– Відразу повідомлю, що міській владі вдалося досягти домовленості з керівництвом ОВКП "Дніпро–Кіровоград", завдяки чому 25 лютого у Кіровограді було повністю відновлене водопостачання, – зазначила Валентина Вікторівна. – Щоправда, у районі Новомиколаївки ми проводимо зараз капітальні ремонтні роботи із заміни 28 метрів трубопроводу на насосній станції по вулиці Короленка.
Однак мушу зауважити, що обмеження подачі води не лише завдало незручностей жителям міста – позначилось воно і на роботі нашого підприємства. Якщо до обмеження аварій на водопровідних мережах у нас не було, то тепер будуть. Наприклад, у середу, виникло п’ять поривів. І так буде щодня, поки не налагодиться безперебійна подача води. Скільки ми не просили керівництво водоводу "Дніпро–Кіровоград" не вдаватись до таких радикальних заходів, воно недослухалось. Зрозуміло, ми маємо перед цим підприємством борги, але ж не відмовляємось від їх погашення. Нехай платимо не місяць у місяць, але ж не допускаємо накопичення такого боргу, що потім його погасити буде неможливо. Зараз розраховуємось за січень. Склали графік розрахунків, його виконання залежить від розрахунків населення…
– Валентино Вікторівно, який зараз стан підприємства?
– "Кіровоградське водопровідно-каналізаційне господарство" – це досить складний виробничий механізм. 800 кілометрів водопровідних, 304 кілометри каналізаційних мереж, дев’ять насосних станцій, два водозабори – "Лелеківський" та "Холодні ключі", який віддалений на 22 кілометри від міста, очисні споруди, біоставки – таке чимале господарство сьогодні обслуговують 680 працівників.
Майже трирічне перебування водопостачального комплексу в оренді значно погіршило технічний стан мереж і споруд, тож на час повернення підприємства у комунальну власність система водопостачання міста перебувала на межі руйнації, а кількість одночасних поривів по місту досягала сімдесяти.
Нам вдалося за досить короткий термін вжити суттєвих заходів щодо оновлення мереж, автотракторної техніки, насосного обладнання, впровадження енергозберігаючих технологій. Так, для безперебійного забезпечення мешканців Новомиколаївки водою, для раціонального використання питної води за власні кошти підприємство придбало та впровадило автоматизовану систему управління на водопровідній насосній станції "Зона 2-Б". Для економії електроенергії така ж система встановлена на каналізаційній насосній станції №3.
За минулий рік було реконструйовано (замінено) майже 10 кілометрів аварійних ділянок водогонів. На сьогодні ліквідовані всі витоки на водопровідних мережах. Аварійні ситуації, що виникають, усуваються протягом одного–двох днів. Розпочато заміну сталевих вводів у водопроводи будинків на сучасні пластикові. На Ковалівці вже замінено шість таких вводів, зараз тривають роботи по частковій заміні на вулиці Полтавській. Все це підприємство проводить за власні кошти, також самостійно погашає кредити, які йому дозволила взяти міська рада. Тому досить дивними вважаю коментарі керівництва ОВКП "Дніпро–Кіровоград", яке, стверджує, що наші фінансові витрати нечисленні, а отримані від споживачів кошти ми мали б спрямовувати лише на розрахунки з цим підприємством.
ОВКП "Дніпро–Кіровоград" вийшло з ініціативою підвищення тарифу на дніпровську воду, депутати обласної ради, у компетенції яких затвердження тарифів, підтримали таку позицію. До 15 січня ми купували дніпровську воду за 1,23 гривні за кубічний метр, а після цієї дати нам виставили рахунки по 1,69 гривні за кубічний метр. Тобто за місяць підприємство має знайти додатково близько мільйона гривень.
Опинившись у таких умовах, ми змушені вишукувати резерви, а це, передусім, зменшення кількості купованої води. Якщо раніше ми закуповували близько 60 тисяч кубометрів дніпровської води, то зараз скоротили ці обсяги до 48 тисяч кубометрів. Ми все зробили для того, щоб Лелеківка та частина Балашівки отримували воду з місцевих джерел, перевели Кущівку на водопостачання з Холодних Ключів, але є такі мікрорайони, куди можна подавати лише дніпровську воду.
