П’ятого вересня на Рiвненському кладовищi у Кропивницькому попрощалися зі старшим солдатом третього окремого полку спецпризначення Романом Рикаловим, який загинув 2014 року.
Провести в останню путь вiйськового прийшли рiднi, друзi, його колеги-спецпризначенцi, волонтери, очiльники областi й мiста.
– Завдяки таким синам нашої Батькiвщини, як Роман Рикалов, ми маємо мирне небо над головою та не чуємо гуркоту снарядiв на Кiровоградщинi. Чоловiк вмирає тодi, коли про нього нiхто не пам’ятає. А ми зробимо все, аби берегти пам’ять про Романа якомога довше, – сказав на траурній церемонії майор Максим Бренчеков.
Панахиду по загиблому провiв єпископ Голованiвський та Кропивницький Марк.
– Дуже прикро, що в наш час молоді хлопці відходять у вічність таким чином. Але якщо Господь допустив нашому народу такі важкі випробування, то напевне він знав, що є серед нас такі бійці, які не шкодуватимуть життя свого, щоб довести вірність своїй Батьківщині, – сказав єпископ Кропивницький і Голованівський. – Герої доти живі, доки вони живуть у нашій пам’яті. А наша найкраща подяка їм – жити праведно, та цінувати те, за що вони поклали свої життя.
Присутнi вшанували хвилиною мовчання загиблого вiйськового. Зі спецпризначенцем попрощалися згiдно з вiйськовими традиціями – з вiйськовим оркестром та салютом…
Роман Рикалов народився 24 березня 2014 року. Проживав у селi Богданiвці Знам’янського району, закiнчив Знам’янське професiйне училище № 12. Служив за контрактом у третьому окремому полку спецпризначення. Боєць загинув 29 липня 2014 року. Тоді група вiйськових потрапила в засiдку на фермi пiд селом Латишевим під час виконання бойового завдання з порятунку пілотів збитого українського військового літака Су-25 у районі міста Сніжного Донецької області.
Особу загиблого вiйськового встановили за результатами експертиз ДНК. Тривалий час родина вiйськового вiдмовлялася вiрити у смерть Романа, але, згiдно із законодавством, через три роки його таки визнали загиблим.
