Щороку презентація видання «Історичний календар Кіровоградщини: люди, події, факти» — подія у культурному житті міста. Але цього року вона була особливо багатолюдною. І, оглянувшись по залу обласної наукової універсальної бібліотеки імені Д. Чижевського, де вона відбувалась, можна з певністю сказати: більшість присутніх за 15 років життя цього видання, згадувались на його сторінках.
Ясна річ, далеко-далеко не всі, про кого там йшлося. Навіть тих, хто на сьогодні живий і діяльний. Адже більш як на семи тисячах сторінок «Історичного календаря» розповідалось більш як про п’ять тисяч персон. І усі ці люди зробили свій внесок у розвиток краю. Тож видання – своєрідна енциклопедія нашої області.
Не раз зазначалось, що це – унікальне видання, подібних якому немає у інших областях України. Фактично – це авторський проєкт Володимира Боська, своєрідної, цікавої особистості. Краєзнавець, історик, педагог, журналіст, мистецтвознавець, книжник – усе це і про нього теж. Романтична, незалежна натура, але і працелюб, людина порядку, а не хаосу. Коли почав відкривати для себе сторінки минулого міста, буквально захворів старим Єлисаветградом. Ця захопленість допомогла відкрити безліч цікавих нюансів, забутих персон, прихованих паралелей і зв’язків. Іноді здавалось, особливо в період дискусій про назву міста, що це захоплення зашкалює, стає справді хворобою. Але час поступово розставляє все на свої місця, відділяючи романтичне піднесення і мистецькі здобутки минулих століть від жорстких імперських реалій.
Нинішній випуск «Історичного календаря» – свого роду підсумковий, бо надалі, як повідомив Володимир Босько, він планує змінити його структуру. Тож дозволив собі опублікувати у цьому випуску розлогий спогад про свою участь під час армійської служби у таємній операції «Кавказ».
Підсумковий цьогорічний випуск ще й тим, що присвячений пам’яті багаторічного редактора «Історичного календаря» Станіслава Янчукова, який минулого року пішов з життя і який редагував усі попередні 14 випусків. Його портрет і посвята на першій сторінці свіжовіддрукованого «Історичного календаря» доповнені зворушливим віршем Бориса Олійника про скороминущість людського буття. До речі, Володимир Босько – знавець української і світової поезії, часто використовує влучні поетичні цитати.
Під час презентації спогадом про Станіслава Янчукова поділився радник голови облдержадміністрації, голова ради старійшин області Микола Сухомлин. Автора-упорядника також вітали директор агенції регіонального розвитку Олександр Гавриленко, історик Олександр Чорний, директор видавництва «Імекс-ЛТД», де вийшов цьогорічний календар, Тамара Саміляк.
Вона зазначила, що у календарі зафіксовано п’ять ювілеїв 2020 року – Івана Карпенка-Карого, Марка Кропивницького, Михайла Старицького, Марії Садовської-Барілотті і уже ближчого до сучасників народного артиста нашого театру Костянтина Параконьєва. Чи не чудовий привід оголосити цей рік у краї роком українського театру?
Світлана ОРЕЛ
