На місце події терміново прибули керівник штабу перший заступник міського голови Сергій Табалов, директор департаменту житлово-комунального господарства міської ради – заступник міського голови Віктор Кухаренко та начальник управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення міської ради Сергій Коваленко.
За результатами візуального обстеження будівлі того ж дня було проведено позачергове засідання міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій, яку очолює міський голова Володимир Пузаков.
Директор департаменту ЖКГ Віктор Кухаренко ознайомив присутніх із ситуацією, яку можна віднести до розряду надзвичайних. За підсумками засідання комісії було вироблено ряд заходів, відповідно до яких департаменту ЖКГ, управлінню капітального будівництва міської ради та КРЕПу № 4, на балансі якого знаходиться будинок, слід провести термінове комплексне інженерно-технічне обстеження цієї будівлі, знеструмити та вжити інших технічно-запобіжних заходів, зокрема, цілодобово наглядати за конструктив- ними елементами будівлі.
Передбачається також тимчасове відселення мешканців з квартир №№ 7, 8, 13. Працівники КРЕПу повинні вжити дієвих заходів щодо безпечних умов проживання мешканців сусідніх будинків та руху пішоходів вулицею Дзержинського. А міліція охоронятиме будинок, аби попередити розкрадання.
За словами Сергія Коваленка, з’ясувалось, що у двох квартирах цього будинку проживали не господарі житла, а орендарі, які відмовились від пропозиції міської влади про надання їм тимчасового помешкання. Мешканцям ще однієї квартири було запропоноване помешкання у малосімейному гуртожитку по проспекту Правди, 2. Але родина з трьох осіб, яка мешкала у квартирі №8, ознайомившись з умовами в гуртожитку, відмовилась від запропонованої кімнати та повідомила, що на період обстеження та ремонтних робіт проживатиме у своїх знайомих.
Після попереднього огляду будинку, який був побудований ще наприкінці 19 – на початку 20 століть, було дане доручення відповідним службам та проектувальникам визначити й подати інженерно-технічні розрахунки щодо подальшої долі цієї споруди.
Міський голова Володимир Пузаков зустрівся із власниками квартир напівзруйнованого будинку та запевнив, що їхня трагедія не залишиться поза увагою влади. Люди були дуже знервовані, вони побоюються, що, отримавши тимчасове помешкання у малосімейному гуртожитку, так і залишаться жити в ньому і вже не повернуться до своїх квартир, адже, як не крути, а власна окрема квартира, та ще й приватизована – це не кімната в гуртожитку із загальними комунальними зручностями. Мешканка восьмої квартири просила надати її родині готельний номер. Однак у комунальній власності міста немає готелів, вони усі приватні, а кімната у гуртожитку дозволить мати хоч якийсь дах над головою, якщо родині немає куди податись. Урешті-решт, можна якось перебути кілька місяців, поки не відремонтують будинок. Володимир Пузаков запевнив потерпілих, що міська влада не залишить їх сам на сам із бідою. Якщо спеціалісти кіровоградського інституту "Міськбудпроект" зроблять позитивні висновки щодо можливості відновлення будинку, то на це будуть кинуті усі сили, і, можливо, вже через кілька місяців люди повернуться до своїх домівок. У разі негативного висновку експертів щодо доцільності відбудови споруди, влада зобов’язується придбати для них квартири на вторинному ринку житла. Одне лише прохання було до жителів будинку: вивезти з квартир цінні речі, меблі, а якщо це неможливо зробити, то хоча б накрити їх плівкою для кращого зберігання, а міліція забезпечить збереження великогабаритних речей. Також спеціалісти виконавчих органів міськради наполягали на тому, щоб люди не перебували у своїх квартирах, адже можливий обвал. До речі, дехто з жителів намагався сушити свої помешкання електроприладами, що є вкрай небезпечно, тому відповідним службам дано доручення відключити будинок від електроживлення, задля попередження трагедії.
