Міські голови українських міст закликали державу в особі уряду України, «Нафтогазу» та НКРЕКП прискорити виконання зобов’язань, що зазначені в рамках підписаного в лютому меморандумі. Свою частину міста виконали, не підвищивши тарифи на тепло для населення після зростання цін на газ, воду та електрику. Зокрема, про це йшлося на засіданні правління Асоціації міст України (далі – Асоціація), яку на Кіровоградщині очолює міський голова Кропивницького Андрій Райкович.
– Ми не підвищили тариф у січні, і збитки нашого «Теплоенергетика», тобто по суті міського бюджету Кропивницького, склали на завершення опалювального сезону близько 200 мільйонів гривень, – каже він. – Я на цьому неодноразово наголошував. Така ситуація всюди: в містах-«мільйонниках» мова йде про мільярди. Коли представники асоціації брали на себе зобов’язання не підвищувати ціни на тепло, уряд серед іншого зобов’язався визначити механізм компенсації цих збитків...
Щоб не було пізно
Поки що виконання домовленостей з боку державних структур обмежилося тим, що тепловикам дали можливість відстрочити оплату згаданої різниці до 1 жовтня, констатує Андрій Райкович.
– Це не вирішує проблем, лише відкладає їх вирішення, – запевняє міський голова. – Так, «Нафтогаз» розробив законопроєкт, спрямований на погашення державою заборгованості підприємствам теплопостачання різниці в тарифах, реструктуризації їх боргів за спожитий газ, списання нарахованих штрафних санкцій. Проте законопроєкт досі навіть не зареєстрований у Верховній Раді, і коли буде прийнятий, якщо буде – також велике питання.
Водночас, про це також вже писали й говорили, ще в березні той же «Нафтогаз» через суд заарештував операційний рахунок «Теплоенергетика» за борги приватного «Кіровоградтепла», яке 15 років не надто успішно порядкувало більшою частиною теплового господарства Кропивницького, і зараз визнано банкрутом.
– Наш випадок – не унікальний, сьогодні з більшості міст України надходить інформація про звернення «Нафтогазу» до судів та виконавчої служби з метою примусового стягнення заборгованостей та штрафів з теплокомуненерго, накладання арештів на їх рахунки. Крім того, з травня «Нафтогаз» припиняє постачати газ підприємствам теплокомуненерго за так званим режимом ПСО (покладання спеціальних обов’язків на постачальників природного газу. – Авт.). Це означає, що надалі умови та ціни повністю залежатимуть від позиції «Нафтогазу», яка є непередбачуваною, – обурюється Андрій Райкович.
Фактичне невиконання укладеного меморандуму ставить під загрозу підготовку та проходження наступного опалювального сезону, констатують в асоціації, яка об'єднує 909 міст, селищ і сіл, де проживає понад 80 відсотків населення країни.
– Ми наполягаємо на терміновому скликанні наради за участі керівництва Офісу Президента, Кабміну, профільних міністерств, Верховної Ради, НАК «Нафтогаз України», – заявляє очільник міста, – щоб іще раз звернути їхню увагу на необхідність якнайшвидшого виконання досягнутих домовленостей, припинення фінансового тиску на самоврядування через примусові стягнення коштів комунальних підприємств і серйозність наслідків, якщо цього не буде зроблено. Адже зрив опалювального сезону, якщо не на всій території країни, то, як мінімум, на значній її частині, аж ніяк не залишиться виключно внутрішньою проблемою міст та їх самоврядування. Те, що в засіданні правління асоціації брав участь міністр розвитку громад та територій України Олексій Чернишов – відповідальний посадовець, який завжди бере трубку, коли телефонує той чи інший міський голова, дає надію, що голос місцевого самоврядування почують, напрацювання потрібних рішень на рівні держави активізується і це принесе позитивний результат.
Контроль та збереження
Суттєві зауваження в асоціації мають і до державних ініціатив у сферах реформування контролю в містобудуванні в цілому та запобігання руйнуванню і знищенню нерухомої культурної спадщини зокрема.
