Варто зазначити, що в місті вже два роки діє аналогічний «Наш дім», де виховуються до 15 дітей різного віку. Його облаштували у приміщенні колишнього дитячого садочка. А от нинішній дитячий заклад зведено з нуля, в центрі міста на проспекті Комуністичному.
Напередодні урочистого його відкриття іноземні та київські гості завітали до міської ради, щоб зустрітись із міським головою Володимиром Пузаковим, журналістами, які виявили неабияку зацікавленість непересічною подією соціального значення. Гості в один голос висловили позитивні враження від результатів співпраці з кіровоградською владою, дякували за розуміння проблеми та прагнення її вирішити. Так, Йорн Зиглер зазначив, що до фонду, який він представляє, робили внески різні люди, котрим не байдужа доля українських дітей. Два роки тому він був у Кіровограді й побачив, як облаштований перший такий дитячий будинок, і ось тепер, коли можна стверджувати про успішну реалізацію програми альтернативного утримання та виховання малечі та підлітків, яким долею було визначено залишитись без батьків, фонд вирішив продовжити співпрацю й профінансувати створення наступного такого будинку. От тільки вирішили йти іншим шляхом. Не перебудовувати вже існуюче приміщення, а побудувати нове, щоб повною мірою задовольнити усі проблеми майбутніх вихованців й створити їм ще кращі умови проживання.
– Я зустрівся з дітьми, яких не бачив два роки, – ділився враженнями Йорн Зиглер. – Вразило те, що вони стали зовсім іншими: впевненими в собі, доброзичливими, відвертими у спілкуванні. Вони розказали про своє життя, навчання у звичайних міських школах, ділились своїми успіхами та враженнями. Розповідали про побут, який облаштовують власними руками. Я бачу, як далеко ми просунулись вперед, і тепер можу впевнено доповісти німецьким благодійникам, котрі жертвували свої кошти, що їхні гроші витрачені не даремно, добра справа робиться, є всі перспективи поглиблювати співпрацю з кіровоградськими колегами.
Аналогічна система виховання сиріт у подібних невеликих дитячих будинках знайшла широке застосування у Польщі. Тому представники польської сторони також зацікавлені передати свій досвід українцям. І вони успішно це роблять, наголосила представниця польського товариства «Наш дім» Уляна Долиняк:
– Успіх полягає в тому, що на сьогодні вже вдалося створити систему допомоги дітям, які опинились у складних життєвих обставинах. А Кіровоград став прикладом успіху в цій справі.
А от директор українського фонду «Благополуччя дітей» Ірина Звєрєва зазначила, що Кіровоград – єдине місто в Україні, де діятимуть два таких дитячих будинки, де педагоги ставлять перед собою завдання зберегти родинні зв’язки. Тут братів та сестер не розлучають, умови утримання вихованців максимально наближені до сімейних, можливе навіть повернення дітей у біологічні родини.
Це підтвердила й начальник відділу сім’ї та молоді міської ради Людмила Дорохіна, яка здійснює керівництво реалізацією проекту на місцевому рівні.
– Вважаю позитивним результатом той факт, що двоє вихованців «Нашого дому-1» повернулись у власні родини, шестеро були усиновлені у підлітковому віці, що доволі проблематично для таких дітей, бо усиновлювачі завжди віддають перевагу малюкам, – зазначила Людмила Володимирівна. – З двох дітей був знятий діагноз відставання у психологічному розвитку, і тепер вони відвідують звичайну школу. Результатом такої системи виховання є повна соціальна адаптація «державних» дітей, зокрема по закінченні школи вони вступають до вищих навчальних закладів. Один хлопчик став студентом київського політеху, кілька інших випускників – Кіровоградського державного педагогічного університету.
Словом, альтернативна система виховання сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дає свої позитивні наслідки. Її потрібно вдосконалювати і якнайшвидше реалізовувати. Це прекрасно розуміє й міський голова Володимир Пузаков, який не залишився осторонь будівництва чергового дитячого будинку «Наш дім-2». І, як відзначали всі учасники проекту, саме завдяки старанням та наполегливості міського голови вдалося виділити земельну ділянку в центрі міста, у короткі терміни (за дев’ять місяців) звести прекрасну споруду, яка стане домівкою ще для десятьох кіровоградських інтернатівців.
Представники німецької та польської делегацій, зустрівшись із міським головою, зазначали, що подібної підтримки очільника міста, такого розуміння з боку органів місцевого самоврядування вони мало де зустрічали. Гості висловили сподівання на подальшу співпрацю, й Володимир Пузаков відповів, що і надалі буде всіляко підтримувати такі ініціативи, адже майбутнє маленьких кіровоградців для нього – не пусті слова, а органи місцевої влади завжди робитимуть все, щоб знедолені діти мали можливість вирости достойними членами суспільства та кіровоградської громади.
