Віктор ЯНУКОВИЧ РОЗПОВІДАЄ ПРО ПЛАНИ НА МАЙБУТНЄ

Саме тому я не можу погодитися з тим, що хтось повинен голосувати так або так. Люди мають право вирішувати, вони мають робити свій вибір на основі власних принципів. Я ніколи не вірив, що людина мусить діяти саме так лише тому, що я обіймаю високу державну посаду.

Виборці мають голосувати за мою політику, мої людські якості, мої політичні погляди, мою спроможність об'єднувати людей, а не за те, що я обіймаю певну посаду.

Коли місцеві чиновники намагаються показати мені свою відданість, створюючи неприємні ситуації (тиснучи на людей, щоб вони підтримували кандидатуру Януковича), вони тим не допомагають мені. Я не така людина. Я проти цього.

Я завжди дотримувався такої позиції, і ще говоритиму на цю тему в майбутньому. Мені неприємно чути, що для того, щоб дістати підтримку виборців, збирають підписи та використовують адміністративний тиск. Я нікого не просив цього робити.

Я дотримуюсь протилежної точки зору. Коли буваю в регіонах з робочими поїздками, то закликаю свою команду за будь-яких умов не вдаватися до таких дій, адже це не піде мені на користь. Кажу їм, що це призведе тільки до негативних результатів. Я говорю: якщо ви проти мене, то продовжуйте тиснути на людей, але якщо ви хочете показати мені свою підтримку, не робіть цього за будь-яких обставин.

— Ви щойно майже відповіли на моє інше запитання. Так само як Уряд та Президент, Ви стверджуєте, що адміністративний ресурс та тиск не повинні бути визначальними засобами у Вашій передвиборчій кампанії. Тоді хто візьме на себе відповідальність, якщо місцеві чиновники вирішать тиснути на місцеве населення з тим, щоб воно Вас підтримувало, сподіваючись, що це забезпечить їм добрі позиції в разі Вашої перемоги?

— Є закони і є Конституція. Кожна людина є відповідальною перед законами і Конституцією.

По-друге, я хотів би, щоб порушення визнавалися обома сторонами. І якщо фіксуються порушення, у тому числі і міжнародними спостерігачами, то ми повинні оперативно реагувати на їх сигнали. Тут я використовуватиму увесь свій авторитет для того, щоб притягнути до відповідальності порушників.

Щодо моєї роботи як Прем'єр-міністра, то я відповідальний за виконання своїх обов'язків на цій посаді. Я не можу ігнорувати свої зобов'язання. Я відповідальна людина.

Країна продовжує жити, нічого не змінюється в житті її громадян. Вибори — це тимчасове явище. Саме тому органи виконавчої влади повинні якомога ефективніше виконувати свої обов'язки. Мої вимоги до представників влади в областях не визначаються передвиборчою кампанією; вони визначаються тим, що уряд повинен звітувати перед громадянами у своїй діяльності. Державний механізм мусить працювати незалежно від зовнішніх чинників — політичних, природних тощо.

— На Вашу думку, які зміни необхідно зробити для того, щоб український ринок став найбільш привабливим для іноземного інвестора? Деякі зміни вже відбулися, проте, безперечно, необхідно їх продовжувати.

— Зараз ми створюємо Державну агенцію з питань іноземних інвестицій. Мабуть, знадобиться багато часу, щоб вона запрацювала на повну потужність. В будь-якому випадку, інвестори чекають виборів, чекають нової владної структури, нового лідера держави.

Агенція займатиметься питаннями розвитку стосунків між державою та інвесторами. Йдеться передусім про удосконалення чинного законодавства України. Цей процес, безсумнівно, вимагатиме тісної співпраці інвесторів за допомогою агенції, котра кооперуватиметься з урядом та Верховною Радою заради поліпшення законодавчої бази України та приведення її у відповідність міжнародним вимогам. Таким чином, цей процес буде дуже динамічним.

Зокрема, ця агенція буде допомагати кожному інвестору. Вона призвичаюватиме інвесторів до українського законодавства та місцевих умов; допомагатиме у пошуках місцевих партнерів; пропонуватиме інноваційні проекти і таке інше.

На мою думку, це допоможе створити чіткі правила гри та рівні можливості для інвесторів, а також запроваджувати прозорі умови. У такий спосіб ми сподіваємось позбавитись усіх сумнівів, які виникли стосовно України.

Я маю дуже великий досвід такої роботи, котрого я набув протягом моєї праці в Донецькій області. За короткий час ми розвинули тісне партнерство з інвесторами. В цьому є багато позитиву. Мені часто доводилось співпрацювати з інвесторами. Ми повинні розвинути такі самі умови в кожному регіоні та на загальнонаціональному рівні. Окрім місцевих проблем є також загальні, державні питання.