До речі, коли водовід обмежив водопостачання, у місті почався ажіотаж: люди масово запасалися водою. Якщо у центрі Кіровограда вода до водопровідних мереж надходить самопливом, то, відповідно, різко зменшився її рівень, впав тиск, і споживачі відразу це відчули. А в тих мікрорайонах, куди вода подається завдяки підкачуванню на насосних станціях, які мають резервуари, як "Зона 2-А", знову ж таки йде великий розбір води, резервуари не встигають наповнюватись, і знову це відчуває споживач.
– Коли на сесії обласної ради затверджувався тариф на дніпровську воду, представники міської влади попереджали, що це неминуче призведе до подорожчання питної води для жителів Кіровограда. Однак згодом у кількох місцевих ЗМІ з’явилися публікації за підписом керівництва водоводу "Дніпро–Кіровоград", яке почало звинувачувати водоканал у перекручуванні фактів: мовляв, на дніпровську воду тариф підвищується на 46 копійок, а керівництво водоканалу заявляє, що це призведе до подорожчання послуги водопостачання для населення на 1,40 гривні за кубометр…
– Звідки вони взяли такі цифри, мені не відомо. Коли я зателефонувала і запитала про це, то мені відповіли, що прочитали у пресі. Хіба важко було передзвонити безпосередньо мені, щоб перевірити цифри? Ми підрахували, що для того, аби тариф на воду (тобто на водопостачання та водовідведення разом) за нинішніх умов відшкодовував собівартість послуги, необхідно підвищити його на 1,09 гривні. При цьому враховуються тільки три складові – дніпровська вода, електроенергія та заробітна плата. Кожну позицію я можу пояснити. Стосовно першої все зрозуміло: водовід підняв тариф і виставляє нам плату за новими розрахунками. Зросла вартість електроенергії (на 10 копійок), а також збільшена мінімальна заробітна плата працівникам. Ось ці основні фактори ми переглянули, всі інші складові, які впливають на розрахунки тарифу, ми залишили без змін. Наші розрахунки вже пройшли експертизу в інспекції з контролю за цінами в області й визнані обгрунтованими. Але рішення про підвищення тарифів на воду для кіровоградських споживачів міська влада ще не розглядала, і я не думаю, що це станеться вже найближчим часом. Має пройти певна процедура обговорення. Тому споживачі платитимуть за старими тарифами, а підприємство зазнаватиме збитків певний час.
Тому можу лише звернутись до людей з проханням не зволікати з оплатою за спожиту воду. Адже зараз борг населення перед підприємством "Кіровоградське ВКГ" становить майже два мільйони гривень. З такими розрахунками ми не зможемо надавати послугу з водозабезпечення якісно.
Зауважу, що ми зі свого боку вживаємо всіх можливих заходів для того, аби примусити боржників розрахуватися з нами – відключаємо їх від води, подаємо позови до суду. Проте, існують і певні проблеми. Так, технічно не завжди є можливість застосувати пристрій "Кріт" – як, наприклад, нинішньої зими, коли доступ до дахів через велику кількість снігу був обмежений. "Кріт" же можна застосувати лише через дах будинку. Тож працюватимемо з цим приладом, коли повністю зійде сніг.
Часто навіть виконавча служба не може виконати рішення суду щодо відключення боржників, бо виконавця просто не пускають до квартири. Інколи приходять до мене споживачі із проханням укласти угоду про те, що певний час вони не будуть оплачувати наші послуги, оскільки не отримують, наприклад, заробітної плати. Однак я не маю права укладати такий договір із споживачем, адже він продовжує брати воду і при цьому не хоче (чи не має змоги) платити. Більше того, все частіше нам стають відомі факти крадіжок води як населенням, так і підприємствами. Люди хитрують, встановлюють прилади для зменшення показників витрат води, так само й підприємства врізаються у мережі без дозволів та не платять за воду. Це все завдає збитків підприємству, хоча ми постійно ведемо обрахунок взятої з мереж води та скинутої у каналізацію. Є спеціальний ультразвуковий прилад, який дозволяє це зробити. На жаль, крадіжки носять масовий характер, що примушує нас застосовувати жорсткі санкції до порушників.
Розмову вела Оксана ВЕРСТЮК, Олег ШРАМКО (фото)