Хочу подякувати власнику галереї "Єлисаветград" Миколі Цуканову, котрий організував у нашому місті виставку живописних творів з промовистою назвою "Спадкоємці А.І. Куїнджі".
2016-й оголошено Роком Куїнджі. 175 років тому в сім’ї маріупольського грека-чоботаря народився майбутній художник, чиї дивовижні полотна, зокрема "Місячна ніч на Дніпрі" (до речі, після її написання у Санкт-Петербурзі, в будинку на Великій Морській, була влаштована виставка однієї картини!), "Березовий гай", "Українська ніч", "Чумацький тракт в Маріуполі" тощо, і сьогодні надихають живописців не тільки приморського містечка Маріуполя. Нині мова – про них, спадкоємців. Експозицію творів маріупольських художників з 1930 по 2000 роки привіз до Кіровограда колекціонер Олександр Чернов. Інженер за освітою, він з юних літ захоплюється колекціонуванням. Це вже навіть не хобі, а спосіб життя. Про художників, чиї твори прикрашають його колекцію, він знає все і, може, навіть більше. Він пише про них статті, публікується в краєзнавчих альманахах. Під час вернісажу в "Єлисаветграді" Олександр Михайлович представив публіці свою нову збірку "Роман з антикваріатом". Ось тільки кілька назв його мистецьких досліджень "Захоплення, яке приносить радість", "Загадковий В.В.Верещагін", "Мій улюблений художник – Леонід Миколайович Гаді"… Полотна деяких живописців, представників маріупольської школи живопису, про яких йдеться у літературній збірці, прикрасили означену експозицію.
Колекція Олександра Чернова промовисто свідчить, що маріупольська школа живопису таки існує, об’єднуючи як сучасників, так і тих, хто вже "за хмарами, за хмарами". В експозиції представлені пейзажі, натюрморти, портрети, навіть жанровий портрет. Як, наприклад "Рибалка" Олександра Кечеджі.
Буду з вами відвертою, великого емоційного враження виставка маріупольських живописців на мене не справила. Грішним ділом навіть кілька разів повторювала, знаходячи підтримку у відвідувачів виставки, мовляв, жоден з живописців не наближається до великого грека скільки-небудь помітно. Про жодного з художників не можу сказати, що він яскравий колорист. Та, можливо, помиляюсь. Адже представлені полотна не дають підстав судити про палітру художника в повному обсязі. Тим більше, що серед них є й віншовані лаврами живописці. Такі, як народний художник України Віктор Понома- рьов, заслужені художники Петро Кот і Віктор Кофанов. До речі, гарне враження справило на мене невеличке полотно Пономарьова "Серпневий бузок". Та справа, мабуть, насамперед у тому, що я безмежно люблю бузок, до того ж, серпневого я ніколи не бачила. У нашому благословенному краї це – запашний привіт травня.
Візит делегації маріупольських художників і колекціонерів на чолі з Олександром Черновим є лише початком дружби між степівчанами і художниками приморського містечка, яке в позаминулому столітті подарувало світу геніального Архипа Куїнджі. Тепер у Маріуполі чекають візит у відповідь. А нашим художникам є що показати.
Валентина ЛЕВОЧКО