Після розмови із міським головою люди трохи заспокоїлись, зрозумівши, що ця біда не лише їхня і про них є кому потурбуватись.
15 лютого в Кіровограді стався ще один обвал, але вже нежитлового будинку. Близько 17-ї години внаслідок накопичення великої кількості снігу на покрівлі колишнього Будинку культури залізничників на вулиці Поповича, 1 (територія залізничної станції "Кіровоград"), який тривалий час не експлуатувався, зруйнувалися покрівля та одна зі стін споруди. Загиблих та травмованих немає. Для ліквідації руйнувань було залучено чотири одиниці техніки та 19 рятувальників. * * *
За повідомленнями прес-служби головного управління МНС України в Кіровоградській області 9 лютого через складні погодні умови у місті Олександрії на Дніпропетровському шосе місцеві рятувальники надали допомогу водієві вантажівки, витягши його авто зі снігового замету. Таку ж допомогу надано й водіям вантажівок біля села Гурівки Долинського району та у Кіровограді на перехресті вулиць Маланюка й Полтавської. Наступного дня рятувальники допомагали водіям витягати автомобілі зі снігових заметів та слизьких ділянок доріг у Світловодську, Новомиргороді та обласному центрі.
Протягом доби 11 лютого до оперативно-диспетчерської служби ГУ МНС України в Кіровоградській області надійшло 12 пові- домлень про необхідність надання допомоги на території Новоукраїнського, Мало- висківського, Бобринецького, Добровеличківського, Олександрій- ського, Кіровоградського, Новгородківського та Долинського районів, усі вони були пов’язані з вилученням автомобілів з кюветів та снігових заметів, також було доставлено лікаря до хворої жінки та евакуйовано 35 осіб, які потрапили у затор на автодорозі Олександрівка – Кіровоград–Миколаїв.
12 лютого рятувальники визволяли із снігового полону автомобілі у селі Злинці Маловис- ківського району, Голованівському районі, у місті Кіровограді. Працівники райавтодорів ліквідовували транспортні затори у Долинському та Новоукраїнському районах.
13 та 14 лютого рятувальники області допомагали вилучати автомобілі зі снігових пасток у Долинському районі, обласному центрі та місті Олександрії, а в Маловисківському районі довелось діставати із замету автобус.
Також протягом тижня в області сталося кілька надзвичайних подій з руйнуванням дахів через накопичення на них снігу. Так, у селі Іванівці Кіровоградського району обвалилася покрівля переходу між корпусами загальноосвітньої школи. Це трапилося вночі, тому потерпілих немає, а навчальний процес не припинено. Частково зруйнувалась покрівля на площі 100 квадратних метрів двоповерхового житлового будинку в смт Олександрівці, та впав дах інструментального цеху одного із заводів Олександрії, внаслідок чого постраждали двоє працівників. У селі Добрянці Вільшанського району через накопичення снігу теж зруйнувалась покрівля зерноскладу, який, щоправда, не експлуатується.
Унаслідок ускладнення погодних умов 11–12 лютого через налипання мокрого снігу, ожеледь та пориви вітру було пошкоджено лінії електропередач, без електропостачання залишились 115 населених пунктів у 13 районах області. Знеструмлені 22 населених пункти Бобринецького району, 3 – у Голованівському, 16– у Добровеличківському, 11 – у Компа- ніївському, 6 – у Маловисківському, 13 – у Новоархангельському, 18 – у Новоукраїнському, 10 – в Ульяновському, 12 – в Устинівському та по одному – в Новомиргородському, Олександрійському й Гайворонському районах. До проведення робіт щодо відновлення електропостачання залучена 41 бригада ВАТ "Кіровоградобленерго" – 47 одиниць техніки та 124 ремонтники. * * *
Очевидцем складних погодних умов та протиборства людини зі стихією став депутат Кіровоградської міської ради Андрій Кролевець, який 13 лютого, повертаючись із села Іванівки Знам’янського району, потрапив у снігову заметіль між селами Іванівкою та Долино-Ка- м’янкою.
