Андрій Кадигроб розповів, з яких матеріалів та як створювалась велетенська писанка. Розмір її вражає – 3,75 х 2,60 метра. Виготовлена вона із скловолокна та поліефірної смоли. Використано було близько 15 кілограмів фарби – олійної й акрилової. Працювали поетапно: спочатку орнамент виконувала Тетяна Стороженко, яка вже зарекомендувала себе як майстер писанкарства. Згодом кожен з художників приступив до написання своїх, так би мовити, картин, яких всього чотири. Андрію Надєждіну належить саме творча тематика розпису.
Міська влада надала фінансову допомогу, щоб наша диво-писанка посіла своє визначне місце серед інших регіональних творів. Простоїть вона в Кіровограді до кінця квітня. Згодом же пасхальних "велетів", які представлятимуть всі регіони України, привезуть до Києва та виставлятимуть на Параді вишиванок, що відбудеться на День незалежності. (Нагадаємо, що ініціатором цієї акції виступила ГО “Столичні ініціативи”).
Міський голова Олександр Саінсус у своєму вітальному слові з нагоди Великодня зазначив, що мистецький проект духовно об’єднав багато поколінь. Найбільше писанкою захоплюються діти. До слова, учні кіровоградських шкіл радо відгукнулись на пропозицію влади взяти участь у другому міському конкурсі учнівської молоді "Величне свято Великодня", а саме у конкурсі з виготовлення писанок та інших виробів на пасхальну тематику. Під час презентації величезної писанки відбулось і підбиття підсумків дитячого конкурсу. Майже 300 пасхальних листівок та великодніх писанок із 34 закладів освіти та позашкільних закладів міста надійшли на розгляд конкурсної комісії.
Міський голова Олександр Саінсус та начальник управління освіти міської ради Лариса Костенко вручили грамоти й подарунки тридцятьом учням, роботи яких були визнані найкращими.
А в понеділок у Кіровограді побував відомий музикант, лідер гурту "ВВ", організатор фестивалю "Країна мрій", співорганізатор етнофесту "Парад вишиванок" і віднедавна – один з тренерів співочого конкурсу "Голос країни" Олег Скрипка. Він завжди і всюди пропагує якісну українську автентику у всіх її проявах. До нашого міста приїхав, аби оцінити розмальовану нашими художниками величезну писанку. Цього ж дня у міській раді відбулася прес-конференція Олега Скрипки. Пропонуємо нашим читачам деякі його відповіді на запитання журналістів та секретаря міської ради Ігоря Волкова, який став своєрідним модератором зустрічі з митцем.
– То які Ваші враження, Олеже, від нашої кіровоградської писанки?
– Ви першими з обласних центрів упоралися із завданням від організаторів Параду вишиванок. Зразу скажу, що мені надзвичайно сподобався ваш підхід до її розписування. Окрім традиційних для Кіровоградщини кольорів і орнаментів, на ній присутня історія міста. Це шляхетна міська писанка, яка дає змогу зануритися в історію. Щось подібне волів би бачити і в роботах малярів з інших міст. Бажаю вам перемоги в конкурсі писанок, що стане складовою Параду вишиванок. І якщо для представлення своєї роботи готуватимете спеціальну програму, то раджу ввести до неї великі предметні форми, які було б видно здалеку. До слова, у неділю я був на відкритті української писанки в Києві – так мушу визнати, що вона програє вашій.
– Певно, Олег Скрипка також хотів би долучитися до розписування великодніх яєць…
– Граю на багатьох інструментах, а от малювати зовсім не вмію. Хоча до цього мене спонукала моя мама-вихователька. Можете собі уявити, яке в мене було дитинство. Я просто плакав над тими малюнками. Коли в Івано-Франківську мені запропонували на ще білесенькій “парадовишиванській” писанці щось намалювати, спромігся лише на скрипковий ключ.
– Яким чином можна потрапити на фестиваль "Країна мрій"?
– Це неконкурсний захід, там виступають лише професійні митці. Однак у ньому можуть брати участь і, наприклад, непрофесійні дитячі колективи, які у своєму виконавському мистецтві досягли значної майстерності. Для них існує спеціальна "Дитяча галявина". А щоби стати учасником фестивалю, потрібно подати заявку на участь на сайті "Країни мрій".
