За рік у нашому місті має з’явитися об’єкт, який зробить його символічним місцем єднання України, свідченням прагнення нашої країни до мирного співіснування. Цим об’єктом стане Дзвін миру.
Про виникнення ідеї встановлення Дзвону миру та її реалізацію «Вечірній газеті» розповіли її ініціатор президент Національної федерації традиційного карате-до України Володимир Савченко та відповідальна особа з українського боку за реалізацію проекту народний депутат України Костянтин Яриніч.
– Що саме привело, Володимире Васильовичу, до виникнення думки про Дзвін миру в Кропивницькому?
– Нині в Україні триває Рік Японії. І я подумав, що встановлення в центрі України Дзвону миру могло б стати символом нашого прагнення до дружнього співіснування. Удари в цей Дзвін завжди є вшануванням усіх загиблих і нагадуванням про необхідність берегти наш світ, – розповів Володимир Савченко. – Перший Дзвін миру, присвячений пам’яті жертв бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, встановили біля штаб-квартири ООН у Нью-Йорку 1954 року. Згодом такі дзвони, якими опікується держава Японія й ООН, з’явилися в багатьох містах Японії та різних країнах світу.
Про свою ідею я розповів ректорам педагогічного і технічного університетів нашого міста. Разом ми звернулися по підтримку до народного депутата України Костянтина Яриніча, з яким як колишній лікар я давно знайомий. Пояснили, що Дзвін миру в Кропивницькому може стати символом єднання країни, його звучання також нагадуватиме про сучасні трагічні сторінки нашої історії. Народний депутат погодився опікуватися проектом, і вже в квітні 2016 року всі разом ми звернулися до голови ОДА Сергія Кузьменка та міського голови Кропивницького Андрія Райковича з пропозицією розглянути можливість реалізації проекту. Після отримання згоди разом з Костянтином Яринічем зустрілися з послом Японії і розповіли про свій задум.
Проектом особисто опікується міністр закордонних справ України Павло Клімкін. Якщо все піде так, як задумано, то голова ООН або ж його посланець невдовзі відкриватимуть у Кропивницькому Дзвін миру.
Цей проект уже переріс місцевий рівень і став міжнародним, він символізуватиме наше прагнення до мирного життя. Над його реалізацією вже працюють також посол України в Японії і представник від України в ООН…
– Дзвін миру – непересічний об’єкт, тож підготовка до його зведення має бути дуже ретельною.
– Після оприлюднення ідеї Володимира Савченка відбулася маса зустрічей на цю тему, також триває активне листування із цього приводу. І хоча сам Дзвін миру не вирішує питання миру та війни, але це те, що важливо мати нашій країні як такій, що зазнала агресії й сама не бажає нікому зла, – зазначив Костянтин Яриніч. – Щороку 21 вересня у всьому світі відзначають Міжнародний день миру – день припинення вогню і відмови від насильства. Цього дня всі держави світу закликають хоча б на 24 години припинити військові дії. Цей день в усьому світі починається з удару у дзвони миру. Після цього хвилиною мовчання вшановують тих, хто загинув у воєнних конфліктах. Перший Дзвін миру було вилито зі сплаву монет, які зібрали діти з 60 країн світу, та передано Японією ООН 1954 року.
Якщо ми реалізуємо наш проект, а я впевнений у цьому, бо його підтримують не лише громадські активісти, влада, а й фінансові групи, які готові брати в ньому участь, то це буде подарунок не лише нашому місту, а й усій Україні. Відкриття Дзвону миру започаткує також для нас, завдяки візитові до міста багатьох високопоставлених іноземців, взаємовигідне міжнародне співробітництво.
Розпорядженням міського голови Андрія Райковича від 25 липня 2016 року створено організаційний комітет для підготовки та реалізації проекту «Міжнародний дзвін миру» в Кропивницькому. Очолює його Андрій Райкович, співголовами організаційного комітету є Володимир Савченко та заступник міського голови Олександр Грабенко. Я також входжу до складу комітету.
– Уже визначено місце розташування Дзвону миру?
– Ми неодноразово обговорювали з Андрієм Райковичем це питання. Місць для розміщення розглядали декілька, серед них – Ковалівський парк і Центральний сквер…
Дуже вдячний Павлові Клімкіну за сприяння в налагодженні контактів з японською стороною. Там є дві асоціації, одна з яких поклала початок створенню дзвонів миру, а інша цей проект підтримує нині. Ми налагодили контакти з обома. Буквально днями, 20 вересня, за підписом заступника міського голови Олександра Грабенка, на адресу в. о. директора Департаменту міжнародних організацій Міністерства закордонних справ України А. Праведника надіслано відповідь на питання, які цікавлять японську сторону.
У листі, зокрема, сказано, що фінансування даного проекту заплановано здійснювати коштом благодійних внесків меценатів Кропивницького, що станом на даний час можливими місцями його встановлення міська влада розглядає або міський парк (ідеться про парк Ковалівський), або міський сквер (тобто Центральний сквер) і що реалізацію проекту заплановано завершити до 21 вересня 2018 року – Міжнародного дня миру. Також у листі запропоновано мою кандидатуру на роль відповідальної особи з українського боку для забезпечення можливості оперативного опрацювання подальших кроків щодо практичної реалізації проекту.
Цю відповідь МЗС України надішле в Японію. Там очікують на наш, Володимира Савченка, Костянтина Яриніча та Андрія Райковича, приїзд, аби на місці, в Японії, обговорити всі деталі встановлення Дзвону миру в Кропивницькому. Другий можливий варіант – налагодження такого діалогу листовно, що може затягнути процес. Тож перший варіант прийнятніший, бо в цьому випадку ми зможемо віч-на-віч обговорити всі деталі.
– Наш Дзвін миру матиме якусь особливість? Чи існує його макет?
– Уже налагоджено контакти з декількома компаніями, які зможуть його відлити. Наша ідея полягає в тому, щоб додати до металу, з якого його литимуть, гільзи з місць бойових дій на Сході України.
Дзвони миру в різних країнах – різні. Японці надбудовують над ним традиційні для них споруди, в інших країнах – інші рішення. До створення макету споруди в Кропивницькому справа ще не дійшла. Я думаю, що над ним потрібно буде розпочати роботу після нашої зустрічі з японською стороною, коли обговоримо всі деталі в Японії. Можливо, нам висунуть якісь вимоги, яких ми повинні будемо дотримуватися, або ж запропонують свій власний проект, до якого вже ми висуватимемо свої власні пропозиції.
Записав Юрій ЛІСНИЧЕНКО
