— Олександре Абрамовичу, то як іноземці можуть легалізуватися на території нашої області?
— Перше, що потрібно зробити іноземцям та особам без громадянства — це подати до нашого відділу заяву про надання їм статусу біженців у порядку, передбаченому Законом України “Про біженців”. Ми цю заяву розглянемо, здійснимо дактилоскопіювання прохача, проведемо співбесіду на предмет того, які обставини змусили вдатися цю людину до такого кроку, направимо на медичне обстеження. У порядку, встановленому законодавством, разом з відповідними органами внутрішніх справ та Служби безпеки України, паралельно проводимо заходи щодо ідентифікації особи, яка подала заяву про надання статусу біженця і в якої відсутні або підроблені документи, що посвідчують особу. Направляються запити до відповідних органів щодо наявності стосовно іноземця, який подав заяву про надання статусу біженця, матеріалів, за якими цей статус не надається.
— Що змушує іноземців шукати притулок в Україні?
— В основному, статус біженця ми надаємо тим людям, життю яких у країні походження загрожує небезпека, їх переслідують через політичні переконання, соціальні та релігійні мотиви.
— А через скільки років біженець може сподіватися на отримання громадянства?
— Достатньо три роки пробути біженцем і вже можна отримувати статус іммігранта.
— Яку дієву допомогу може надати наша держава іноземцям, які хочуть отримати статус біженця (чи вже його отримали), щоб вони якнайшвидше адаптувалися на чужині? Адже зазвичай вони ні мови не знають, ні засобів до існування не мають...
— Відділ міграційної служби у Кіровоградській області сприяє працевлаштуванню особам, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів щодо надання статусу біженця та яким уже надано такий статус. Так торік було працевлаштовано 50 іноземців. Ми також приймаємо рішення про надання грошової допомоги біженцям. Щодо вирішення житлової проблеми — визначаємо місця для тимчасового проживання осіб, які подали заяви про надання статусу біженця. Також ми дбаємо про те, щоб ці люди отримували соціально-побутові та медичні послуги.
— Олександре Абрамовичу, скільки іноземців уже отримали статус біженця і скільки стали громадянами України?
— Торік в області статус біженця мали чотирнадцять осіб. Серед них вісім жінок та шість чоловіків. Якщо говорити про країни їхнього походження, переважна більшість із них прибули до нас із гарячої точки — Чечні. Чеченців у нас налічується аж дванадцять. Ще двоє біженців приїхали з Грузії та Сьєрра-Леоне. Зазначу, що нинішнього року заяв щодо надання статусу біженця до нас не надходило.
Протягом минулого року 404 іноземці здобули громадянство України на підставі чинного законодавства та угод з іншими державами про спрощений порядок зміни громадянства. Ще 369 іноземців отримали дозвіл на постійне проживання на території області.
— Ви сказали, що нинішнього року жодної заяви про надання статусу біженця не надійшло. Але ж це не говорить про те, що Україна перестала бути ласим шматочком для закордонних гостей чи вони суворо дотримуються паспортного режиму...
— Так, таке явище, як незаконна міграція, на жаль, не зникло. Торік за порушення встановлених правил перебування в Україні на території Кіровоградщини було притягнуто до відповідальності 646 іноземців. За межі держави видворено 190 нелегальних мігрантів, шістнадцять з яких у примусовому порядку. Скорочено раніше визначений термін перебування у державі 83 іноземним громадянам.
— Питання, яке дуже хвилює мешканців області. Чи не завезли гості з-за кордону якоїсь екзотичної хвороби?
— Ні. Випадків нетипових для України захворювань, поява яких пов’язана з прибуттям іноземних мігрантів, в області не зареєстровано. Випереджаючи питання про злочинність, скажу, що в 2005-му році іноземними громадянами було вчинено 12 злочинів.
— І насамкінець, декілька слів про міграційну ситуацію на Кіровоградщині в цілому.
— Аналіз міждержавної імміграції та еміграції за минулий рік засвідчив, що у міграційному потоці з країнами СНД та Балтії спостерігалося міграційне скорочення (305 чоловік прибули, а вибули — 348). Загалом, за рахунок міграційного скорочення, що простежується у міграційному русі з країнами далекого зарубіжжя (прибулих 25, вибулих 135) та міграційного скорочення потоку з країнами СНД та Балтії вийшли на від’ємне міграційне сальдо.
За перший квартал нинішнього року маємо вже невеликий міграційний приріст за рахунок позитивного сальдо з тими ж країнами СНД та Балтії (прибули 75, вибули 55 громадян), невелике скорочення (12 громадян) у міграції з країнами далекого зарубіжжя. А взагалі, беручи до уваги і міжрегіональну міграцію — маємо за перший квартал міграційне скорочення на 755 осіб. До речі, Кіровоградська область — одна з небагатьох, де триває відтік населення. Люди переїжджають до Дніпропетровської, Київської, Харківської областей, оскільки там значно ширший ринок праці.
Людмила ЗАЙЦЕВА
