Проблема доступу людей з обмеженими фізичними можливостями до різноманітних державних установ, закладів торгівлі, громадського харчування, побутового обслуговування є однією з тих, що сьогодні в центрі уваги і влади, і в громади. Поступово у Кіровограді вживаються заходи в цьому напрямку. Так, в місті виконуються роботи по спорудженню пандусів не тільки до приміщень загального користування, а й на тротуарах, що дозволяє інвалідам-візочникам безперешкодно пересуватись вулицями обласного центру, успішно діє соціальне таксі, яке обслуговує обмежених у русі громадян, на пасажирських маршрутах рухаються сучасні автобуси із спеціальними підйомниками, а магазинах діють столи замовлень, де кожен потребуючий того може здійснити необхідні покупки.
Але попри великі обсяги виконаних робіт, залишається й ряд невирішених питань. Саме про них йшлося на засіданні міського комітету забезпечення доступності інвалідів та інших мало мобільних груп населення до об’єктів соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури, що відбулось під головуванням першого заступника міського голови Василя Дзядуха та за участі представників громадських організацій, які опікуються проблемами людей з вадами здоров’я.
Зокрема, на нараді зверталася увага на те, що виконуючи ремонтні роботи по облаштуванню тротуарів, пішохідних переходів, встановлення спеціальних світлофорів, комунальні служби забули підняти кришки люків інженерних комунікацій на рівень асфальтового покриття. А це заважає пересуватися людям, які мають вади зору. Або встановили світлофор із сигналом для сліпих, а про особливості його функціонування незрячих не попередили. Ці недоліки слід усувати, наголошували члени комісії.
Обговорювалися й проблеми вільного доступу інвалідів до житлових будинків. За словами начальника головного управління житлово-комунального господарства Олександра Хачатуряна, облаштувати ті будинки, в яких спеціальні пристрої для підйому інвалідів при проектуванні не передбачалися, неможливо.
У свою чергу Василь Дзядух наголосив, що принаймні можна хоча б пандуси, чи перила на вході до під’їздів спорудити,і це –пряме завдання міської влади. Також люди просять облаштувати громадські туалети з урахуванням потреб інвалідів.
Йшлося і про те, що сьогодні досить активно в школах міста створюються інклюзивні класи, де діти з обмеженими можливостями навчаються спільно зі здоровими школярами, а от пандуси до навчальних закладів споруджено не скрізь.
Наші параолімпійці довели, що вони здатні на великі перемоги у спорті, але, наприклад, батькам дітей-інвалідів доводиться носити на руках своїх чад, щоб потрапити у басейн спортивної школи «Надія». Або в обласному центрі дитячо-юнацької творчості проводиться чимало заходів для дітвори з вадами здоров’я, а от про те, як їм пересуватись по поверхам закладу, досі його керівництво не продумало.
Словом, роботи ще вистачає, для того, щоб люди з вадами здоров’я активно інтегрувались у суспільне життя.
Та повторимось, конкретні кроки вже зроблено і люди не втомлюються дякувати за те, що їм приділяється багато уваги, що вони не викинуті на узбіччя суспільства, а можуть активно брати участь у всіх його процесах.
– Ми повинні активніше використовувати різноманітні засоби інтеграції інвалідів у суспільне життя, – зазначив Василь Дзядух. – Варто видати спеціальний довідник, де б були зосереджені всі адреси різноманітних закладів міста, куди інваліди можуть потрапити безперешкодно. Потрібно використовувати соціальну рекламу для інформування населення про рівність прав і можливостей всіх без виключення громадян. Активніше відгукуватись на потреби інвалідів владі допоможе конструктивний діалог із ними. У суспільстві повинні створюватись атмосфера толерантності, благодійності, взаєморозуміння, бо, як то кажуть, всі під Богом ходимо. А щоб зрозуміти проблему людини, життя якої обмежене чотирма стінами домівки, варто не просто поставити себе на її місце, а й мати щире серце.