– Окрім вишиванки, писанки, традиційна українська культура має ще чимало артефактів…
– Так, тому маємо задум представити наступного року на Параді вишиванок диво-звірів, розмальованих під неповторний стиль народної української художниці Марії Приймаченко. У її картинах втілено ще язичницькі, що знайшли відгук у надрах слов’янської міфології, образи фантастичних чудовиськ і птахів. Тож на фестивалі можуть бути представлені звірі, птахи, якісь фантастичні істоти. Їх можна буде заздалегідь виготовити з того ж матеріалу, що й величезні писанки (зі скловолокна та поліефірної смоли), та передати в обласні центри для розмальовування. А вже під час Параду вишиванок провезти на возах і провести конкурс на найкращого диво-звіра.
– Наскільки відкритим і чесним є співочий конкурс "Голос країни", чи це зрежисоване дійство? І в чому суть ваших суперечок з Діаною Арбеніною?
– Цей проект є голландською власністю, ліцензію на проведення якого придбав телеканал "1+1". Програма триває в прямому ефірі, без будь-якого сценарію, але за правилами, визначеними голландцями. Вони, до речі, досі ревно слідкують за дотриманням встановлених правил.
Проект доволі прозорий. Підкупити когось складно, бо якщо власники ліцензії помітять це, то канал втратить ліцензію на проведення "Голосу країни", а разом з цим – і великі гроші від рекламодавців.
Щодо Арбеніної можу сказати, що вона постійно тявкає на мене та Сашка Пономарьова. Ну, така вона невихована людина, я не відповідаю тим же на її провокації. Діана, до того ж, порушує встановлені власниками ліцензії на проект правила, чим дуже підставляє телеканал "1+1", який через її відсебеньки цієї ліцензії можуть позбавити. Тому, гадаю, наступного сезону Арбеніну на проект не запросять.
– З Вашим зануренням в автентику можна було б уже дисертацію написати…
– Не бачу в цьому потреби. Для мене це не мета. Мета – розширити ареал звучання якісної української музики, вокалу. На максимальній присутності української мови я наполягаю і в "Голосі країни". До мене прислуховуються, тому й іншим тренерам доводиться українізуватися. Якщо хоч якимось чином українізую наш ефірний простір, то буду цьому дуже радий. Але наголошую, що це має бути якісний музичний продукт.
– Як Ви ставитеся до того, що Україну заполонили вишиванки з мальованими, а не вишитими орнаментами?
– І до того ж це ще й китайські вишиванки! Звичайно, це ерзац-культура, яка не має нічого спільного з автентичною. Як і той соцреалізм, що розквітнув пишним цвітом на полі народної культури: синтетичні шаровари, машинна вишивка, золоті зуби, намальовані очі, пластикові віночки і цей колгоспний спів, який ніякого стосунку до автентичного не має. Якщо усім цим займатися професійно, то це можна означити як пострадянський соцреалізм, соц-арт. І він матиме свого шанувальника.
Але слід відділяти зерна від полови. Бо автентична українська культура – це зовсім інший пласт, заснований на глибинній традиції і справжності. Культивуванням цієї традиції і її представленням я й займаюся. А коли змішувати чорне з білим і видавати це за автентику, то виходить повне ГМО…
Наприкінці прес-конференції Ігор Волков подякував Олегові Скрипці за зустріч і презентував картину оригінального кіровоградського маляра Андрія Ліпатова, який винайшов специфічний модерно-наївний стиль малювання, а також літературу про Кіровоград разом з "Паспортом кіровоградця" і туристичною картою міста, а також п’ятигривенну монету, випущену до 250-річчя обласного центру.
Увечері того ж дня, 16 квітня, в обласній філармонії відбувся концерт гурту "ВВ" на чолі з Олегом Скрипкою. Колектив, як завжди, не розчарував своїх прихильників. Виконавський рівень артистів задовольнив найвибагливіших: Олег Скрипка та компанія створили шоу, яке надовго лишиться в пам’яті кіровоградців.
Оксана ВЕРСТЮК
Юрій ЛІСНИЧЕНКО
Фото Олега ШРАМКА