– Коли виїздив із села близько першої години дня, йшов невеличкий сніг та мела поземка, – розповів згодом Андрій Вікторович. – За п’ять кілометрів від Іванівки ми вже опинились у справжній хурделиці, не було видно ні дороги, нічого іншого, окрім суцільного снігу. Автошлях у мить замело, він зрівнявся із навколишнім степом. Спочатку намагались самостійно звільнити авто від снігових заметів, але великий сніг та пориви вітру зводили усю працю нанівець. За моїм авто утворилась ціла колона з п’яти автомобілів, які також потрапили в цю завірюху.
Довелось телефонувати до диспетчерської ГУ МНС в області. Наш виклик прийняли і з селища Нового вислали підрозділ рятувальників. Більш ніж годину ми чекали на допомогу. Як потім розповідали самі МНС-ники, вони тричі потрапляли у снігові замети.
Серед тих, кого заметіль застала серед поля у власних та службових автомобілях, були жінки та діти, двоє хлопців, котрі пішки вирішили подолати відстань. Рятувальники тут же запропонували усім сніговим бранцям перейти до військового кунгу, де можна було випити чаю та зігрітись. Але за цей час намело стільки снігу, що навіть рятувальники не могли нічого вдіяти. Вони терміново зв’язались із керівництвом облавтодору, звідки нам повідомили, що шляховики розчищають трасу Кіровоград–Знам’янка. Виїхав скрепер (спеціальна снігоочисна машина), який пробивав дорогу до нас години три.
Майже до четвертої години ранку 14 лютого шляховики та рятувальники боролись зі стихією. Хочу висловити особливу подяку начальнику головного управління МНС в області Віктору Федорчаку, його заступнику Віталію Миронюку, які поставили несення служби у рятувальних підрозділах на досить високий рівень, незважаючи на складні погодні умови, МНС-ники робили все можливе, щоб врятувати, без перебільшення, наші життя. Не можу не згадати слова одного з рятувальників, який на наш запит про допомогу та сумніви щодо можливості до нас дістатись сказав так: "Наказ ми отримали і накази ми не обговорюємо, а виконуємо".
Неабияке сумління та, без перебільшення, мужність виявили у таких скрутних умовах і наші шляховики, які чистили дороги й також визволяли людей із снігового полону. Ось і в нашому випадку водій скрепера Віталій усю ніч працював. Не залишився байдужим до надзвичайної ситуації, що сталась у засніженому полі, й сільський голова Трепівки, який також усю ніч перебував у центрі події, допомагав евакуйовувати людей.
Усі перипетії лише одного лютневого дня виявили безліч проблем, з якими повсякчас стикаються сільські мешканці. Так, з розмов з тими, хто разом із нами опинився у сніговій пастці, довелось довідатись про реалії життя українського села. Так, іванівські діти зараз не відвідують загальноосвітню школу, бо шкільний автобус, який їх возить до Трепівської одинадцятирічки, вже три місяці на приколі через поломки. Хто ж відпустить свою дитину в школу пішки в таку негоду за кілька кілометрів?
– А якщо захворів? – запитую. – Як до лікарні дістатись?
– Як хочеш, – чую у відповідь. – За такої негоди й померти можна, не дочекавшись медичної допомоги.
Так і живуть-виживають селяни: доріг немає, техніки – теж. В Іванівці є один невеличкий магазинчик, де зараз часто й хліба немає. А якщо вже прикрутило за харчами податись, то треба подолати кілька кілометрів до Трепівки.
Ось такі реалії. Природа інколи ставить людину не просто перед фактом протидії негоді, а й виживання. І це стосується не лише випадків, коли залишаєшся сам на сам зі стихією, а й повсякденності людського існування, коли звичайні потреби переходять до розряду нездійсненного блага…
Оксана ВЕРСТЮК