– Хоча саме місцеве самоврядування відповідає за раціональне зонування територій, створення соціальної, інженерної, транспортної інфраструктури та збереження культурної спадщини, децентралізація у сфері містобудівного контролю гальмується. Протягом минулого року наша діяльність з державного архітектурно-будівельного контролю взагалі була заблокована рішенням уряду, – констатує Андрій Райкович. – Як наслідок, порушення у містобудуванні не знаходять належної і ефективної протидії. Асоціація запропонувала низку кроків для надання самоврядуванню дієвих інструментів планування, організації та контролю у цій сфері, яких ми на сьогодні позбавлені.
Йдеться про запровадження жорстких вимог та обмежень забудови земельних ділянок, особливо при опорядженні фасадів в зонах історичної забудови, встановлення максимально допустимого відсотка забудови, надання самоврядуванню можливості здійснювати оформлення документів на початок будівництва, закріплення його повноважень у протидії самовільному будівництву тощо.
– Також пропонуємо визначити у законі (а не в урядовій постанові) порядок здійснення контролю та нагляду за порушеннями, передбачити належну відповідальність за них, зокрема механізми відшкодування збитків, знесення самочинно збудованих об’єктів, – каже міський голова. – Окрема розмова – про законопроекти щодо запобігання руйнуванню та знищенню нерухомої культурної спадщини, №4561 та №4562, прийняття яких не тільки обмежить повноваження місцевого самоврядування у цій сфері та значно ускладнить проведення відповідних перевірок, а й послабить штрафи за порушення. Ми й так маємо багато питань без відповідей щодо того, як власники історичних будівель на тій же Дворцовій порядкують у них, або щодо того, як тримати під контролем діяльність забудовників, які свого часу в дуже сумнівний спосіб отримали ділянки, наприклад, на Фортечних валах. Замість того, щоб надати міськрадам можливість жорстко «давати по руках», законотворець робить навпаки, і це викликає великі перестороги.
Усі – на референдум?
Ще одне надважливе питання, яке матиме прямий вплив на життя та вирішення питань в українських громадах – запровадження місцевих референдумів. До відповідного законопроєкту в Асоціації міст також є суттєві зауваження, наголошує Андрій Райкович:
– Запровадження інструментів прямої демократії, більш активне залучення громади до вирішення питань місцевого значення потрібні, на це є запит суспільства. І тому надважливо, щоб ці інструменти були ефективними, працювали на благо, а не навпаки. Ціла низка положень запропонованого проєкту викликає у місцевого самоврядування значну стурбованість. По-перше, ним передбачений лише один вид місцевого референдуму – імперативний, рішення якого є обов’язковим до виконання. До того ж, лише з одного питання, відповідь на яке обмежена варіантами «так» чи «ні». Вважаємо, що це призведе до неефективного використання коштів на проведення референдумів, а також до негнучкості у формулюванні питань. Асоціація міст пропонує передбачити імперативні референдуми для чітко обмеженого переліку питань, таких, як, наприклад, об’єднання територіальних громад, найменування громади чи населеного пункту та консультативні – з усіх інших питань, віднесених до сфери самоврядування, крім прямо виключених законом. Варто перебачити й можливість вибору двох чи більше альтернатив вирішення питання, як то рейтингове голосування за кілька варіантів найменування територіальної громади, наприклад. Є й інші серйозні перестороги. Запропонована законопроєктом можливість винесення на імперативний референдум з двома варіантами відповіді складних питань, зокрема скасування рішень міськради з питань податків і зборів, регламенту ради тощо вкупі з нічим не обмеженим правом ініціювати такі референдуми може призвести до зловживання цим правом і повної дезорганізації діяльності місцевого самоврядування.
Міський голова Кропивницького впевнений: це не те, чого прагнуть законотворці, тому сподівається, що пропозиції мерів почують і врахують при доопрацюванні законопроєкту.
Андрій ТРУБАЧЕВ