Формула така: інвестор мусить працювати згідно із законами України, а держава мусить виробити такі закони, які б сприяли такій діяльності інвесторів.

— Як Ви плануєте боротись з корупцією, хабарами, які так поширені в усіх гілках влади?

— Ми боротимемося з цим різними методами. Мусимо створити законодавчу базу, котра б не давала можливості чиновникам брати хабарі. Іншими словами, мусимо вивести процеси прийняття рішень з-під контролю однієї людини, систематизувати їх та узагальнити.

Наведу вам приклад стосовно бюджету та діяльності Міністерства фінансів. Сьогодні більше немає черг у Міністерстві фінансів. Люди більше не стоять у чергах, щоб отримати бюджетні гроші. Чому? Бо ми виробили систему і бюджет розподіляється в автоматичному режимі. Є бюджетний графік, котрий затверджується щороку, і згідно з яким мусять діяти чиновники.

Ніхто не просить в мене грошей. Ті, хто звикли до хабарів, кажуть, що в Міністерстві фінансів немає чого робити (сміється). Вони говорять: "Що це зробив Янукович, що Міністерство фінансів більше не поважають в Україні?"

А раніше були величезні черги. Надходили тисячі листів з проханнями надати бюджетні кошти. Тепер більше таких листів немає... Проте ми чуємо від людей подяки за те, що ми звільнили їх від необхідності принизливо прохати гроші. Але такою була ситуація протягом усіх років незалежності. Дехто діставав кошти, дехто — ні. Були величезні невідповідності в бюджеті. Тепер усе діє лише за єдиною бюджетною схемою.

Спочатку я дуже контролював хід асигнувань з держбюджету. Тепер я просто переглядаю звіти двічі чи тричі на місяць, щоб пересвідчитись, що все йде згідно з цією схемою.

Звісно, час від часу виникають несподівані ситуації, стихійні лиха, які неможливо передбачити. У таких випадках ми створюємо Державні комісії і будуємо роботу так, щоб були повністю прозорі розрахунки, щоб люди бачили, куди і на які потреби йдуть гроші, які держава виділяє на ліквідацію наслідків стихійного лиха. Але, на жаль, тут ще багато недоліків. Тому ми будемо створювати спеціальні страхові фонди, щоб запрацювала страхова система, щоб від чиновників не залежало вирішення питання розподілу коштів, а діяла система. Тоді буде поставлено надійний бар'єр для зловживань.

Сьогодні ми намагаємось заохотити розвиток страхових компаній, проте ще потрібен час для того, щоб вони поширилися на всі верстви суспільства. Наприклад, на „Краснолиманській" шахті (де нещодавно загинули гірники) діяла система страхування. Але все одно державні посадовці брали участь в процесі виплати компенсацій сім'ям. Державна комісія розглядала ситуацію в кожній родині і розподіляла матеріальну допомогу окремим людям. Але цього також згодом не буде, оскільки діятимуть чіткі правила страховки.

Однак, завжди має бути невеликий резерв в державному бюджеті для різноманітних непередбачуваних обставин. Не кожну ситуацію можливо спрогнозувати.

— Багато людей вважають судову систему в Україні дуже корумпованою. Як Ви гадаєте, яких заходів слід тут вжити? Чи Україні необхідна додаткова судова реформа, чи звільнення певних суддів покращить ситуацію?

— Якщо систему не буде змінено, нічого не допоможе. Незалежно від того, як часто ви змінюватимете посадовців, ситуація не покращуватиметься. Нам потрібне законодавство, яке б визначало розвиток судової системи. Я не спеціаліст із цих питань, але ми мусимо скористатися світовим досвідом і проводитимемо судову реформу відповідно до світових стандартів.

— Тепер дозвольте поставити Вам два запитання щодо стосунків з Москвою. Як президент, чи будете Ви готові змінити вектор міжнародної економічної політики в бік до Єдиного економічного простору? І друге: чи вважаєте Ви, що необхідним було прийняття нової військової доктрини, що викликало сумніви щодо обіцянок України інтегруватися до Європи? Чи це знову негативно позначилося на міжнародному іміджеві України?

— Я гадаю, що Україна стала конкретнішою у ставленні, оцінках, співпраці й інтеграції в різноманітних напрямках. Використаймо як приклад інтеграцію України до ЄС.

Коли я розпочинав свою роботу як Прем'єр-міністр, я помітив, що було дуже багато заяв без належного підґрунтя. Я цікавився стосунками між ЄС та такими країнами, як Швейцарія і Норвегія, вивчав їх.

