Міністерство освіти і науки внесло зміни до програми початкових класів. Вони почнуть діяти вже з 1 вересня цього року.
Ні – червоній ручці
Учителі не писатимуть червоною ручкою, а система оцінювання молодших учнів враховуватиме вікові особливості дітей.
“Основна ідея полягає в тому, щоби дати дитині розкритися, а не зашорювати, не формувати її, як ту цеглину. Для цього потрібно дати вчителям більшу свободу в підходах, дати їм можливість більше вибирати”, – розповів про нововведення заступник міністра освіти Павло Хобзей.
Найближчим часом МОН підготує нові вимоги до оцінювання досягнень учнів. “Ці зміни міститимуть виконання завдань олівцем для молодших класів, учителі не писатимуть червоною ручкою, а система оцінювання молодших учнів враховуватиме вікові особливості дітей”, – запевняють у міністерстві.
Українська мова:
без азбуки Морзе
Замість слів – комбайнер, фартух, фанера, будуть слова – радісний, милосердний, співчуття.
Для уроків української мови скасували такі складні для учнів теми, як “Умовне позначення слів”, “Спосіб умовного позначення речень”, “Складання речень за поданою графічною схемою”, яке “батьки називали азбука Морзе”, розповів пан Хобзей. Акцент буде на розвитку усного мовлення.
Також змінили тематику слів, які вивчають у початкових класах, словниковий перелік зробили більш сучасним. Замість слів – комбайнер, фартух, фанера, будуть слова – радісний, милосердний, співчуття.
У 3-му класі введуть жанр есе, щоби стимулювати дітей вільно висловлювати свою думку. У старші класи перенесли текст-роздум, текст-міркування, текст-розповідь.
Нова математика:
без зубріння таблиць
У програмах 1–2-го класів обіцяють не вимагати вчити напам’ять таблиці додавання та віднімання в межах 10 та 20, таблиці множення та ділення. Як розповіла Іванна Коберник, громадський координатор проекту з розвантаження програм, дітей вчитимуть віднімати і додавати, але не буде вимоги щодо знання цих таблиць напам’ять.
Також учителі зможуть самостійно збільшувати кількість годин на вивчення складних тем. Як йдеться у програмі, у математиці “зміщено акценти із знаннєвих результатів на діяльнісні”.
Література:
менше радянських авторів
Відтепер на уроках літератури будуть оцінювати не героя (позитивний-негативний), а вчинки.
Одне з основних нововведень у літературі – відтепер не буде кількісного показника темпу читання. За словами розробників програми, акцент має бути на “розвитку якісного читання дітей”. Тобто вчитель має розвивати не лише темп, а й спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитаного.
З кола читання вилучили неактуальних радянських авторів і додали сучасних. За словами пані Коберник, до програми залучать таких авторів: Іван Андрусяк, Катерина Бабкіна, Галина Вдовиченко, Зірка Мензатюк, Лариса Денисенко, Василь Голобородько, Ігор Січовик, Мар’яна Прохасько та Тарас Прохасько, Ірен Роздобудько, Марина та Сергій Дяченки, Юрко Бедрик та багатьох інших.
Запланували видання хрестоматії для учнів початкових класів для серії “Шкільна бібліотека”.
Відтепер на уроках літератури будуть оцінювати не героя (позитивний-негативний), а вчинки. Дитину стимулюватимуть висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а не вимагати виконання інструкцій.
Іноземна по-іншому
і декомунізована музика
У першому класі буде менше письма і більше усної іноземної мови, щоби розвивати в дітей “здатність вести прості діалоги”.
“Ми відтягнули письмо на дальший термін (2-й семестр 1-го класу), зате буде розвиток мовлення, додали сучасні теми для обговорення”, – розповів Павло Хобзей. Також вивчатимуть теми, які дозволять дітям висловити свій емоційний стан.
З музики вилучили пісні “Вниз по матушке, по Волге”, “Священная война”, додали сучасних авторів, збільшили час на рухову активність і творчість.
З фізкультури прибрали “психологічно шкідливі ігри”, скасували муштру “рівняйсь-струнко” і нормативи. На уроках буде більше сучасних активних ігор на співпрацю і взаємодопомогу.
Крім того, за словами пана Хобзея, з програми зняли дублювання тем з таких предметів, як “Основи здоров’я”, “Я і Україна” та “Природознавство”.
А далі – 12-річна освіта
Міністр освіти і науки України (МОН) Лілія Гриневич 18 серпня презентувала проект шкільної реформи. Її метою, за словами Гриневич, є зробити випускників школи конкурентоздатними згідно з вимогами ХХІ століття. Шкільне життя має бути організоване “за моделлю поваги прав людини та демократії”, зазначається на сайті відомства.
Реформа передбачає запровадження 12-річної шкільної освіти. “Початкова школа – чотири роки, як базовий період, адаптаційний цикл, потім – базова середня школа, що називатиметься гімназією, там п’ять років, де 5–6-й класи мають свої особливості, а 7–9-й – свої, профільна середня школа (три роки) – два цикли”, – розповіла міністр під час презентації концепції. Два цикли передбачають, що після 10-го класу школяр може змінити свій вибір, якщо виявиться, що профіль йому не цікавий. 11–12-й класи передбачатимуть академічне (поглиблене) або професійне (орієнтоване на практик) вивчення відповідних дисциплін.
Гриневич пояснила, що реформу почнуть запроваджувати 2018 року. У 12-ті класи українські школярі підуть лише 2029 року.
Також реформа передбачає розширення автономії шкіл в питанні формування навчальних планів. “Зросте вплив місцевих громад на формування локальної освітньої політики з урахуванням місцевих культурних особливостей та особливостей ринку праці”, – ідеться у тексті документа на сайті Міносвіти. Однак презентований варіант концепції ще не остаточний, зазначають у відомстві.
