Зростання тарифів провокує заборгованість за комунальні послуги, а це, в свою чергу, викликає побоювання в українців: чи не заберуть за борги житло? Що треба знати, щоб не боятися колекторів та інших бажаючих нагріти руки на вилученні квартири за “комуналку”.
Головні юридичні аспекти
1. Виконавча служба не має права зазіхати на житло людини, якщо сума боргу становить менше 14 500 грн. (ст. 52 ЗУ “Про виконавче провадження”). Крім того, ця сума в будь-якому випадку повинна бути співмірна з вартістю житла: грубо кажучи, якщо споживач заборгував 20 тисяч гривень, виконавець для початку повинен запропонувати людині розрахуватися коштами або рухомим майном і тільки в останню чергу - за рахунок стягнення житла.
2. Якщо особа має чималу суму боргу, але повністю визнає його і готово поступово погашати, досить звернутися з відповідною заявою до свого постачальника послуг. Це стане підставою для укладення договору про щомісячне рівномірне погашення заборгованості та своєчасну сплату поточних платежів за ЖКП (передбачено ЗУ “Про реструктуризацію заборгованості з квартирної плати, плати за житлово-комунальні послуги, спожиті газ та електроенергію”). Зауважимо, що постачальники послуг зацікавлені в такій реструктуризації, а тому, як правило, охоче йдуть назустріч боржнику в такій ініціативі.
3. Комунальники мають право просити суд винести рішення про арешт майна неплатника - і рухомого, і нерухомого (ст. 151-153 ГПКУкраіни), але це жодним чином не означає, що боржник автоматично позбавляється свого права власності. Більш того, якщо позивач-постачальник послуг подає відповідне клопотання, боржник-відповідач може заперечувати проти його задоволення, посилаючись, наприклад, на невідповідність суми з такими заходами.
4. Потрібно пам’ятати про поняття позовної давності. Якщо постачальник послуг звернувся до суду і просить у нього стягнути з людини заборгованість, наприклад, за п’ять років, така вимога безпідставна. Тому потрібно уважно ознайомитися з судовим наказом – якщо в ньому нарахований борг більше, ніж за 3 роки, або пеню більш ніж за 1 рік, боржник може спокійно вимагати скасування такого наказу (ст. 257, 258 Цивільного кодексу України).
