Ось що передувало кримінальному переслідуванню судових посадовців. Минулої весни у Новоархангельському районному суді слухалася звичайнісінька кримінальна справа за номером 1-4/10 (її фігурантові, взятому під варту, інкримінувалося скоєння хуліганства, погрози вбивством та зберігання зброї). Розглядав цю справу суддя, який у цьому ж суді обіймає адміністративну посаду голови. Спостерігши, що за підсудного дуже переживає його мати, служитель Феміди нібито вирішив нажитися на її біді і поділився цією ідеєю з керівником апарату суду. Той начебто погодився. І нібито вони удвох заходилися вимагати у матері підсудного дві з половиною тисячі американських доларів, при цьому погрожуючи: якщо поскупиться, її син потрапить у місця позбавлення волі.
12 травня керівник апарату суду нібито взяв від тієї жінки 16 тисяч гривень та 500 доларів США. А наступного дня у справі № 1-4/10 було проголошено вирок іменем України. Визнавши її персонажа винним, суддя призначив йому символічне, не пов’язане з позбавленням волі, покарання. З-під варти щасливця звільнили в залі суду.
А поки голова Новоархангельського райсуду зважував всі «за» і «проти» у справі № 1-4/10, правоохоронці готувалися до обшуку його кабінету. Вони вже отримали дозвіл на це в іншому, більш високій, судовій інстанції.
13 травня в кабінеті голови Новоархангельського райсуду було знайдено одинадцять з половиною тисяч гривень. Правоохоронці стверджують, що це – частина грошей, які керівнику судового апарату вручила мати фігуранта справи № 1-4/10.
Ще тисячу гривень – також нібито з тієї ж пачки – того ж дня знайшли у керівника апарату суду в автомобілі, а 500 доларів – у нього вдома.
Голову суду не стали обмежувати у свободі пересування, оскільки для цього потрібен дозвіл Верховної Ради. (Прес-служба прокуратури області заявляла, що відповідне подання до парламенту уже готується.) А з керівником апарату суду панькатися не стали і помістили його в ізолятор. Та оскільки підозрюваного можна затримати без санкції суду лише на три доби, прокуратура оперативно звернулася до Ленінського райсуду з поданням про продовження терміну затримання судового чиновника до десяти діб.
14 травня суддя Ленінського районного суду видав постанову, якою прокурорське подання задовольнив. Згідно з цією постановою, чиновник мав перебувати у буцегарні до 24 травня. А тим часом 15 травня керівнику апарату суду пред’явили обвинувачення за частиною 2 статті 368 Кримінального кодексу України («Одержання хабара у великому розмірі або службовою особою, яка займає відповідальне становище, або за попередньою змовою групою осіб, або повторно, або поєднане з вимаганням хабара»).
Не чекаючи 24 травня, коли чиновник мав вийти на волю, прокуратура звернулася до того ж Ленінського райсуду з поданням, в якому викладалося прохання взяти посадовця під варту на два місяці. Та цього разу представника прокуратури чекало розчарування – у Ленінському суді не знайшли підстав для обрання стосовно чиновника такого суворого запобіжного заходу. Відмовляючи прокуратурі, суддя Ленінського райсуду в постанові, датованій 21 травня, вказав, що керівник апарату Новоархангельського суду уже визнав себе винним (не минуло й тижня після пред’явлення обвинувачення – прим.ред.), дає послідовні свідчення і що не має жодних підстав припускати, що він збирається дременути чи, більш того, продовжувати злочинну діяльність (наприклад, брати хабарі – прим. ред.).
Прокуратура не погодилася з цією постановою і поскаржилася до апеляційного суду області. Наполягаючи на скасуванні постанови Ленінського райсуду від 21 травня, прокуратура зазначила в апеляції, що перебування на волі керівника апарату Новоархангельського райсуду – не в інтересах слідства. Мовляв, на нього може погано вплинути голова суду, якого також обвинувачують у хабарництві. Крім того, прокуратура вказала на те, що частина коштів, отриманих керівником судового апарату від матері фігуранта справи № 1-4/10, – як крізь землю провалилася.
В апеляційному суді дійшли висновку, що в Ленінському районному суді погарячкували, коли відмовили прокуратурі в задоволенні її подання про взяття чиновника під варту. Постанову Ленінського райсуду від 21 травня скасовано, але питання по суті не вирішено. Апеляційний суд області розпорядився, щоб той же Ленінський суд ще раз розглянув прокурорське подання.
