Двадцять другого вересня в Кіровоградській музичній школі № 1 імені Генріха Нейгауза відбувся вечір пам’яті до 90-річчя від дня народження заслуженого працівника культури України видатного й талановитого музиканта, педагога Юрія Хілобокова.
Він присвятив усе своє життя Музиці і більше сорока років віддав музичній школі № 1 ім. Г. Нейгауза. Був чудовим педагогом, талановитим музикантом-скрипалем, прекрасним адміністратором, блискучим диригентом, дбайливим чоловіком, батьком та дідусем. Скількох скрипалів благословив він у великий музичний світ, давши їм частину свого щирого серця! На жаль, такої статистики немає, але його учні й колеги переконані, що – багатьох.
Народився Юрій Павлович у Кіровограді (тоді – Зінов’євську) 22 вересня 1925 року в родині робітника заводу "Червона зірка". Його творчий шлях почався в теперішній музичній школі № 1 ім. Г. Нейгауза. Навчався хлопець у відомого педагога Йосипа Гольденберга, а вже 1944 року став солістом-скрипалем Кіровоградської обласної філармонії. Пізніше, під час роботи в оркестрі Кіровоградського театру російської драми імені Сергія Кірова, він уперше став за диригентський пульт. А 1947-го вступив до музичного училища при Ленінградській державній консерваторії імені Миколи Римського-Корсакова, через рік уже був студентом Одеської державної консерваторії імені Антоніни Нежданової. Повернувшись 1953 року до рідного міста, став викладачем класу скрипки у рідній музичній школі, де створив перший учнівський оркестр.
Навіть тоді, коли талановитого музиканта-викладача призначили на посаду завуча, а згодом і директора Кіровоградського музичного училища, він не полишив викладацької роботи в школі, поєднуючи її з педагогічною та диригентською діяльністю в музичному училищі та обласній філармонії. Майстер стояв біля витоків кіровоградських симфонічного та камерного оркестрів. Його диригентське мистецтво втілювалося не тільки в звучанні очолюваних ним оркестрів. Не можна було не зачаруватися виразними, красномовними жестами диригента-артиста, коли здавалося, що не тільки руки та обличчя, а й уся його постать випромінювали музику.
Його учні, колеги згадують, що Юрій Павлович завжди ставився до них надзвичайно толерантно. Під час репетицій з Майстром у концертній залі панувала творча атмосфера. Коли він виходив на сцену, то оркестр уже знав, як має звучати той чи інший твір. На це вказували його яскраві очі та щира усмішка. Свої знання він передавав учням, які нині гідно продовжують справу Маестро…
У вечорі пам’яті Юрія Павловича в його рідній школі взяли участь учні і творчі колективи відділу струнно-смичкових інструментів, а саме: Аріна Сесмій, Катерина Місько, Михайло Солонченко (викладач – Тетяна Саприкіна, концертмейстер – Ольга Ніколаєва) та Катерина Паученко (викладач – Лідія Клімась, концертмейстер – Ольга Терещенко), ансамбль струнно-смичкових інструментів "Дивосвіт" під орудою Євгенії Малявкіної і Тетяни Саприкіної, зведений ансамбль скрипалів під керівництвом Олександра Романченка (концертмейстер – Тетяна Фурлет).
Гостем вечора пам’яті був камерний оркестр Кіровоградського музичного училища (художній керівник – заслужений діяч мистецтв України Наталія Хілобокова), який присвятив Маестро твори геніальних класиків Петра Чайковського та Вольфганга Моцарта. Присутні на вечорі пам’яті Юрія Хілобокова побачили фільм про життя і творчість Юрія Павловича, а також запис виступу одного з колективів, яким він керував, з архіву Кіровоградської обласної державної телерадіокомпанії.
Директор музичної школи № 1 ім. Г. Нейгауза Євгенія Малявкіна, яка студенткою грала в музучилищному симфонічному оркестрі, очолюваному Юрієм Павловичем, подякувала його донькам за гідне продовження справи батька – заслуженому діячеві мистецтв України старшому викладачеві Кіровоградського музичного училища, художньому керівникові камерного оркестру "Концертіно" обласної філармонії і камерного оркестру Кіровоградського музичного училища Наталії Хілобоковій та викладачеві-концертмейстерові музичної школи № 1 ім. Г. Нейгауза, завідувачеві народного меморіального музею Генріха Нейгауза Тетяні Фурлет. А також усім учасникам та організаторам вечора пам’яті. Згадала про своє спілкування з прекрасним педагогом, талановитим музикантом, диригентом та інтелігентною людиною. Спогадами про чуйну людину й видатного музиканта і педагога поділилися також його колеги, учні, друзі, рідні… А згодом, натхнені чудовою музикою й почутим про Юрія Павловича, усі вони пройшли до будинку на вулиці Гоголя, в якому мешкав Майстер, і поклали квіти до меморіальної дошки Юрієві Хілобокову.
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
(за сприяння колективу музичної школи № 1 ім. Г. Нейгауза)
