Громадські слухання з цього приводу в нас проводяться вперше, хоча тема у місті витає протягом щонайменше двадцяти останніх років. З цього приводу наприкінці 90-х років минулого століття навіть проводили референдум, але тоді думка кіровоградців залишилась непохитною – назву міста не змінювати. Варто зауважити, що цього разу у деяких неприязних до міської влади ЗМІ висловлювалися сумніви, що громадські слухання будуть проведені демократично: мовляв, наженуть у залу прихильників однієї точки зору, і на тому все. Однак ці завчасні звинувачення виявилися абсолютно безпідставними і несправедливими. Висловити свої думки мали змогу всі бажаючі, і вони були різними. Зокрема, були серед присутніх й такі, хто не бажав розпрощатись із звичною назвою, й ті, хто стоїть на позиціях повернення обласному центру його першої історичної назви, і ті, хто вважає, що його взагалі треба назвати якось інакше – наприклад, Златопіль (хоча у такої позиції відразу знайшлись опоненти, адже схожу історичну назву носить частина Новомиргорода – районного центру в Кіровоградській області).
У противників повернення історичної назви є "залізний", як вони самі вважають, аргумент, якого так бояться мешканці міста, а саме – в яку копієчку все це виллється. На ці побоювання голова робочої групи з проведення громадських слухань депутат міської ради Григорій Дрок наголосив, що жодних фінансових витрат зміна назви обласного центру за собою не потягне – документація змінюватиметься поступово, по закінченні дії документів або під час планового переоформлення даних. Хоча, слід зазначити, що не для всіх противників перейменування Кіровограда головним аргументом є гіпотетичні фінансові витрати. Так, люди похилого віку, ветерани казали про те, що Кіровоград дорогий через те, що вони захищали його від фашистсько-німецьких загарбників, а потім відбудовували у післявоєнні роки саме під цією назвою. І представники інших сторін намагались підходити до цього толерантно.
Старший науковий співробітник Кіровоградського краєзнавчого музею член міської топонімічної комісії Костянтин Шляховий зробив своєрідний екскурс в історію, назвавши дати видачі сербському полковнику Івану Хорвату "жалуваної грамоти" на здійснення проекту будівництва фортеці (1752 рік), заснування і побудови фортеці (1754 рік) і присвоєння їй імені Святої покровительки Єлисавети. Але історичні факти в наелектризованому залі багатьма не сприймалися. Якщо депутати міської ради, які у своїй більшості виступали за повернення історичної назви, представники церкви, певна частина науковців-істориків, успішних підприємців – керівників відомих у місті заводів, діячів культури, які теж стоять на цій позиції, намагалися спокійно довести до присутніх свої аргументи, то їхні опоненти, на жаль, нерідко дозволяли собі заважати голосними вигуками, лунали навіть й образливі слова. Один з яскравих прикладів – коли місцева студентка зачитала свій вірш, присвячений Єлисаветграду, із залу почулася репліка "Що ти розумієш, соплячка?" Безумовно, кожен має право на свою точку зору, але невже не можна з повагою ставитися до тих, хто має іншу, переконувати опонента виваженими аргументами, а не образами та лайкою?..
Частина з присутніх висловлювалася не так за той чи інший варіант назви, як за проведення референдуму з цього приводу. Варто зауважити, що депутати Кіровоградської міської ради спочатку теж хотіли піти цим шляхом, провівши референдум одночасно з позачерговими виборами до Верховної Ради. Однак тоді парламент свого дозволу на втілення в життя цієї ініціативи не дав. Тоді вирішили обмежитися громадськими слуханнями для визначення думки та настроїв членів територіальної громади. (До слова, якби референдум доводилося проводити зараз, між виборчими кампаніями, це обійшлось б місту близько мільйона гривень). Хоча варто зазначити, що слухання чи то навіть референдум не мають законодавчої сили. І тільки український парламент може вирішити, погоджуватись чи ні з думкою нинішніх кіровоградців. За словами Григорія Дрока, результати громадських слухань будуть проаналізовані, після чого депутати приймуть остаточне рішення. Можливо, буде оголошений референдум, можливо, до Верховної Ради буде направлене подання про перейменування обласного центру, можливо, доведеться відкласти розгляд цього питання років на два.
– Ми намагаємось вивчити питання, а не зіштовхувати людей у протистоянні, – підсумував Григорій Дрок.
Оксана ВЕРСТЮК
Фото Олега ШРАМКА
