У Кіровограді розроблять програму регулювання чисельності бродячих тварин

Сьогодні секретар міської ради Ігор Волков провів нараду, присвячену шляхам розв’язання проблеми регулювання чисельності бродячих собак у Кіровограді. У нараді взяли участь заступники міського голови Ігор Василенко, Сергій Поліщук, депутат міської ради Павло Топчій, начальники управлінь та відділів міської ради, начальник управління ветеринарної медицини в місті Кіровограді Руслан Крайносвіт, представники громадських кінологічних організацій, журналісти.

- Проблема бродячих тварин надзвичайно серйозна і залишається актуальною багато років, - підкреслив Ігор Волков. – Особливої актуальності вона набула після введення в 2003 році в дію законодавства, що декларує гуманне ставлення до бродячих тварин. Зокрема, відтоді вбивати бродячих собак заборонено – передбачено, що для них мають будувати притулки і там їх утримувати. З одного боку, гуманне ставлення до тварин – це вимога, без виконання якої неможлива європейська інтеграція, з іншого держава не передбачила для реалізації цього закону фінансового та матеріального забезпечення. Однак проблему слід вирішувати. Саме для того, аби намітити шляхи її розв’язання, й скликано цю нараду. Також приводом для її проведення став депутатський запит Павла Топчія, що виносився на сесію 22 вересня про розробку програми регулювання чисельності бродячих тварин.

Те, що вищезгадана проблема, дійсно актуальна – підтвердили й дані, озвучені начальником управління охорони здоров’я міської ради Оксаною Макарук. За її словами, у 2012 році в Кіровограді до травмопунктів звернулося 480 дорослих осіб, яких покусали собаки, з них 302 стали жертвами саме бродячих тварин, також за медичною допомогою з цих же причин звернулося 252 дитини, з них 60 покусали бродячі собаки. У цьому році статистика приблизно така ж сама. А ще ж не всі звертаються за медичною допомогою! Оксана Макарук звернула увагу на те, що при укусі бродячою твариною людина ризикує заразитися на таке небезпечне захворювання, як сказ. Крім того, тяжкими можуть бути й самі травми (траплялися випадки, коли собаки відкушували потерпілим фаланги пальців, нівечили обличчя). Варто згадати і про те, що собаки переносять велику кількість інфекційних захворювань. Спочатку пес погуляв у дитячій пісочниці, а потім в дітей, які гралися в ній, виявляють гельмінти. Вже не кажучи про моральний аспект проблеми. Чимало людей бояться собак, й зіткнувшись зі зграєю бродячих тварин на вулиці, можуть отримати серйозну моральну травму.

– Перед Євро-2012, йдеться в одній з публікацій у газеті «Дзеркало тижня», у містах, в яких його проводили, зробили соціологічне опитування щодо того, які міські проблеми турбують мешканців найбільше, - розповів Ігор Волков. – Жителі Харкова та Донецька на перше місце поставили саме проблему бродячих тварин, у Києві вона посіла перше місце разом із вивезенням сміття, і лише у Львові – друге, після транспортної проблеми.

Що ж зроблено в Кіровограді для того, аби виконати вищезгаданий гуманний закон? Як повідомив на нараді начальник управління земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища Володимир Пидорич, на вулиці Генерала Родимцева, на виїзді з міста у напрямку Кривого Рогу, була виділена земельна ділянка під будівництво притулку для тварин площею 10 тисяч квадратних метрів. Земля передана в оренду на десять років КП «Кіровоград-Універсал 2005». Територія приведена до ладу, облаштовано в’їзд до неї. Представники міської ради вивчили досвід інших міст, а потім замовили техніко-економічне обґрунтування, розроблено уже й сам проект. Залишилося одне, найголовніше – знайти на його реалізацію кошти. А це – понад сім мільйонів гривень. Над цим питанням зараз працюють. Як повідомив Сергій Поліщук, спільно з обласною владою міське керівництво звернулося до Фонду охорони навколишнього природного середовища з проханням на умовах спів фінансування виділити кошти з державного бюджету. Відповідь має надійти найближчим часом.

Та на нараді логічно виникло запитання: що робити, якщо кошти держава не виділить? Дехто з представників громадськості пропонував все ж поки що зайнятися відловом та знищенням бродячих тварин. Однак закон це однозначно забороняє. Ще свіжий у пам’яті випадок, як комунальному підприємству, яке спробувало так вчинити ще за попередньої влади, довелося відповідати за це у прокуратурі. Тож притулок будувати треба. (На цьому акцентував увагу й Руслан Крайносвіт – за його словами, це дозволить не лише регулювати чисельність бродячих тварин, а й щеплювати їх проти сказу, лікувати. Ветеринари готові підключитися до цієї роботи). Варіантів при цьому декілька. Своїми силами міська влада реалізувати проект за сім мільйонів, та ще й в короткий термін не зможе. Однак, зазначив Ігор Василенко, є можливість скористатися кредитним ресурсом за низькими відсотковими ставками, що надає сьогодні Мінрегіонбуд. Крім того, Кіровоградське агентство розвитку міста уже звернулося з листами до вітчизняних та міжнародних фондів, які практикують фінансування подібних проектів. Напевне, доведеться розглядати й можливість здешевлення проекту (правда, зробити це буде нелегко, адже значну частину витрат становитиме підведення до земельної ділянки комунікацій, що є обов’язковою умовою, передбаченою законодавством, та утримання персоналу, що має обслуговувати тварин, забезпечити їх лікування). Ще один важливий аспект – яким чином у подальшому утримувати притулок. Павло Топчій запропонував активніше до цієї роботи залучати громадські організації, які опікуються питаннями захисту тварин, можливо, навіть стимулювати створення ними приватних притулків (у деяких містах, до речі, у тих же Черкасах вони взяли на себе левову частку вирішення питань догляду та годування собак у притулку). Крім того, зазначив депутат, важливим кроком має стати у вирішенні цієї справи реєстрація домашніх тварин. Це підвищить відповідальність господарів за долю своїх домашніх улюбленців (адже, як відомо, значна частина бродячих тварин колись були домашніми, їх просто викинули на вулцю), посилить контроль за їх вакцинацією й таке інше.

– Притулок для бродячих тварин створювати необхідно, - підсумував Ігор Волков. – І робити конкретні крои слід терміново. Вважаю, програму регулювання чисельності бродячих тварин ми повинні затвердити на сесії вже до кінця нинішнього року, а після цього відразу розпочати будівництво притулку.

Учасники наради підготували пропозиції міському голові щодо складу робочої групи з питань підготовки програми регулювання чисельності бродячих тварин.

Читайте також