26 червня ветеран війни учасник визволення рідного міста від нацистської окупації Марія Майданюк святкувала свій 92-й рік народження.
З нагоди визначної дати привітати ветерана партизанського руху прийшов міський голова Кропивницького Андрій Райкович. Очільник міста вручив іменинниці квіти і подарунок та побажав доброго здоров’я, щастя, радості і ще довго залишатися в строю, передавати свій досвід молоді, займатися патріотичним вихованням школярів міста.
Марія Майданюк щиро подякувала міському голові за турботу і увагу, адже саме за сприяння міської влади у її будинку зробили ремонт.
Незадовго до окупації Кіровограда Марії Майданюк виповнилося всього 16 років, дівчина перед війною закінчила лише восьмий клас школи на своїй рідній Новомиколаївці. А наступного року вже була членом підпільно-диверсійної групи, що входила до складу партизанського загону імені Ворошилова, яким командував Семен Долженко.
У партизанському загоні вчорашня школярка була розвідницею. Загін імені Ворошилова пускав з рейок ешелони з окупантами й військовою технікою, підривав мости, щоб не пропустити на фронт німецькі танки й живу силу, спилював дерев’яні стовпи з дротовим зв’язком, позбавляючи противника можливості підтримувати зв’язок між своїми підрозділами.
Коли наприкінці грудня 1943 року партизанський загін імені Ворошилова зустрівся з підрозділами Червоної армії Другого Українського фронту, всіх боєздатних партизанів призвали до війська. Серед них була й Марія Майданюк, якій довелося у складі 252-ї стрілецької дивізії визволяти не лише нашу область, а й Кіровоград, де вона через сильну застуду потрапила до госпіталю. Одужавши, дівчина продовжила службу телефоністкою в окремому батальйоні зв’язку 299-ї Харківської стрілецької дивізії. У її складі пройшла воєнними дорогами рештою України, Молдавією, Румунією, Угорщиною, де була поранена, а закінчилася для неї війна в Австрії – поблизу Відня.
Двадцятого травня 1945 року рядову Марію Майданюк було демобілізовано з війська. Її нагороджено багатьма державними відзнаками. Серед них – ордени Вітчизняної війни 2-го ступеня, “За мужність” 3-го ступеня, княгині Ольги 3-го ступеня, медаль “За відвагу”, пам’ятний знак “Партизан України”, відзнаки виконавчого комітету Кіровоградської міської ради “За заслуги” І та ІІ ступенів.
Після війни Марія Петрівна закінчила Київський інститут народного господарства. Працювала економістом-інженером на кіровоградському ремонтно-механічному заводі ім. В. Таратути й вийшла на пенсію з трудовим стажем 50 років. Нині вона є головою міського ветеранського клубу “Патріот” і членом ради міського ветеранського клубу “Ветеран”, головою комітету колишніх підпільників та партизанів Кіровоградської міської організації ветеранів України, веде активну громадську діяльність, зустрічаючись зі школярами і студентами, розповідаючи їм про свою молодість та незліченні жертви, ціною яких вдалося перемогти жорстокого ворога.
