Небайдужі громадяни розмістили на сайті Президента України петицію з проханням присвоїти звання Героя України (посмертно) єдиному українському воїну, який особисто знищив два російських танки і дві бронемашини в одному бою, одному з кращих добровольців Національної гвардії України Євгену Тельнову.
Кіровоградець Євген Тельнов до війни був підприємцем. Підтримав Революцію гідності. Був активним учасником Євромайдану. Пішов на війну добровольцем у віці 52 років. Воював у складі батальйону “Донбас”. Земляки-кіровоградці вже вшанували свого героя, назвавши одну з головних вулиць міста його іменем.
У полеміці щодо зміни комуністичних назв, необхідності перейменувань міських топонімів досі звучать голоси тих, хто проти будь-яких змін, проти присвоєння колишньому проспекту Правди імені мало відомого широкому загалу чоловіка, який поклав своє життя за незалежність та територіальну цілісність України. Оливи у вогнище підлив і випадок, коли сіті-лайти з портретом Євгена Тельнова у самісінькому центрі міста були обмальовані брутальною лайкою – не сплять приховані вороги, не дає їм спокою неймовірний подвиг звичайного кіровоградця, який у двобої із російським агресором не посрамив власної честі й гідності, свого рідного міста в рідній Україні.
Про цей подвиг варто знати всім кіровоградцям, розказувати учням ЗОШ №17 (і не лише їм), яку закінчив Євген Тельнов, і стіни якої нині прикрашає меморіальна дошка на його честь.
Подвиг героя
Його описав у своєму матеріалі відомий журналіст Юрій Бутусов та розмістив на сайті “Цензор-нет”:
“29 серпня 2014 року, під час прориву українських військ з оточеного Іловайська, частина ”донбасівців" була оточена в селі Червоносільському і обстріляна російською бронетехнікою. Командир гранатометного взводу поставив задачу трьом добровольцям – Євгену Тельнову (Усач), Анатолію Горбенку (Бугор) та Олександру Федорченку (Брест) атакувати бронетехніку противника.
Легко сказати – знищити російські танки. У танка гармата 125 мм – і немає жодної гарантії, щоб знищити її одним пострілом РПГ. А якщо танк поверне гармату та вистрелить у відповідь, то його 125-міліметровий снаряд впаде десь поряд і обов’язково накриє сміливця. ПТУР б’є по танку здалеку, а з гранатометом треба підібратись на 200-300 метрів, щоб напевно не промазати. Щоб зробити це без прикриття, розвідки та вогневої підтримки силами трьох піхотинців – потрібні чимале військове вміння, сталеві нерви та відчайдушна сміливість. Лідером цього загону був Євген Тельнов. Він здійснив постріли по обох танках та обох БМД і знищив їх у цьому нерівному бою. Противник вів постійний вогонь по наших позиціях, але не завжди прицільно. Щоб зрозуміти це і намацати мертві зони, щоб повірити в себе, повірити, що ворог не зуміє виявити гранатометників, потрібно було виявити неабияку безстрашність. Тактика дій “донбасівців” була такою – вони підібрались “зеленкою” впритул до позицій росіян і відкрили вогонь з одного-двох РПГ-7. Підходи були зручними, але потрібно було підібратись доволі близько і бути впевненим що тебе не виявлять і російська піхота не зуміє прикрити свою “броню”. І у них все вийшло – зухвальство та швидкість дій вирішили перебіг бою. Екіпажі противника, які вели спостереження чи знаходились всередині бойових машин при потраплянні під прицільний вогонь з близької дистанції, були знищені чи розбіглись. Російській підрозділ зі складу 6-ї танкової бригади було знищено. Троє наших героїв, виконавши завдання, не стали здаватись у полон. Вони спланували свій вихід і зуміли вирватись із кільця оточення.
Повірити в достовірність цього подвигу досить складно. Як троє піхотинців зуміли завдати таких великих втрат ворогові, зуміли вижити та показати, що російську регулярну армію можна бити, якщо діяти тактично грамотно… Але час та факти довели правоту “донбасівців”.
У жовтні 2014 року Євген Тельнов брав участь у виборах до Верховної Ради України по 100-му виборчому округу в Кіровограді. Не виграв їх. І знову пішов туди, де найважче.
15 лютого 2015 року група з 2-го батальйону спеціального призначення Національної гвардії України “Донбас” прийняла бій біля блокпосту сепаратистів під Маріуполем (поблизу села Широкиного), до якого її навмисне привів провідник. Тоді загинуло двоє наших бійців. У тому числі і Євген Тельнов. Перед загибеллю він витяг із поля бою пораненого товариша. Указом Президента України солдат Євген Тельнов нагороджений орденом “За мужність” ІІІ ступеня (посмертно)".