Відзначивши вагомий внесок у реалізацію суспільно значимого проекту «Наш дім-2» представників благодійних фондів, Володимир Пузаков вручив Йорну Зиглеру та Ірині Звєрєвій срібну відзнаку «За заслуги» другого ступеня міської ради та її виконавчого комітету, а всім іншим представникам делегацій – пам’ятні сувеніри й «паспорти» кіровоградців, щоб, нехай і символічно, вони відчували себе рівноправними членами місцевої громади.
Не з порожніми руками завітали й благодійники. Так, Йорн Зиглер вручив Володимиру Пузакову диплом від імені всіх німецьких благодійників, яким не байдужа доля українських дітей.
– Мені є що розказати своїм співвітчизникам, прозвітувати про успішну реалізацію проекту та надихнути їх на нову співпрацю з українськими друзями, – підсумував німецький гість.
А от Ірина Звєрєва мала цілий стос вітальних дипломів та подяк людям, які доклали максимум зусиль, щоб проект було реалізовано у найкоротші терміни. Серед нагороджених були знову ж таки Володимир Пузаков, Людмила Дорохіна, керівник будівельної компанії Віктор Тюпа, який для пришвидшення будівництва вкладав у роботи власні кошти.
* * *
Але основні події розгортались безпосередньо на місці новобудови на проспекті Комуністичному. Муніципальний духовий оркестр урочистими мелодіями вітав усіх, хто був запрошений на свято, мешканців навколишніх будинків, які, мабуть, не раз обговорювали, що ж то за котедж зводять будівельники і хто стане їхнім сусідом.
На урочистості завітали представники Міністерства сім’ї, молоді та спорту, адже подібний проект поки що залишається унікальним для України, відповідного обласного управління, інших державних структур. Але головними учасниками свята, зрозуміло, були майбутні мешканці дитячого будинку, їхні однолітки з «Нашого дому-1», педагогічні працівники та інші. Почесне право перерізати стрічку було надане міському голові Володимиру Пузакову, Йорну Зиглеру та Ірині Звєрєвій. Після урочистої частини, на якій прозвучало чимало добрих слів та побажань щасливого життя дітям у новій домівці, всі оглянули новобудову – кімнати вихованців, світлий просторий вестибюль, сучасно обладнану кухню, кімнати гігієни тощо. Словом, майбутні новосели задоволені результатом праці проектувальників та будівельників. І хоча в будинку ще бракує в достатній кількості необхідних меблів, а в коридорах відчувається запах фарби, та маленькі вихованці дуже задоволені. Їхня мрія збулася, вони отримали власну затишну домівку.
Наталка Проценко, 12 років:
– Я вже навіть собі кімнату вибрала. Нам сказали, що нас тут буде жити десятеро, думаю, наша нова родина буде дружною. Зараз я навчаюсь у ЗОШ № 19, що неподалік «Нашого дому-1», але, якщо треба, то перейду до нової школи, щоб недалеко було ходити. Мені тут дуже подобається.
Світлана Чистякова, вихователь:
– Житимуть тут діти старшого підліткового віку. Частина їх перейде з «Нашого дому-1», але будуть і новенькі з числа вихованців місцевого інтернату. Тут у них будуть кращі умови проживання, наближені до сімейних, в кожного – своя кімната. Один вихователь опікуватиметься двома вихованцями. Наше керівництво (зокрема, директор «Нашого дому» Сергій Покідов) досить ретельно підходило до підбору педагогічного колективу. З майбутніми вихователями проводились спеціальні тренінги, їх навчали працювати за новими методиками виховання, соціальної адаптації дітей.
Залишився задоволений результатами такої спільної діяльності іноземних та вітчизняних доброчинців, представників державних структур і міський голова Володимир Пузаков. Того дня пролунало чимало добрих слів на його адресу, адже реалізувати подібний проект за такий короткий термін – дев’ять місяців – справа нелегка. Але результат того вартий – будинок-красень чекає на маленьких новоселів.
– Думаю, що жити їм тут буде тепло і затишно, – підсумував міський голова. – Ми намагались зробити все якнайкраще. Поки що Кіровоград залишається піонером у справі запровадження проектів «Наш дім», але ми згодні передавати свій досвід, щоб в Україні таких дитячих будинків побільшало, а наші діти не знали страхів сирітства, а відчували турботу з боку держави та усіх небайдужих людей.
Оксана Верстюк,
Фото Олега Шрамка
