Чоловік, звинувачений у цьому лиходійстві, назвемо його Н., близько двох років тому був засуджений до довічного ув’язнення за подвійне вбивство (то був четвертий вирок у його непростій біографії). А коли Н. вже нудився в неволі, міліція з’ясувала, що він у жовтні 2007 року скривдив листоношу з Бобринецького району.
...Не маючи постійного місця проживання, Н. кочував по Кіровоградщині у пошуках легкої наживи. На початку жовтня 2007-го його занесло в Бобринецький район. На околиці села Чкалового мандрівник побачив мужика, який пас корів. "Я йду додому в Херсон з Києва, – розповів Н. пастухові. – У мене вкрали гроші та документи. Допоможи чим можеш".
Добрий селянин відвів мандрівника додому, де нагодував. А незабаром прийшла дружина господаря, яка працює листоношею, і сказала чоловікові, що збирається розносити односельцям пенсії. Гість це почув. Подякувавши за обід, він попрощався, але в Херсон не поспішив. Перечекавши на вулиці, поки господар вирушив пасти корів, Н. повернувся в те ж домоволодіння і зажадав у господині віддати йому гроші. Жінка чинила опір, але злочинець силою відібрав у неї чужі пенсії. Ще й золоту обручку з пальця зняв...
У судовому процесі Н. не заперечував, що напав на листоношу. А та не стала висувати до нього матеріальних претензій. Сказала, що розрахувалася з пенсіонерами зі своєї зарплати. Мабуть, жінка розуміє, що з цього чоловіка вже нічого не стягнеш.
Бобринецький районний суд визнав Н. винним у розбійному нападі і ухвалив покарати його позбавленням волі на дванадцять років. Цей термін увійде в довічне ув’язнення, призначене йому раніше.
Так що, Н., нічого не втратив, зізнавшись у скоєнні ще одного злочину. А от працівники міліції, викривши його, поліпшили свої службові показники.