Я вірю, що Україна також мусить гармонізувати своє законодавство з європейським, підняти стандарти життя, розвинути європейські свободи тощо. Ми маємо зробити це, і тоді інтеграція відбудеться. Щодо економічних відносин: ми не повинні робити вигляд, що "закохалися", а повинні шукати конкретних шляхів співпраці. Україні необхідні умови існування такі, як в інших розвинутих країн.

Україна стане членом Світової організації торгівлі. Я в цьому впевнений, адже це є нашою метою. Україна готова співпрацювати з Європейським Союзом на умовах рівного партнерства.

Щодо зміни військової доктрини, то, коли ми говоримо про інтеграцію до НАТО, маємо ставити єдине питання: коли ми будемо до цього готові? Відповідь така, що ми будемо готові, коли в Україні відбудеться військова реформа.

Сьогодні це складна структура. Саме тому найперше нам потрібні реформи в країні, а потім уже інтеграція. І тому не треба концентруватись на цьому питанні, весь час говорити про нього, писати, але нічого не робити на практиці — як це й було за всі ці роки незалежності.

Ми не достатньо фінансували військо. І цим перетворили його на таке, яке не може оборонятися. Наші технології застаріли, а соціальні проблеми військових залишилися. Як це так сталося, що 36 тисяч військових не мають власної домівки? Чому ми не можемо забезпечити їм нормальні пенсії? Ті, хто вийшли на пенсію протягом років незалежності, мають пенсії вдвічі більші ніж ті, хто вийшов до набуття незалежності.

Отже, ми спершу повинні зайнятися соціальними проблемами наших військових, а вже потім реформувати армію. Це є два основні питання. А щодо наших відносин з НАТО, то ми мусимо відкрито співпрацювати. Відкрито. Не на папері, а конкретними діями.

— Перші 100 днів президентської влади закладають ритм і надають тон на президентство. Які були б Ваші перші кроки в ті 100 днів?

— Я продовжуватиму працювати в тих напрямках, в яких я зараз працюю як глава уряду. Однак, я це робитиму так, як робив завжди, власним почерком, більш ефективно та динамічно. Я впевнений — навіть ще більш ефективно, адже я матиму більші повноваження. Моя мета — отримати владу не заради влади як такої, а заради покращання життя суспільства, країни.

— Чи будете Ви готові стати президентом за умов обмежених повноважень, залежно від того, якою мірою політична реформа в Україні буде успішною?

— Я абсолютно впевнений, що необхідно оптимізувати повноваження президента, уряду і парламенту. Це повинно включати відповідальність за дії трьох гілок влади. Абсолютно.

Виконавча гілка мусить працювати ефективніше. Зараз є багато недоліків, я їх бачу. Саме тому уряд повинен стати сильнішим, щоб контролювати виконання законів України, з тим, щоб він мав відчутний вплив на вертикальну структуру влади по всій країні. Я готовий наглядати за цим.

Парламент мусить бути відповідальним. Президент мусить мати вплив і на парламент, і на виконавчу гілку. Ми знаємо, що сьогоднішня модель влади не є ефективною з огляду на її незбалансованість. Цього ми мусимо досягти. Якщо ми не зможемо зробити цього у нинішньому році, якщо політичні сили виявляться не готовими, тоді ми зробимо це протягом мого президентства.

— Останнє запитання. Де найслабша ланка у Вашому передвиборчому штабі? Можливо, є щось, на що треба було б звернути більшу увагу.

— Я вважаю, що це не тільки моя проблема, а й проблема усіх політичних сил: коли є закон, усі мусять діяти згідно з ним. Ми повинні робити менше заяв. Нам не потрібні підписи під законодавчими актами, котрі не знаходяться у законодавчому полі.

Я вірю, що ті, хто найбільше сьогодні говорять про незаконослухняність інших, якраз і порушують найбільше закон. В цьому і є проблема. Ми повинні поважати закон.

Є також закон чесності і гідності. Є духовні цінності. Є багато віруючих в Україні, і ми мусимо жити з вірою та сумлінням.

Щодо вільних людей, то ця проблема є важливою. Суспільство мусить дістати доступ до чесної, прозорої інформації в мас-медіа, яка б давала всебічну оцінку політичній ситуації або політикові.

Це є загальна проблема, на мій погляд, дуже серйозна. Я серйозно сприймаю кожне слово своїх заяв. Протягом свого життя я завжди намагався відповідати за свої слова. Більшість політиків не сповідують таких цінностей, це мене засмучує. Я хотів би, щоб суспільство взяло це до уваги.