У залі зібралися в основному працівники виконавчих органів районних рад та представники однієї політичної сили, які фактично перетворили захід на політичний мітинг. Замість того, аби в спокійній обстановці обговорити ініціативу депутатського корпусу, висловити власні думки й дати змогу навести свої аргументи опонентам, присутні перекрикували тих, хто намагався виступати, постійно вмикали мегафони та розмахували транспарантами.
Із самого початку слухань членів робочої комісії, утвореної виконкомом Кіровоградської міської ради, представників влади усунули від їх проведення, хоча, відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", право проведення громадських слухань делеговане представницьким органам місцевого самоврядування. Президію переобрали, посадивши в неї керівників районів.
Зрозуміло, голови районних рад не можуть підтримувати ідею ліквідації районів, оскільки в такому випадку вони позбудуться своїх посад. Але ж, за словами голови робочої групи з проведення громадських слухань доктора економічних наук Григорія Давидова, згідно з результатами дослідження громадської думки жителів міста, в якому взяло участь більше трьох тисяч респондентів, за неутворення районних рад висловилося понад дві з половиною тисячі громадян, тобто 80,7 відсотка опитаних. Такої ж точки зору, до речі, дотримуються й жителі багатьох інших міст України, причому з більшою чисельністю населення, ніж у Кіровограді.
– Починаючи з 1998 року, були ліквідовані районні ради у Львові, Ужгороді, Хмельницькому, Івано-Франківську, Миколаєві, Одесі, – зазначив заступник голови робочої групи Олександр Макієнко. – У минулому році ліквідували дев’ять районних рад у Харкові. Справа в тому, що в період кризи йде пошук ефективного використання коштів та управління майном територіальної громади. Ми хочемо перейти до демократичного керування нашим містом, наблизити владу до людей. При цьому управління праці та соціального захисту населення, районні терцентри з обслуговування одиноких непрацездатних громадян нікуди не подінуться, вони просто змінять підпорядкування, що абсолютно не позначиться на якості обслуговування населення, а працівники вищезгаданих служб лише виграють, оскільки підвищиться їх категорія й, відповідно, збільшиться заробітна плата.
До речі, опоненти неутворення райрад вважають, що останній аргумент, озвучений Олександром Макієнком, підтверджує їхню позицію: мовляв, про яку економію коштів йдеться, якщо працівникам управлінь праці та соціального захисту населення ще й збільшать зарплату? Але Григорію Давидову (незважаючи на те, що йому постійно заважали висловитися під час слухань), все ж вдалося навести цифри, що свідчать про протилежне:
– Згідно зі штатним розписом, на перше січня 2010 року у виконавчих органах Кіровської районної ради було 194 працівники, у Ленінському – 138, тобто разом – 332, у тому числі в обох управліннях праці та соціального захисту – 215. Таким чином, в інших виконавчих органах обох райрад працюють 120 чоловік. Фонд заробітної плати на перше півріччя 2010 року становив 1927,2 тисячі гривень по Кіровському та 1509,3 тисячі – по Ленінському районах, усього – 3,4 мільйона гривень. Із них на обидва управління праці та соціального захисту припадає близько двох мільйонів гривень. Витрати по Кіровському та Ленінському районах на перше півріччя 2010 року становлять більше п’яти мільйонів гривень. Тобто економія коштів за умови збереження управлінь праці та соціального захисту населення при неутворенні районів обов’язково буде.
Чимало експертів вважає, що ліквідація районних рад у тих містах, де це вже відбулося, – позитивний крок. Адже нині у районних рад дуже мало повноважень. Якщо виокремити з їх структури управління праці та соціального захисту населення разом із терцентрами, виконавчим органам райрад практично нічим буде займатися. Та навіть якщо цих повноважень надати більше, у районних рад немає власних джерел наповнення районних бюджетів, своїх комунальних підприємств, вони є лише "перевалочним" пунктом коштів міського бюджету, які, на жаль, далеко не завжди використовуються ефективно, до того ж відбувається певне дублювання оподаткування. У статті Дмитра Сінченка "Самоврядування чи радянський рудимент?" цитується з цього приводу думка експерта з питань місцевого самоврядування Інституту політичної освіти депутата обласної ради Олександра Солонтая:
"Ліквідацію районних у місті рад оцінюю позитивно. Такий крок оптимізує місцеве самоврядування, його управлінську структуру, зменшить фінансові витрати на утримання персоналу. Вона (управлінська структура) стає значно раціональнішою. Сам факт прийняття рішення про проведення громадських слухань у місцевій громаді порушує дискусію "А які повноваження взагалі існують?", що є надзвичайно позитивною тенденцією, враховуючи, що значна кількість депутатів взагалі не знає своїх повноважень...
