхідно більше 2 млн.грн.
Ольга Довжук нагадала також, що в області діє програма „Питна вода Кіровоградської області”, розрахована до 2020 року. На першому етапі, що впроваджуватиметься в 2012-2015 роках, передбачається розробити схеми оптимізації роботи систем централізованого водопостачання та водовідведення населених пунктів, здійснити інвентаризацію каналізаційних очисних споруд, розпочати будівництво та реконструкцію водозабірних, водопровідних та каналізаційних очисних споруд. Крім цього, планується упорядкування зон санітарної охорони джерел питного водопостачання та впровадження станцій (установок) доочищення питної води у системах централізованого питного водопостачання.
Ольга Довжук звернулася до керівників територій з пропозицією розробити та прийняти відповідні місцеві програми, основним завданням яких має стати доведення якості питної води до нормативних вимог, шляхом впровадження індивідуальних та колективних установок доочищення води в лікувально-профілактичних, шкільних і дошкільних закладах, на підприємствах харчової промисловості та громадського харчування. Невід’ємною складовою програми також має стати залучення інвестиції у розвиток водопровідно-каналізаційного господарства територій на умовах державно-приватного партнерства.