Неутворення районних у місті рад збільшує відповідальність міської ради і в той же час зменшує можливість для чиновників практикувати "міжкабінетний футбол", коли звернення блукає і навіть "зникає", коли ради пересилають його одна одній, не бажаючи на нього відповідати.
Загалом, це питання варто вивчати залежно від того, які повноваження і які функції має конкретно взята райрада. Якщо мова йде про Кіровоград, то ці райради існують лише для того, щоб існувати, тому корисність такого кроку – поза всякими сумнівами.
Якщо ж виникає потреба у створенні якогось проміжного органу між міською владою та мешканцями, то в Україні вже давно існує Закон "Про органи самоорганізації населення", і будь-яка ініціативна група може створити квартальний комітет, аби впливати на прийняття рішень міською владою. Потрібне лише бажання”.
А ось якої думки дотримується Олексій Хмара, президент Кіровоградської обласної громадської організації "Творче об’єднання "Технології оптимального розвитку особистості", експерт з питань місцевого самоврядування:
“Неутворення – це позитив. Райради не впливають на суспільно-політичні процеси в місті. Вони мають повноваження, але не мають ресурсу для їх реалізації. Це така собі "дорадча рада", яка використовується як тестер настроїв населення на ухвалення непопулярних рішень… Сьогодні ми маємо дві альтернативи райрадам. Перша — створення райадміністрацій. Тобто вибудовується жорстка вертикаль, голови призначаються безпосередньо міським головою. З точки зору адміністрування, це чудова модель. З точки зору демократії — не дуже... Така система добре функціонуватиме, якщо голови будуть "слухняними". Однак на прикладі Києва ми можемо бачити ряд проблем у такому механізмі.
Друга – створення системи сильних органів самоорганізації населення. Це можна робити і шляхом ініціативи "знизу" – від самих мешканців, можна – "згори". Тоді влада сама ділить місто на квартали. І перший, і другий варіанти мають право на існування, є конкретні приклади їх успішної реалізації в українських містах”.
Урешті-решт, на необхідності скорочення витрат на утримання чиновницького апарату постійно наголошує і Президент України Віктор Янукович, тож тим більше не зрозуміло, чому місцевий осередок політичної сили, яку він представляє, виступає проти неутворення районних рад…
Ті, хто вважає за доцільне зберегти районні ради, під час так званих громадських слухань вимагали проведення з цього питання референдуму, посилаючись на статтю 78 Закону "Про місцеве самоврядування". Однак Олександр Макієнко повідомив, що це не передбачено законодавством.
– У статті 78 Закону "Про місцеве самоврядування" йдеться про дострокове припинення повноважень рад, а зараз порушується питання про неутворення районних у місті Кіровограді рад після закінчення їх каденції. Відповідно до пункту 41 статті 26 того ж закону, прийняття рішень з питань адміністративно-територіального устрою у рамках та порядку, визначених законом, є повноваженнями міської ради, тож проводити референдум у даному випадку непотрібно.
Але до аргументів Олександра Макієнка та Григорія Давидова ніхто в залі дослухатися і не збирався. Замість того, аби висловитися в своїй резолюції "за" чи "проти" неутворення районних рад (саме це питання було винесено на слухання), присутні висунули ряд вимог до міської ради стосовно збільшення повноважень районних рад, їх фінансування, а ще висловилися…за ліквідацію міської ради. Хоча навряд чи підписанти цієї резолюції мають ілюзії стосовно того, що на їхню вимогу міська рада спочатку наділить районні ради безмежними повноваженнями, а потім саморозпуститься. Тим більше, що, відповідно до законодавства, пропозиції, які вносяться за результатами громадських слухань, хоч і підлягають обов’язковому розгляду органами місцевого самоврядування, ніхто не зобов’язує останніх їх реалізовувати.
– Є адміністративний устрій, є територіальний поділ, а є адміністративно-територіальний устрій, – підсумував Григорій Давидов. – Йдеться не про ліквідацію районів, а про неутворення районних рад. Рішення, прийняте на цих слуханнях, не має жодного юридичного значення, воно буде просто доведене до відома депутатів міської ради.
Віталій ЗУБ
